Сторінка вихователя

Консультація для батьків

«В ЯКІ ІГРИ МОЖНА ПОГРАТИ ВДОМА З ДІТЬМИ?»

Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра відповідає кожній освітній галузі «Фізична культура», «Здоров'я», «Безпека», «Соціалізація, «Праця», «Пізнання», «Комунікація», «Читання художньої літератури», «Художня творчість», «Музика». Дійсно, у грі дитина розвивається фізично, у нього виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Вихователь використовує гру, як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах? Про це ми говоримо з батьками на консультаціях «Граємо разом з дітьми», «Ігри для дому», «Ігри на кухні», батьківських зборах «Роль гри в житті дитини». На даних заходах батьки отримують знання про значення гри у розвитку дитини, вчаться грати з дитиною в умовах сім'ї.

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Наприклад, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне»

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу дитини.

Правила гри: Дорослий називає різні предмети (наприклад, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинна відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

ГРА «Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам'яті, мислення, уваги, логіки.

Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

ГРА «Вгадай»

Мета: формування вміння думати і аналізувати, збагачення мови, розвитку творчого мислення, уяви, пам'яті.

Правила гри: Запропонуйте дитині вгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

ГРА «Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гри (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

ГРА «Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, наприклад, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.п.

ГРА «Назви мене…»

Мета: розвиток мовлення, пам'яті, уваги, почуття гумору.

Правила гри: Спільно з дитиною вибираєте тему гри, наприклад, фрукти. І по черзі «ображаєте» один одного фруктами! (Ти - яблуко!, А ти - ананас! А ти - банан! Тощо)

Завдання на розвиток дрібної моторики:

1. Розсортувати білу і червону квасолю;

2. Викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;

3. В мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;

4. Порахувати скільки їдалень (чайних) ложок, н-р, рису увійде в чашку, банку...

Дитина дуже рада хвилинам, подарованим йому батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємин, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров'я!

Рухливі ігри вдома — як допомогти дитині витрачати енергію і бути активною на карантині. (Мішина Л.М.)

Як допомогти дитині витратити енергію у межах квартири?

Карантин поставив багатьох батьків у складні умови. Але спробуйте поглянути на ізоляцію як на позачергові канікули. Нарешті у вас з’явився час, щоб провести його з дітьми весело й корисно. Більшість мам і тат звикли до того, що малюк витрачає свою енергію в садку , й не знають, як впоратися з непосидою. Пропонуємо кілька рухливих ігор, які допоможуть вам вимотати малюка й зберегти ремонт у квартирі.

Гра в хованки

Проста дитяча забавка, яка розвиває креативність. Але пам’ятайте, що хованки мають бути безпечними. Тож завчасно домовтеся про місця, в які не можна залазити: хиткі шафи, простір біля газової плити тощо. І трохи піддавайтеся, бо заховатись у міській квартирі — завдання не з легких.

«Корова» або «Крокодил»

Основна мета гри — пояснити слово жестами. Спробуйте урізноманітнити забавку, загадуючи персонажів із мультфільмів, відомих вашій дитині співаків чи спортсменів. Щоби продемонструвати загадане слово, малюк буде змушений немало рухатися. Ускладніть гру для дітей старших за віком: загадуйте словосполучення, складні слова. У якості «покарання» за нерозгадані завдання пропонуйте рухливі штрафи: присісти 5 разів, 3 рази віджатися, пострибати, показати танцювальні па абощо.

«Холодно-га́ряче»

Заховайте дрібний предмет або солодощі та запропонуйте дитині знайти цей скарб. Під час пошуків вигукуйте «Холодно!», якщо малюк віддаляється від тайника, або «Га́ряче!», якщо наближається до нього. Інколи пошуки затягуються надовго, й доводиться чимало рухатися. Залучайте до гри й інших членів родини. Нехай дитина стане капітаном команди з пошуків скарбу, а тато — її помічником. Вигадайте конкурси, де правильне виконання дає одну підказку, де знаходиться скарб. Це можуть бути й загадки, й ребуси, й танці, й конкурси на швидкість — все, що вийде реалізувати у межах квартири. Звісно, це потребує більших зусиль, але ж чому б не розважити себе цікавим заняттям на карантині?

Будівництво халабуди

Побудуйте цілий комплекс халабуд зі стільців та ковдр. Або облаштуйте будиночок, в якому малюк зможе проводити свій час. Він охоче допоможе вам, приносячи потрібні речі та прикрашаючи свою маленьку хатинку улюбленими іграшками, подушками. Ввечері вимкніть основне світло, залиште настільну лампу. У такій атмосфері затишно читати казки, грати в ігри чи просто спілкуватися.

Ігри з повітряними кульками

Ними можна бавитися так само, як і з м’ячами, передаючи один одному. Але плюс у тому, що кульки дуже легкі та майже не шумлять. З ними вийде пограти у «Їстівне-неїстівне» чи у «Питання-відповідь». Для першої гри потрібен ведучий (змінюється) та мінімум 2 гравці. Ведучий швидко називає певну річ чи продукт, кидаючи кульку одному з учасників. Останній має її спіймати, якщо назване їстівне, й відбити, якщо — неїстівне. Також можна замінити повітряну кульку тенісним мʼячем або невеликою мʼякою іграшкою.

Основні правила безпеки на дитячих майданчиках!

Учіть дитину любити маму !

Консультація для педагогів «Мнемотехніка» (Остапенко А.В)

«Вчіть дитину яким-небудь невідомим йому п'яти словам - вона буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і вона їх засвоїть на льоту ».

К. Д. Ушинський

Що таке мнемотехніка?

Слова «мнемотехніка» і «мнемоніка» означають одне і теж - техніка запам'ятовування. Вони походять від грецького «mnemonikon» по імені давньогрецької богині пам'яті Мнемозіни - матері дев'яти муз і позначають «мистецтво запам'ятовування». Вважається, що це слово придумав Піфагор Самоський (6 століття до н. е.).

Сучасний енциклопедичний словник дає наступні визначення мнемотехніки.

Мнемоніка - мистецтво запам'ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

Мнемотехніка - це система методів і прийомів, що забезпечують ефективне запам'ятовування, збереження і відтворення інформації.

Мнемотехніка використовує природні механізми пам'яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам'ятовування, збереження і пригадування інформації.

Чому потрібно використовувати мнемотехніку?

В даний час в мові сучасних дошкільнят є багато проблем:

• бідний словниковий запас,

• порушення звуковимови,

• бідна діалогічна мова,

• неузгодженість слів у реченні,

• діти з великими труднощами складають розповіді,

• переказують і заучують вірші.

Тому перед вихователями повстало завдання, як допомогти дітям, але так, щоб їм було легко і цікаво.

Мнемотехніка допомагає спростити для дітей процес безпосередньо-освітньої діяльності. Діти навчаються в цікавій ігровій формі, без розумових і емоційних перевантажень.

Актуальність мнемотехніки для дошкільнят обумовлена тим, що саме в цьому віці у дітей переважає наочно-образна пам'ять, і запам'ятовування носить в основному мимовільний характер: діти краще запам'ятовують події, предмети, факти, явища, близькі їхнього життєвого досвіду.

Прийоми мнемотехніки полегшують процес запам'ятовування у дітей і збільшують об'єм пам'яті, освіти додаткових асоціацій. Мнемотехніка допомагає розвивати:

• зорову і слухову пам'ять

• зорову і слухову увагу

• уяву

• сприйняття

• розвиває кругозір

• розвиває всі сторони мовлення

Починаючи роботу за технологією мнемотехніка, вихователь ставить перед собою наступні завдання:

1.Сприяти розвитку основних психічних процесів: пам'яті, уваги, сприйняття, мислення.

2. Сприяти вмінню дітей перетворювати абстрактні символи в образи і навпаки образи в абстрактні символи (перекодування і кодування інформації).

3. Сприяти розвитку вміння працювати за зразком, за правилами, слухати дорослого і виконувати його інструкції.

4. Сприяти розвитку зв'язного мовлення, розширенню і збагаченню словникового запасу дітей.

5. Сприяти формуванню цілісного сприйняття навколишнього світу; Сприяти розвитку інтересу, мотивації до вивчення нового, невідомого в навколишньому світі, брати активну участь в освітньому процесі.

6. Сприяти розвитку творчих здібностей дітей, вмінню самим складати схеми і відтворювати їх.

7. Сприяти розвитку дрібної моторики рук.

8. Сприяти формуванню навичок співпраці, взаєморозуміння, доброзичливості, самостійності, ініціативності, відповідальності.

9. Сприяти розвитку вміння вирішувати інтелектуальні і особистісні завдання адекватно віку, застосовувати знання і способи діяльності у вирішенні завдань.

10. Створити умови які сприяють взаємодії і співпраці з батьками дітей.

Як будь-яка робота, мнемотехніка будується за принципом від простого до складного. Її можна розділити на три етапи:

Iетап: Починати роботу з дітьми будь-якого віку необхідно зі знайомства з символами. На початковому етапі вихователь пропонує і пояснює дітям значення символів. Малюкам краще пропонувати картинки зрозумілі для їх сприйняття, поступово замінюючи їх схематичними, контурними зображеннями предметів. У старшому віці, коли діти навчаться добре мислити образно, можна буде підключати їх до роботи над символами. Наприклад: як намалювати слово «сильний»? Діти пропонують різні варіанти символічних зображень, і потім можна разом вибрати найбільш вдалий варіант, який підходить до даного слова. Цей етап роботи називають - робота з мнемоквадратами - це окрема картка з зображенням предмета, дії або іншого символу.

На цьому етапі роботи можна проводити з дітьми ігри:

• «Підкажи слівце»;

• «Знайди пару»;

• «Скажи по-іншому» (синоніми) - старший дошкільний вік;

• «Скажи навпаки» (антоніми) - старший дошкільний вік.

IIетап: На цьому етапі потрібно навчити дітей «читати» прості схеми з 2 - 4 символів.

Наприклад: при описі предметів дітям пропонуються символи для позначення кольору, форми, величини, дії з предметом. Цей прийом добре використовувати для роботи з загадкою. На цьому ж етапі вчимо дітей «Читати» прості речення з 2-3 слів без прийменників і союзів.

Цей етап роботи називають - робота з мнемодоріжками - дивлячись на малюнки - схеми дитина легко відтворює текстову інформацію.

IIIетап: На цьому етапі починається робота з мнемотаблицями. Що таке мнемотаблиця?

Мнемотаблиця - це схема яка складається з декількох квадратів, в яку закладена відповідна інформація.

Використання мнемотаблиць допомагає дітям ефективно сприймати і відтворювати отриману інформацію, значно скорочує час навчання і значно полегшує дітям пошук і запам'ятовування слів, речень і текстів. Мнемотаблиці: є дидактичним матеріалом. Вони можуть мати широке коло використання, практично в будь-якій освітній галузі, в будь-якому виді діяльності.

Мнемотаблиці можна використовувати:

• для ознайомлення дітей з навколишнім світом;

• при заучуванні віршів;

• при переказах художньої літератури;

• при навчанні складання оповідань;

• при відгадуванні і загадуванні загадок;

• для збагачення словникового запасу;

• при навчанні складу числа;

• при вихованні культурно-гігієнічних навичок;

• при вихованні навичок самообслуговування;

• при ознайомленні з основами безпеки життєдіяльності.

Щоб мнемотаблиця, як наочно-практичний засіб пізнання, виконувала свою функцію, вона повинна відповідати ряду вимог:

• чітко відображати основні властивості і відносини, які повинні бути освоєні з її допомогою.

• бути простою для сприйняття і доступною для відтворення і дій з нею.

• відповідати рівню розвитку дітей.

При роботі з мнемотехнікою необхідно дотримуватися певних вимог:

Для дітей молодшого та середнього дошкільного віку необхідно давати кольорові мнемотаблиці, так як у дітей залишаються в пам'яті окремі образи: ялинка - зелена, ягідка - червона. Пізніше - ускладнювати або замінювати іншою заставкою - зобразити персонажа в графічному вигляді. Наприклад: лисиця - складається з помаранчевих геометричних фігур (трикутника і кола, ведмідь - велике коричневе коло і т. д). Для дітей старшого віку схеми бажано малювати в одному кольорі, щоб не залучати увагу на яскравість символічних зображень.

Мнемотаблиці бувають двох видів:

1. навчальні - містять пізнавальний матеріал.

2. розвиваючі - містять інформацію, що дозволяє розвивати певні навички та вміння.

Як працювати з мнемотаблицьою.

Робота з мнемотаблицьою відбувається в кілька етапів.

Етап 1: Вихователь показує дітям мнемотаблицю і розбирає, що на ній зображено: літери, цифри, геометричні фігури, абстрактні символи. Інформація групується (раціотехніка).

Етап 2: Перекодування інформації. Перетворення з абстрактних символів в образи (мнемо ейдотехніка).

Етап 3: Складання сюжету. Відпрацювання одного з методів запам'ятовування.

Етап 4: Визначення логічних зв'язків. Мнемотаблицю треба скласти таким чином, щоб можна було встановити якомога більше логічних зв'язків.

Розбір таблиці відбувається 1-2 хвилини

Етап 5: Дітям дається 10-15 секунд для запам'ятовування (фактор уваги). Потім мнемотаблиця забирається і діти відтворюють все графічно по пам'яті.

Використання мнемотехніки відкриває величезні можливості для творчості і в освітній діяльності та в спільній діяльності дорослого і дитини. Дає можливість дітям засвоювати складний матеріал легко і швидко.

Заняття з використанням мнемотехніки завжди проходять цікаво не тільки для дітей, а й для педагога.

Казкотерапія, як засіб всебічного розвитку дітей дошкільного віку. (вихователь Волощенко Л.І)

ВИНИКНЕННЯ КАЗКОТЕРАПІЇ.

Що таке казка? Чарівні історії про принців і принцес із казкових королівств? І так, і ні. Насправді казки можуть дуже багато, їх потенціал величезний:

ними можна просто зацікавити дитину;
приспати її на ніч;
надихнути на зміни;
справити виховний ефект;
вирішити якусь психологічну проблему.

Чому кожного малюка так цікавить казка? Ми обговорюємо різні методи виховання та навчання, використовуємо нові програми, моделі, проекти. Але незмінним помічником у вирішенні різних завдань була, є і буде казка. Що таке казка всі добре знаємо. Термін «терапія» використовуємо рідше. Асоціація, що одразу виникає, — це «лікування». Але не тільки.

КАЗКОТЕРАПІЯ – це:

процес утворення зв′язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті: процес перенесення казкових смислів у реальність;
напрям практичної психології що дозволяє формувати характер дитини, використовуючи для цього ресурси казки;
терапія середовищем, особливо казковою атмосферою, в якій можуть виявитись риси особистості, щось не реалізоване, може матеріалізуватися мрія, а головне – виникає відчуття захищеності;
лікування казками: спільне з дитиною відкриття тих знань, які живуть у душі і в цей момент є цілющими;
одна з проективних методик аналізу особистості, один із способів більше дізнатися про себе;
інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов′язані з реальним спілкуванням, спрямованим на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент передачі досвіду «із вуст в вуста» – це спосіб виховання в дитини особливого ставлення до світу; спосіб передачі необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена у фольклорних казках, переказах, притчах. Саме казкові історії, в яких вкладено життєвий досвід старших поколінь, допомагають дитині зрозуміти закони, за якими існує дійсність.

КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент розвитку – це слухання, придумування й обговорення казки, внаслідок чого в дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фантазії, творчість. Дитина засвоює основні механізми пошуку та прийняття рішень.

КАЗКА НЕСЕ ДЛЯ ДИТИНИ ВАЖЛИВІ ІДЕЇ:

навколишній світ живий! Ця ідея важлива для бережливого, осмисленого ставлення до навколишнього світу.
Речі, які ожили здатні діяти самостійно. Ця ідея важлива для формування поваги до життя та діяльності кожної людини.
Розмежування добра і зла, перевага добра. Ця ідея формує соціально-позитивні стереотипи поведінки.
Найцінніше дістається через випробування. Ця ідея важлива для механізму бачення і формування досягнення мети.

Робота над казкою не потребує попередньої підготовки, вона проходить поетапно:

І. АНАЛІТИЧНИЙ. Ознайомлення із змістом казки, бесіда про те, що знаходиться на поверхні.

ІІ. ОПЕРАТИВНИЙ. Доцільно використати освітню виховну технологію ТРВЗ. Діти мають навчитися по – своєму не тільки сприймати зміст казок, але й творчо змінювати зміст подій.

ІІІ. ВВЕДЕННЯ МОРАЛЬНОГО ПРАВИЛА. Обирання гуманного розв′язання, яким діти мають користуватися у подальшому житті.

ТРАДИЦІЙНІ РОБОТИ З КАЗКОЮ:

читання;
розповідь;
бесіда;
драматизація;
інсценування.

НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ З КАЗКОЮ:

переплутування сюжетів героїв;
змінювання характеру героя;
змінювання місця, часу, події;
змінювання кінцівки казки;
складання казки за схемою.

У повсякденні слухання казок, їх розповідання та інсценування сприяють процесу соціалізації дошкільнят. Участь в інсценуванні казок дає змогу вправлятися в спілкуванні як вербальним, так і невербальними засобами: мовою жестів, рухів, міміки. На казкових заняттях діти багато рухаються. перевтілюються, вчаться передавати різні емоційні стани героїв. Це сприяє накопиченню чуттєвого досвіду, спонукає дітей ділитися враженнями, що дуже важливо в роботі з розвитку мовлення.

КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ВИКОНУЄ ТРИ ФУНКЦІЇ:

ДІАГНОСТИЧНУ – передбачає виявлення вже на явних життєвих сценаріїв і стратегій поведінки дитини; сприяє виявленню стосунків або стану дитини про які вона не хоче говорити вголос.
ПРОГНОСТИЧНУ – в тому випадку, коли діагностується потенційний розвиток подій, можна говорити про прогностичну функцію діагностичної казки. У цих казках, ніби в матрьошці, розкривається суть та особливості майбутнього життєвого сценарію дитини.
ТЕРАПЕВТИЧНУ (корекційну) – казка, завдяки якій відбуваються позитивні зміни у стані і поведінці дитини.

Принципова відмінність казкотерапії та інших проективних методик полягає в тому, що результат не можливо передбачити, він завжди індивідуальний. Казки, які використовуються в реальній психотерапевтичній роботі, на папір, як правило, не лягають, і чужому вуху не зрозумілі. Сьогодні казкотерапія синтезує багато досягнень психології, педагогіки, філософії – все це подається у казковій формі, у формі метафор.

У сучасній казкотерапії використовуються різні психотерапевтичніприйоми:

аналіз;
розповідь;
складання;
інсценування;
драматизація;
лялько терапія;
арт-терапія;
психодинамічні медитації.

Казка набагато старша, ніж наука психологія, і за силою свого впливу аж ніяк не поступається їй. Незважаючи на те, що казкотерапія є найдавнішим засобом практичної психології, сам термін виник лише на прикінці ХХ століття.

Формуванню казкотерапії передували три етапи:

Етап спонтанного створення та передачі історій. Він триває й досі, оскільки людство не перестає придумувати казки.

Етап наукового осмислення метафоричного матеріалу. Збирати, систематизувати та досліджувати фольклор в Європі розпочали брати Грім, Шарль Перро, Володимир Даль.

Етап використання казки яу «упаковки» основного інструментарію психолого – педагогічної роботи. На цьому етапі почали використовувати казку педагоги і психологи. Вони активно створювали дидактичні казки, з′явилося саме поняття казкотерапії, почав розвиватися цей напрям у психології.

ОСНОВНІ ІДЕЇ КАЗКОТЕРАПІЇ.

Головна особливість роботи у системі казкотерапії – це взаємодія з дитиною на ціннісному рівні.

Провідні принципи казкотерапії:

усвідомлення власних можливостей;
усвідомлення цінності власного життя;
розуміння закону причини та наслідку;
пізнання різних стилів світовідчуття;
пізнання світу власних емоцій та переживань;
свідома творча взаємодія зі світом;
внутрішнє відчуття світу та гармонії.

Варто завжди пам′ятати про ці принципи, використовуючи казкотерапію.

МЕТА ЗАСТОСУВАННЯ КАЗКОТЕРАПІЇ.

Казкотерапію застосовують у різних випадках і відповідно отримують відповідні результати. Тож залежно від очікуваних результатів потрібно визначитись з метою казкотерапії у кожному конкретному випадку, зокрема:

казкотерапія, як спосіб передачі досвіду «З ВУСТ У ВУСТА» та прищеплення загальноприйнятих моральних норм і правил поведінки у соціумі. Така казкотерапія допомагає соціалізації дитини.
казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей. У цьому випадку казка позитивно впливає на здатність дитини фантазувати, сприяє розвитку творчого мислення та уяви, розкриває внутрішній світ дитини.
казкотерапія як психотерапія. Таке застосування казкотерапії дає змогу дитині подолати власні страхи, надмірну тривожність, попрацювати над виправленням негативних рис характеру. Завдання педагога чи психолога полягає у тому, щоб підібрати чи створити казку відповідно до потреб дитини. Якщо казку підібрано вдало, дитина «вбудовує» її послання у свій життєвий сценарій. Особливо корисно, коли дитина попросить повторити їй цю казку неодноразово. Адже саме так відбуваються глибокі зміни в житті дитини.

Наразі казкотерапію вважають найбільш м′яким методом психотерапії. Він працює без обмежень і є надзвичайно ефективним. Найкращі результати можна спостерігати у роботі з дітьми, які найактивніше співпереживають казковим героям. Як ми знаємо, у ранньому віці у дітей переважає правопівкульний тип мислення, орієнтований на цілісне образне осмислення інформації, емоційно – чуттєве сприйняття світу. Тому важлива для дитини інформація ліпше засвоюється через яскраві образи.

Нетрадиційні методи мовленнєвотворчої роботи з казкою ”( вихователь Киріченко Н.А.)

Казка вміє заполонити увагу дитини, збудити її допитливість, збагатити життя, стимулювати уяву, допомогти зрозуміти саму себе, свої бажання, вчить малюка порівнювати, зіставляти, розвиває мовленнєву творчість, допомагає відчути впевненість у собі.

Досить цікавими є програми розвитку, навчання і виховання дошкільників, що поєднують казку з нетрадиційними методами та прийомами, які сприяють мовленнєвій творчості, корекції мовного, емоційного, соціального, а також загального розвитку дітей дошкільного віку.

Завдання: через спеціально підібрані казки, сприяти розвитку мовленнєвих, творчих здібностей, як компонента креативності особистості та здібності вільно і творчо використовувати мову і мовлення в різних ситуаціях спілкування.

Розвиток мовленнєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного слова (вихователь Чала О.Г.)

Одним з важливих завдань дошкільного виховання є розвиток мовленнєвої культури дітей, удосконалення їх дикції, голосового апарату, формування правильної артикуляції. Для успішного спілкування, навчання та гармонійного розвитку дитини педагоги та батьки можуть використовувати спеціальні ігрові вправи. Вони допоможуть усунути та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Такими вправами є чистомовки та скоромовки.

Ігрова терапія, як засіб лікування дитячої душі дошкільника (вихователь Іванча С.Г.)

Загальна характеристика методу ігрової терапії.Мета та завдання.

Ігрова терапія – це процес взаємодії дитини і дорослого, засіб корекції емоційних та поведінкових порушень у дітей, в основі якого лежить гра.

Мета ігрової терапії – не змінювати і не переробляти дитину, не вчити її якихось спеціальних поведінкових навичок, а надати можливість «прожити» у грі ситуації, що хвилюють дитину, завдяки повному розумінню та співпереживанню дорослого.

Детальніше...

Інноваційна технологія "Розвиток дрібної моторики рук засобами мультимедійної технології та Су-Джок терапії для розвитку мовлення у дітей-логопатів" (вихователь Омеляненко В.А.)

В своїй роботі з дітьми із діагнозом ЗНМ я використовую деякі прийоми нетрадиційної логопедичної технології « Су - Джок терапія» ( «Су» - кисть, «Джок» - стопа). Цю технологію розробив південне - корейський вчений професор Пак Чже Ву. Він обґрунтував взаємовплив окремих ділянок нашого тіла за принципом подібності ( схожість форми вуха з ембріоном людини, руки і ноги людини з тілом людини і т.д.)

Детальніше...

Професіограма вихователя дитячого садка.

Загальна характеристикапрофесії

Поряд з високими моральними якостями, глибокими знаннями методики навчальновиховної роботи і психологічних особливостей дітей дошкільного віку вихователь повинен мати комплекс професійно важливих психологічних якостей, які визначають його педагогічну майстерність. Ці вимоги диктує специфіка діяльності вихователя і об'єкта його діяльності — особистості дошкільника.
У діяльності вихователя виділяють такі основні функції: виховна, освітня, охорона та зміцнення здоров'я.

Детальніше...

Як проводити дидактичну гру.

Своєрідність дидактичної гри полягає в тому, що вона дає можливість педагогу здійснювати навчання, вправляння, розвиток розумових здібностей, формування цінних рис особистості і взаємин дітей у доступній і привабливій для них ігровій формі.

Детальніше...