"Тренінг "Педагогіка розуміння""

 Ток-шоу "Сучасні підходи до створення розвивального середовища в ДНЗ"

Мета: обгрунтувати вимоги до створення розвивального життєвого простору — природного, предметного, соціального, простору - Я; сприяти розумінню важливості різнобічного та гармонійного розвитку дошкільника; налаштувати на створення відповідного розвивального середовища у групах.

План:

1. Інтерактивний тренінг «Колесо життя».

2. Інформаційний блок.

3. Практичне завдання «Як оптимально організувати простір ігрової кімнати?»

4. Інтерактивне ток-шоу «Я так думаю».

5. Підсумок гри. Виступи експертів. Ухвалення спільного рішення.

 

"Профілактика мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку" семінар-тренінг "Педагогіка розуміння"

        Протягом останніх років в дошкільній освіті йдеться про надання пріоритету педагогіці розуміння, упровадження в практику роботи партнерських взаємин у системі «педагог – дитина», що відповідають новому педагогічному мисленню. Та незважаючи на це, й досі з вуст вихователя дошкільного закладу часто можна почути звертання до дітей на кшталт: «Замовкніть! Слухайте уважно і робіть те, що я скажу», «Діти, ви повинні…» тощо. Схоже, що позиція «над дітьми» міцно закріпилася у свідомості багатьох практиків.

Проблемний семінар "Профілактика мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку"

Проблемний семінар

"Профілактика мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку"

Мета: надання вихователям дошкільного навчального закладу консультативної допомоги з проблем профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку; розробка рекомендацій щодо профілактики мовленнєвих порушень у дошкільників.

Форми роботи, методи та прийоми подачі знань про традиції українського народу, ефективність їх використання.

  Любов до Батьківщини починається з любові до матері, родини, домівки, рідної вулиці, дошкільного закладу, малої Батьківщини – місця, де людина народилася. Сьогодні велика увага приділяється патріотичному вихованню дошкільнят, бо тільки ознайомлення малят з історичною, культурною, географічною, природною особливістю свого селища, регіону допоможе малятам здобути любов і гордість за рідну країну, рідне селище. Краєзнавча робота в дошкільному закладі можлива лише за умови тісної співпраці дітей, вихователів та батьків.

Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «ДИТИНА

Навчаючи дітей сьогодні, педагоги можуть навіть не знати назви деяких професій, яким їхні діти присвятять себе, коли виростуть, тому що таких професій ще не існує. То, можливо, вихованці XXI  століття потребують іншого навчання- навчання XXI століття? У педагогічних колах активно обговорюється питання: Які навички потрібні дошкільникам, щоб бути успішними у житті? Як можна змінити підходи до освітнього процесу, щоб дати дітям те, що допоможе їм бути гідними громадянами ? На ці та інші питання можна знайти відповідь у новій Освітній програмі для дітей від 2 до 7 років ДИТИНА рекомендована Міністерством освіти і науки України. (Лист  МОН  України  № 1/11 – 16163 від  09.11.2015 р.).   Науковий  керівник  проекту В.О.Огнев’юк,  ректор  Київського  університету  імені  Бориса  Грінченка. Наукове  редагування програми здійснювали: Г.В.Беленька, заступник директора з наукової роботи Педагогічного іститутту Київського університету імені Бориса Грінченка. М.А.Машовець, професор кафедри дошкільної освіти Педагогічного іституту Київського університету імені Бориса Грінченка. Викликає також повагу  авторитетність  авторського  колективу,  який  працював  над  її  створенням: Г.В.Бєлєнька,, О.Л.Богініч, Н.І.Богданець, В.М.Вертугіна, К.І.Волинець та  інші.   Рецензували  програму  С.М.Куріна, завідувач кафедри дошкільної освіти факультету дошкільної освіти та практичної психології Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет», доктор педагогічних наук, доцент. Та Л.М.Рожкова, методист РНМЦ Деснянського районного у м.Києві управління освіти. Експертизу здійснили: Н.В. Гавриш, голова комісії  з дошкільної педагогіки і психології Науково-методичної ради з питань освіти МОН України., Л.В.Гладун, директор Національного музею іграшки.  

Методичні рекомендації щодо організації роботи з безпеки життєдіяльності дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіт

 Дитина, її життя і здоров’я – найвища цінність держави. Тож захистити її від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям – одне з провідних державних завдань,  визначених у  Законі України “Про дошкільну освіту», у  статті 11 якого зазначено що заклад дошкільної освіти:

Форми методичної роботи з педагогами

 Створюючи атмосферу творчості в педагогічному колективі ДНЗ, необхідно забезпечити сприятливі умови, за яких у кожному педа­гогові бачать особистість, поважають його вибір, спонукають аргу­ментувати, пропонувати, аналізувати, надають можливість стати архітекторами власного професійного життя. За словами Г. Товсто­ногова, «… необхідно створювати найбільш сприятливі умови, щоб частіше прокидалось натхнення». Тож завдання вихователя-мето­диста і завідувача — допомогти кожному педагогові знайти в собі сили і нереалізовані можливості для підвищення своєї професійної майстерності.

Індивідуальні форми методичної роботи з педагогами дошкільного навчального закладу

Індивідуальні форми методичної роботи з педагогами дошкільного навчального заклад

Сучасне суспільство вимагає від дошкільної освіти не абиякого динамізму та оновлення. Рівень загальної та фахової підготовки педагогів дошкільних навчальних закладів, навіть одразу ж після закінчення педагогічного навчального закладу, не відповідає вимогам сьогодення. Розбудова українського дошкілля потребує істотно нової системи роботи педагогів. Вирішення цього завдання безпосередньо пов’язано з організацією методичної роботи.

Семінар на тему: "Методи активізації педагогічного пізнання"

МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ

Інтерактивні форми роботи базуються на провідних методах тренінгів (групова дискусія, ситуативно-рольові ігри), тому їх проведення надає привабливу форму методичній роботі, полегшує процес набуття нового, підвищує емоційний фон спілкування, сприяє розвитку творчого потенціалу. Конкретні вправи, прийоми, заходи можна розподілити на види за метою організації:

Інформаційно-адаптивні вправи: в їх основі полягають процеси адаптації отриманої вихователем інформації до наявних умов практики.

«Мікрофон» - прийом, який є різновидом ознайомлення з короткою інформацією або загальногрупового обговорення і надає можливість кожному вихователю висловитися з приводу теми. Слово надається тільки тому, хто тримає «уявний мікрофон» або по черзі визначеній лідером гри. Учасники висловлюються протягом 1 хвилини.

«Педагогічний полілог» - інтерактивна форма роботи з педагогами, яка сприяє формуванню власної педагогічної позиції, критичному мисленню, вимагає обізнаності у питаннях педагогіки, психології, методик.

Вихователям пропонується дискусійне запитання, яке не

передбачає однозначної відповіді і вимагає обговорення. Позицію кожного вихователя можна подати схематично, або наочно через «укладання ланцюжка прихильників однієї думки». Полілог розкриває загальнокультурні, комунікативні, професійні якості педагогів, дає можливість показати обізнаність, стимулює до самоосвітньої роботи.

«Хвилинки презентації» - ця форма роботи має характер розповсюдження набутого передового досвіду та самопрезентації досягнень за короткий час. Вихователі за відведений час мають розказати про свої досягнення якомога більшій кількості людей. Ознайомлені з досвідом вихователі оцінюють ідеї та висловлюють який із презентованого матеріалу варто докладно вивчити та впровадити у власну роботу.

«Творча міні-група» - постійно діюча форма моделювання передового педагогічного досвіду з певної теми, яка триває протягом рішення річного завдання колективу і організовується після обговорення теоретичних основ проблеми. Вихователі обмінюються

пропозиціями, які оцінюють члени експертної групи. Системності пошукам і узагальненню надають документи, підручники, довідкові видання, електронна інформація заздалегідь запропоновані методистом.

         Інтелектуальні ігри та ігри-змагання. Завдання інтелектуального, професійного змісту надаються двом командам. Результати порівнюються експертною групою і визначається оптимальний варіант.

         «Педагогічний ринг» – орієнтує педагогів на вивчення новітніх досліджень в психології та педагогіці, методичній літературі, сприяє виявленню різних підходів до вирішення педагогічних проблем, удосконалює навички логічного мислення і аргументації своєї позиції, вчить лаконічності, чіткості, точності висловлювань, розвиває спритність, почуття гумору. Така форма передбачає критерії оцінки відповідей, виступів і дій учасників: загальна ерудиція; професійні знання, вміння, навички; вміння вийти зі скрутного становища.

         Кожен творчо працюючий вихователь знає, як часто його відвідують чудові ідеї, раптові осяяння, які, будучи своєчасно незатребуваними, втрачаються, забуваються. Що б цього не сталося, є дискусія – це обговорення-суперечка, зіткнення різних точок зору, позицій, підходів. Не слід змішувати дискусію з полемікою, тобто цілеспрямованим, емоційним, завідомо упередженим відстоюванням вже сформованої позиції. Поширення набули згорнуті форми дискусії, до яких відносяться: круглий стіл техніка «акваріуму». Його основне завдання виробити навички критичної оцінки різних підходів до вирішення конкретних питань у практиці роботи ДНЗ, вмінню аргументовано відстоювати свою точку зору, формувати культуру ведення дискусій. Теми для круглих столів можуть бути різними, але вони обов’язково повинні містити в своїй формулюванні альтернативні елементи. Наприклад, - «Проблеми взаємодії громадського і сімейного виховання на сучасному етапі», «Дошкільний освітній заклад – який йому бути?», «Сила особистості вихователя. У чому вона?», «Десять заповідей творчої особистості. Ви з ними згодні?».

Симпозіум – обговорення, в ході якого учасники виступають з повідомленнями, що їх представляють точку зору, після чого відповідають на запитання аудиторії.

Дебати – обговорення, побудоване на основі заздалегідь обумовлених виступів представників двох протиборчих груп.

         Педагогічні ситуації, експромт – метод активізації педагогічного пізнання в процесі повсякденного спілкування, взаємозв’язку з дітьми, батьками, колегами. Наприклад, дитина повідомляє педагогові, що мама і тато розійшлися, і в нього тепер буде новий тато. Якою може бути реакція педагога.

         Недоліком традиційних форм роти є те, що не всі вихователі виступають в ролі активних учасників. Усуненню цього недоліку сприяє ділова гра та інші інноваційні форми роботи з педагогічними кадрами.

          Банк ідей - це раціональний спосіб колективного рішення проблем, що не піддаються вирішенню традиційними способами на даному етапі ДНЗ. Наприклад: «Екологія гри: як повернути гру в життя дитячого садка».

    Ефективною формою, є проведення виставки – ярмарку педагогічних ідей, аукціон. Грамотно підготовлена і проведена вона стимулює педагогів до творчості і самоосвіти. Тому основний результат виставки-ярмарку – помітний професійно-особистісний ріст вихователів. Завдяки цій формі роботи з педагогами створюються умови для публічного подання кращих зразків їхньої професійної діяльності, появи нових ідей, встановлення та розширення ділових та творчих контактів з колегами.

         Майстер-клас, його основна мета – знайомство з педагогічним досвідом, системою роботи, авторськими знахідками і всім тим, що допомогло педагогу досягти найкращих результатів.

         Творча година – робота невеликими колективами, де розробляються методичні рекомендації, моделі аналізу літературного чи музичного твору, план – схеми пошуку «скарбу», впроваджуються нові нетрадиційні техніки малювання. Гуртки якості організовуються з ініціативи адміністрації, з урахуванням делегування повноважень. Обов’язковою умовою при організації гуртка є наявність педагога, здатного навчати колег без допомоги адміністрації.

Педагогічне «ательє» або педагогічна майстерня.

 Їх мета: педагог-майстер знайомить членів педагогічного колективу з основними ідеями своєї виховно-освітньої системи і практичними рекомендаціями щодо її реалізації. Також іде виконання індивідуально-практичних завдань з дітьми. Наприклад: «Розвиток творчої уяви дошкільника засобами  художньої літератури, образотворчості, експериментування».

«Коучинг - сесія» - інтерактивне спілкування , розвиваюче консультування , дискусія (питання - відповідь). Використовуємо в роботі з атестуючими педагогами в атестаційний період (принцип «Зроби за мене »).

    Працюючи в колективі , я зрозуміла , що важливо знати його психологічний клімат , емоційний стан педагогів , рівень професійного та особистісного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семінар-практикум «Засоби формування професійної компетентності молодих спеціалістів у ДНЗ»

Семінар-практикум

 «Засоби формування професійної компетентності молодих спеціалістів у ДНЗ»

Мета: формування професійної компетентності молодих спеціалістів шляхом організації сумісної роботи адміністрації та педагогів-наставників.

Хід семінару-практикуму.

 Посередній педагог викладає,  гарний педагог пояснює, видатний педагог показує,  великий педагог надихає. Уільям Артур Уорд.

       Педагоги об’єднуються у групи: «наставник» та «молоді спеціалісти».

Діагностика «Дерево професійного зростання».  

  1.    Шановні педагоги зараз ми з вами проведемо діагностування, яке дасть мені змогу виявити ваші професійні здібності. Ви вже робили це дерево на початку вашої педагогічної діяльності, окрім модих педагогів, які будуть робити це вперше. Ваше завдання оформити це дерево професійного зростання так: на червоних листочках ви записуєте питання, якими ви ще не володієте, на жовтих – питання, над якими слід ще попрацювати, а на зелених – питання, якими ви володієте гарно, і розміщуєте їх на своєму дереві. Увага! Представте нам свої дерева. Зробіть невеличкий самоаналіз. Так. Ми можемо побачити наочно, що тільки-но починаючи свою педагогічну діяльність вихователі мають багато питань чи проблем, про що свідчить велика кількість червоних листочків на деревах. Вже отримавши, хоч і невеликий, досвід роботи, вихователі вирішують свої незрозумілі питання, проблеми – про це свідчить вже більша кількість зелених листочків. Отже, зріст педагогічної майстерності очевидне.  Все це ми з вами ще обсудимо індивідуально. Це діагностування дає змогу не лише розгорнути роботу з метою знань тих чи інших проблем, а й підтримати творчі задуми вихователів, вчасно надати допомогу тим, хто її потребує.

  2. Робота в діодах «Проблема по колу».

        Як ми побачили, кожен з вас має проблеми, які його турбують. Ви намагаєтесь вирішувати їх самі, але не завжди це спрацьовує. Тому я пропоную вам вирішити їх за допомогою своїх колег. А також я запрошую до нашої роботи педагогів-наставників.

    Ця робота має назву «Проблема по колу».

     Завдання: кожен з вас  на аркуші паперу дописує фразу: «Проблема, яка мене хвилює полягає у…» власним коротким описом і передає його сусідові (за годинниковою стрілкою), отримуючи аркуш від сусіда зліва. Читаєте проблему і записуєте можливий варіант її розв’язання, не дивлячись на попередні пропозиції. Це триває доти, доки всі аркуші пройдуть по колу. А для педагогів-наставників буде така проблема, яку вони будуть вирішувати між собою: «Як ефективно організувати роботу з молодими спеціалістами». Якщо педагоги готові, ми вас слухаємо. (Висновки, додавання наставників). Виступ наставників. Таким незвичним чином ми вирішили багато питань, які потребували рішень з боку молодих спеціалістів, а також педагоги-наставники запропонували цікаві форми роботи з ними, які ми ще обсудимо і будемо використовувати  у роботі з молодими кадрами.

  3. Гра в м’яч «Імідж сучасного вихователя».            

    Вихователь центральна фігура в дошкільному закладі. Недаремно кажуть: який вихователь, такі в нього й діти. Від того, наскільки педагог критично підходить до аналізу своєї роботи, використовує новинки психолого-педагогічної науки та практики, передовий досвід, шукає нові методи та прийоми навчально-виховної роботи з дітьми, дбає про свій інтелект і культурний розвиток, залежить рівень розвитку та вихованості його вихованців.          Отже, зараз я пропоную вам пограти у гру «Імідж сучасного вихователя», де і з’ясуємо, яким же він має бути. Кожен вихователь отримуючи м’яч називає одну ознаку іміджу сучасного вихователя. Залишається вихователь, який більше за всіх назвав цих ознак.          Тож сьогодні нам потрібен вихователь, який розуміє, любить і поважає особистість дитини. Сприймає її такою, якою вона є, з позитивними та негативними сторонами розуміє та враховує природні потреби та можливості, ніколи не дозволить образити чи принизити, не допустить фальші у стосунках.

     4. Вирішення психолого-педагогічних ситуацій. Всі ми знаємо, що працюючи з дітьми постійно виникають якісь нестандартні ситуації, незвичайні питання, неадекватна поведінка малюків, і як ми відреагуємо на це, чи знайдемо найоптимальніший вихід із ситуації, яка склалася, залежатиме як діти будуть до нас ставитися, чи зможуть нам довіряти, чи будемо ми користуватися у них  авторитетом, до якого прислуховуватимуться  та поважатимуть. Вірного рішення проблемної ситуації не існує. Все залежатиме від педагога, його досвіду, вміння швидко реагувати, підходити до цього питання творчо. Головне – знайти найбільш вдалий варіант вирішення проблеми.     Тому зараз пропоную вам розглянути декілька психолого-педагогічних ситуацій та спробувати їх вирішити. (Доповнення іншими).        

     1. ..Сергійко й Оксанка тримаються за велосипед, кожен тягне його до себе. Ще мить – і вибухне сварка. Назріває момент втручання дорослого. Як вчинити по справедливості.         

    2. …Чотирирічний Миколка обережно береться за вуздечку, ласкаво гладить коня і везе його по килимі. Але… - Діти, час сідати за стіл. Йдемо мити руки.   У Миколки ледве сльози не бризнули з очей: не встиг погратися! Вже кілька разів вихователь нагадав усім, що час складати іграшки, мити руки, а Миколка ніяк не може відійти від красеня, що так сподобався.        

     3. …Маленька Ксюша вередує: - Не буду пити з цієї чашки! Хочу з тієї (показує на чашку з незвичайним малюнком).          Помічник вихователя умовляє дівчинку, розхвалює малюнок на чашці, яка стоїть перед нею. Але бажаного результату немає.   Підгрупи висувають свої думки.         

    1 ситуація. Зажадати, щоб один поступився іншому «спочатку Оксанка покатається, а потім Сергійко». У цьому випадку вони змушені будуть діяти за наказом старшого, який виключає будь-яку самостійність у розв’язанні конфлікту.  А можна інакше, побічно спонукаючи одну дитину добровільно поступитися іншій. Не тягніть, будь-ласка, велосипед, а то поламаєте, тоді він нікому не дістанеться, - жартує вихователь і м’яко кладе руку на поблідлі від напруження кулачки малюків. А коли діти заспокоюються, запитує їх:  - Хто з вас сильніший, ану скажіть?     Я, - каже Оксанка. Ні, я! Я і зростом вищий! – додає вагомий аргумент у свою користь Сергійко. - А я не вірю, що ти сильніший за Оксанку, - каже вихователь. Хлопчик здивовано піднімає голову, а педагог     продовжує:   - Не вірю, тому що сильні поступаються тим, хто слабкіший, заступаються за них. А ти як учинив? Хлопчик не очікував такого повороту. Оторопів. А потім, махнувши рукою, вирішив: - Так і буде, нехай катається перша! На його обличчі невдоволення. Це помічає уважний вихователь і додає:  - Молодець, Сергійку. Тепер я бачу, що ти справді великий і сильний. Справжній чоловік.  Ось тепер зовсім інша справа! Тепер навіть приємно поступитися. Обличчя хлопчика так і світиться від почуття власної гідності. Малюку важливо вірити в те, що він великий. 2 ситуація. Звичайно не легко педагогу в такій ситуації стримати своє нетерпіння і домогтися  виконання малюком розпорядження. Адже він намагається вчасно посадити за стіл усіх дітей і, особливо, Миколку, який так повільно їсть. Здавалося б, дуже просто знайти вихід: забрати в малюка іграшку та відвести його до умивальника. Але вихователь стримує своє нетерпіння: він розуміє, чому звичайно слухняний, спокійний Миколка став раптом таким упертим.  - Який турботливий хазяїн у конячки! – говорить педагог, підходячи до хлопчика. – І напоїв її, і колеса почистив. Тепер постав у стайню, і не забудь дати їй сіна. Поки будеш снідати, і конячка поїсть. А за сніданком вихователь нагадає Миколці, що конячка чекає свого хазяїна, і це допоможе малюку не відволікатися від їжі. Так вихователь і спонукає малюка виконати вимоги, і підтримає його гру, і викличе бажання не затримуватися за столом.          

    3 ситуація. Вихователь каже: - Добре, будеш пити з тієї чашки. Тільки доведеться почекати поки Андрійко вип’є компот (перед ним стоїть чашка, яка сподобалася Ксюші). Я потім вимию цю чашку і дам її тобі.  І тут капризуля має вибирати: пити компот із чашки яка стоїть перед нею, і йти гратися, чи чекати, поки звільниться вподобана чашка, але тоді залишитися без гри. Така перспектива навряд чи сподобається дитині.  Робота з дітьми – творчий процес. Творчість вихователя виявляється і в умінні прогнозувати, який із прийомів дасть бажаний ефект, і в передбаченні реакції дитини, і в здатності індивідуалізувати педагогічні прийоми, зберігаючи їх методичну єдність. А це значить, що він має володіти умінням швидко вибирати засіб впливу на малюка залежно від особливостей його характеру та ситуації; визначати, коли і з якою дитиною бути м’яким чи суворим, коли й у яких випадках можливі винятки з узвичаєних правил, а коли такі відступи неприпустимі; уникати конфліктів з дитиною і розв’язувати їх між дітьми по справедливості.

    5. Робота зі схемами.   

    1. Як пояснити те, що зображено на схемі? 2. Як можна назвати таку схему? 3. За яких умов вихователь може обирати таку схему? 4. Назвіть сильні та слабкі сторони цієї схеми. Отже можна зробити висновок, що заняття вихователь може проводити в пасивній, активній та інтерактивній формах. Всі вони мають сильні та слабкі сторони і їх вибір буде залежатиме від мети, яку ставить перед собою та дітьми педагог. Тож використовуйте ці форми проведення занять за призначенням. 6. Домашнє завдання «Що таке радість?». І останнє на сьогодні. Вашим домашнім завданням було представити поняття «Що таке радість?». До цього треба було поставитися творчо, знайти нестандартне рішення цього питання.  Отже, це завдання показало, що кожен педагог – це творча індивідуальність і неповторність. Ми мали можливість побачити ваш творчий потенціал, вміння підходити до розв’язання питання нестандартно та цікаво. Дякуємо вам за це. На сьогодні все. До нових зустрічей!