Методичні напрацювання

Вих. від 24.03.2023 № 10/01-04

Прилуцький центр професійного розвитку педагогічних працівників пропонує добірку матеріалів для планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО

Методичні рекомендації

І. Нормативні документи

ІІ. Вимоги до підвищення кваліфікації

1. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педпрацівника закладу дошкільної освіти протягом п'яти років встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом) та оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 120 годин. Із них не менше 10% загальної кількості годин обов'язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Напрями та суб'єкти підвищення кваліфікації.

Напрями підвищення кваліфікації

- розвиток та удосконалення професійних компетентностей за Професійними стандартами «Керівник ЗДО», «Вихователь ЗДО», «Практичний психолог закладу освіти»;«Вихователь-методист ЗДО»-ПРОЄКТ;

- формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”;

- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

- створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;

- використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;

- мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

- формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою;

- розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти.

У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

Суб'єкти підвищення кваліфікації

• заклад освіти / його структурний підрозділ;
наукова установа;
• інша юридична чи фізична особа, зокрема фізична особа — підприємець, що проводить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників

Обсяг підвищення кваліфікації, вид, форми, вартість та джерела фінансування:

Обсяг	становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років, визначається сумарно за міжатестаційний період, встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом)
Види	• навчання за програмою підвищення кваліфікації, зокрема участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;
Форми	• інституційна — очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева; • дуальна; • на робочому місці; • на виробництві тощо
Вартість	• вартість підвищення кваліфікації, якщо її встановлено; • примітка про безоплатний характер надання такої освітньої послуги; • примітка про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогом
Джерела фінансування	• державний бюджет; • місцевий бюджет; • кошти фізичних та/або юридичних осіб; • інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника; • інші джерела, не заборонені законодавством

3. Керівник закладу дошкільної освіти, якій вперше призначений на відповідну посаду, проходить підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

4. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.

5. Підвищувати кваліфікацію можна за різними формами, видами.

Педпрацівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрямки та суб'єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

ІІІ. Пошук суб’єктів підвищення кваліфікації

Шукати інформацію щодо підвищення кваліфікації педпрацівники можуть будь-яким способом:

безпосередньо на сайтах суб’єктів підвищення кваліфікації;
на різних інформаційних чи спеціальних ресурсах;
на сайті Прилуцького центру ПРПП в рубриці «Підвищення кваліфікації»
у тематичних групах;
звертатися до консультанта ЦПРПП;
через запит необхідної інформації безпосередньо у суб'єкта підвищення кваліфікації тощо.

Директор та вихователь-методист має у цьому допомогти.
Педпрацівники мають можливість поєднувати не лише форми підвищення кваліфікації, а й підвищувати кваліфікацію у різних суб'єктів.

ІУ. Послідовність планування підвищення кваліфікації

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами.

І етап

ІІ етап

На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації (додаток 1). Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників (додаток 2 обираємо напрями тасуб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації) і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти - на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.

Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти має забезпечити невідкладне оприлюднення загального обсягу коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти.

Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний працівник, подає керівникові відповідного закладу освіти пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги (додаток 2).

За згодою педпрацівника його пропозицію можна буде уточнити або змінити, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації.

З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу освіти на поточний рік (додаток 3) пропозиції педагогічних працівників розглядаються його педагогічною радою. За результатами розгляду педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними). План можна змінювати протягом року. Порядок внесення змін визначає педагогічна рада.

У. Укладання угоди, підписання актів

1. На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

2. Якщо підвищення кваліфікації здійснюється на підставі затвердженого педагогічною радою плану підвищення кваліфікації, але відповідні освітні послуги надаються на безоплатній основі або за рахунок самостійного фінансування педпрацівником, то договір від імені закладу освіти не укладається.

Факт підвищення кваліфікації педпрацівника підтверджуйте актом про надання послуги з підвищення кваліфікації. Його підписують керівник закладу та суб'єкт підвищення кваліфікації. Такий акт – підстава для оплати послуг суб'єкта підвищення кваліфікації згідно з укладеною угодою щодо підвищення кваліфікації. Акт не складається, якщо договір не укладали, а послуги з підвищення кваліфікації педпрацівник оплачував самостійно чи отримував безоплатно (лист МОН).

Акт – первинний бухгалтерський документ, може бути складений у паперовій або електронній формі та має містити всі обов'язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

УІ. Визнання результатів підвищення кваліфікації

1. Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками проводиться відповідно до Порядку визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО № ,який розробляється закладом освіти та затверджується педагогічною радою (протокол № __ від ___) (додаток 4)

2.Згідно з частиною другою статті 59 Закону про освіту результати підвищення кваліфікації у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання і підтвердження.

3. Результати підвищення кваліфікації педагогічного працівника у інших суб'єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб мають визнаватися окремим рішенням педагогічної ради. Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів встановлюється педагогічною радою.

4. Педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації має подати до педагогічної ради клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації (додаток 5) та документ про проходження підвищення кваліфікації. Таке клопотання має бути розглянуте на засіданні педагогічної ради протягом місяця з дня його подання.

5. Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада має заслухати педагогічного працівника щодо якості реалізації програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення про визнання або невизнання результатів підвищення кваліфікації. (форма звіту додаток 6).

6. У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада може надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.

7. У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати підвищення кваліфікації (самоосвіта)про результати підвищення кваліфікації або творча робота, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на вебсайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педагогічного працівника (у разі наявності). (Форму звіту (самоосвіта) додаток 7).

Результати інформальної освіти (самоосвіти) педагогічних працівників, які мають почесне чи педагогічне звання (крім звання «старший вихователь»), можуть бути визнані педагогічними радами закладів як підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік.

8. Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Тут варто звернути увагу на те, що здобуття педагогічним працівником відповідного рівня вищої освіти «визнається», а не «може бути визнане» педагогічною радою. Такий підхід пов’язаний з тим, що під час здобуття вищої освіти особа набуває нових компетентностей і таке здобуття відбувається виключно у закладах вищої освіти, які мають ліцензію на освітню діяльність та видають дипломи про вищу освіту, у тому числі державного зразка, за акредитованими освітніми програмами. Таке «визнання» відбувається одноразово (у рік подання до закладу освіти відповідного диплому про вищу освіту).

Обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття наукового ступеня, рівня вищої освіти зараховується відповідно до встановленого обсягу освітньо-професійної (освітньо-наукової, освітньо-творчої) програми у годинах або кредитах ЄКТС, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з попередньо здобутих рівнів освіти. Це означає, що вища освіта, здобута особою до прийняття на посаду педагогічного працівника, не може бути зарахована як підвищення кваліфікації. І, крім того, це означає, що здобуття ступеня вищої освіти зараховувати одноразово.

9. Результати підвищення кваліфікації бажано обліковувати за допомогою освітніх електронних ресурсів (наприклад: в онлайн – медодкабінеті на Google Диску закладу освіти)

УІІ. Суб’єкти підвищення кваліфікації:

- Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»;

- Український відкритий університет післядипломної освіти;

- Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти»;

- Центр інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»;

- ГС «Всеукраїнська академія інноваційного розвитку освіти» Дистанційна Академія;

- ТОВ Всеосвіта;

- Український освітній онлайн-портал для вчителів «На Урок»;

- EdEra – студія онлайн-освіти;

- Платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus;

- Педрада – портал освітян України;

- Перша дистанційна платформа громадянської освіти від Відкритого Університету Майдану (ВУМ);

- Професійна платформа AtomsHub – онлайн конференції, тренінги, курси, електронний журнал та щоденник;

- ГО «РУХ Освіта»;

- Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності Дія. Цифрова освіта;

- Платформа «УМІТИ»;

- ІППО – платформа інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Науково-методичні установи

- Національна академiя педагогiчних наук України – http://naps.gov.ua/

- Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О.Сухомлинського НАПНУ – http://dnpb.gov.ua/ua/

Заклади післядипломної педагогічної освіти

- Вiнницький академія неперервної освiти – http://academia.vinnica.ua/

- Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти – http://vippo.org.ua

- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – https://ippo.dn.ua/

- Дніпровська академія неперервної освіти – http://dano.dp.ua

- Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://www.zippo.net.ua/

- Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти – http://zakinppo.org.ua/

- Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://www.zoippo.zp.ua/

- Івано-Франківський обласний інститут післядипломної освіти – http://www.ippo.if.ua/

- Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка – http://ippo.kubg.edu.ua/

- Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів – http://kristti.com.ua/

- Кiровоградський обласний iнститут пiслядипломної педагогiчної освiти імені Василя Сухомлинського – http://www.koippo.kr.ua/

- Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://loippo.edu.ua/

- Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://www.loippo.lviv.ua/

- Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://www.moippo.mk.ua/

- Одеська академія неперевної освіти Одеської обласної ради– http://ooiuv.odessaedu.net/

- Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://poippo.pl.ua/

- Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://roippo.org.ua/

- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://soippo.edu.ua

- Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://ippo.edu.te.ua/

- Харківський академія неперервної освіти – www.edu-post-diploma.kharkov.ua/

- Херсонська академія неперервної освіти Херсонської обласної ради – http://academy.ks.ua/

- Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – www.hoippo.km.ua/

- Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради – http://oipopp.ed-sp.net/

- Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області–http://ippobuk.cv.ua

- Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти ім. К.Д. Ушинського – http://choippo.edu.ua/

Підготувала консультант

КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»

Прилуцької міської ради Тетяна Зубко

Додаток 1

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради

Від______________

(протокол№__________)

Орієнтовний план

підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 20____рік

закладу дошкільної освіти (повна назва)

Загальна кількість педагогічних працівників, які підвищуватимуть кваліфікацію - ______осіб.

№ з/п	Напрям	Суб’єкти підвищення кваліфікації	Кількість педагогічних працівників	Примітка

Голова педагогічної ради ___________________(І.П.)

Секретар педагогічної ради ___________________(І.П.)

Додаток 2

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

Керівникові ЗДО (повна назва)

ПІП

Від кого ПІП, посада

Пропозиція до орієнтовного/річного плану підвищення кваліфікації

№	ПІП	Тема (напрям/найменування)	Суб’єкт ПК	Обсяг (тривалість)	Вид	Форма	Строки	Вартість джерела фінансування

Дата до 25 грудня 2022 ___________________(І.П. педагогічного працівника)

Дата січень 2023

Додаток 3

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради

Від______________

(протокол№__________)

Річний план

підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 20____рік

закладу дошкільної освіти (повна назва)

№	ПІП	Тема (напрям/найменування)	Суб’єкт ПК	Обсяг (тривалість)	Вид	Форма	Строки	Вартість джерела фінансування

Голова педагогічної ради ___________________(І.П.)

Секретар педагогічної ради ___________________(І.П.)

Додаток 4

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради

Від______________

(протокол№__________)

Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації

педагогічних працівників ЗДО (повна назва) № 1

І.ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Цей Порядок визначає процедуру, визнання результатів підвищення кваліфікації

педагогічних працівників ЗДО (повна назва) № 1.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників забезпечується управлінням освіти Прилуцької міської ради у межах повноважень та відповідно до законодавства.
3. Керівник ЗДО сприяє професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників які працюють в закладі освіти.
Професійний розвиток педагогічних працівників передбачає самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання щодо удосконалення професійних компетентностей.
Підвищення кваліфікації може здійснюватися педагогічними працівниками за різними видами (навчання за освітньою програмою, участь у тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці тощо).
Педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.
7. Педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію:

- у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.

- в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної ради ЗДО.

- в Україні та за кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України

державою-агресором чи державою-окупантом).

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації ЗДО № на календарний рік, що затверджується рішенням педради.
Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік.
Педагогічні працівники підвищують свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.
Мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТ.

Із них не менше 10% загальної кількості годин обов'язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Загальний обсяг може становити 120 годин в одного суб’єкта підвищення кваліфікації або визначається сумарно упродовж п’яти років.
Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

13.1. Розвиток та удосконалення професійних компетентностей за Професійними стандартами «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти», «Вихователь ЗДО», «Практичний психолог закладу освіти»; «Вихователь-методист ЗДО» - ПРОЄКТ.

13.2. Вимоги п.15 Постанови КМ України від 21.08.2019 № 800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників»:

- формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”, Закону України «Про дошкільну освіту»;

- психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;

мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

- розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти та вихователів-методистів) тощо.

14. У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

Керівник закладу дошкільної освіти, який вперше призначений на відповідну

посаду, проходить підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

16. За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічний працівник отримує документ про підвищення кваліфікації, який містить таку інформацію:

- прізвище та ініціали (ініціал імені) педагогічного працівника, який пройшов підвищення кваліфікації;

- форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;

- дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.

У документі про підвищення кваліфікації повинні бути зазначені:

- повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців);

- тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;

- прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію;

- опис досягнутих результатів навчання;

- дата видачі та обліковий запис документа;

- найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали (ініціал імені) особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.

17. Документи про підвищення кваліфікації (сертифікати, свідоцтва тощо), що були видані за результатами проходження підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації – нерезидентів України, можуть містити іншу інформацію, ніж визначено цим пунктом, та потребують визнання педагогічною радою закладу освіти згідно з Постановою КМ України від 21.08.2019 № 800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників».

18. Педагогічний працівник не пізніше 25 грудня повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації.

19. Інформація про підвищення кваліфікації педпрацівників зберігається в особовій справі працівника.

ІІ. ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Згідно з частиною другою статті 59 Закону про освіту результати підвищення кваліфікації у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання і підтвердження педагогічною радою ЗДО №.

2. Результати підвищення кваліфікації у інших суб'єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб мають визнаватися окремим рішенням педагогічної ради ЗДО №.

3. Педагогічні працівники які пройшли підвищення кваліфікації у інших суб'єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб результат яких потребує визнання педагогічною радою ЗДО № протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подають до педагогічної ради закладу освіти:

- клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації (форма додається);

- документ про проходження підвищення кваліфікації.

4. У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати підвищення кваліфікації (самоосвіта) або творча робота, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педагогічного (у разі наявності) за зразком визначеним ЗДО № (форма звіту про результати підвищення кваліфікації (самоосвіта) додається).

5. Педагогічна рада:

- розглядає клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників протягом місяця з дня його подання;

- заслуховує:

звіт педагогічних працівників про результати підвищення кваліфікації за зразком визначеним ЗДО № (форма звіту додається) щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору;

звіт про результати підвищення кваліфікації (самоосвіта).

- приймає рішення про: визнання результатів підвищення кваліфікації чи невизнання результатів підвищення кваліфікації.

6. У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада ЗДО № може надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.

7. Результати інформальної освіти (самоосвіти) педагогів, які мають почесне чи педагогічне звання, можуть бути визнані педагогічною радою закладу як підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік.

8. Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття рівня вищої освіти зараховується відповідно до встановленого обсягу освітньо-професійної програми у годинах або кредитах ЄКТС, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з попередньо здобутих рівнів освіти.

9. Рішення педагогічної ради щодо визнання результатів підвищення кваліфікації узагальнюється наказом директора закладу.

Додаток 5

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

Голові педагогічної ради ЗДО (повна назва)

__________________________ПІП

Від кого ПІП, посада

Клопотання про зарахування підвищення кваліфікації

Прошу зарахувати підвищення кваліфікації за напрямом (тематикою) «___________» обсягом ________годин або ________кредитів ЄКТС.

Додаток: копія документів про підвищення кваліфікації на ________арк.

Дата ______________________І.П. педпрацівника

Додаток 6

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

Голові педагогічної ради ЗДО (повна назва)

__________________________ПІП

Від кого ПІП, посада

Звіт про результати підвищення кваліфікації

(виступ на педагогічній раді)

Прізвище, ім’я, по батькові_______________________________________________

Посада________________________________________________________________

Категорія_____________________Звання___________________________________

Тема (напрям, найменування) програми (курсу, лекції, модуля) підвищення кваліфікації

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вид підвищення кваліфікації (навчання за програмою ПК, участь у семінарах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах…)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________Форма підвищення кваліфікації (інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці)_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників в годинах або кредитах (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Суб’єкт підвищення кваліфікації________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Якість виконання програми ПК________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Результати ПК________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата __________________ __________________(ПІП)

Додаток 7

до методичних рекомендацій Центру

від 24.03.2023 № 10/01-04

ЗРАЗОК

Голові педагогічної ради ЗДО (повна назва)

__________________________ПІП

Від кого ПІП, посада

Звіт про результати підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіта)

Прізвище, ім'я, по батькові _____________________________________________________

Посада ______________________________________________________________________

Категорія ___________________________ звання __________________________________

Тема (напрям, найменування) ___________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації_____________(в годинах або кредитах ЄКТС)

Результати інформальної освіти (самоосвіти):

1. Персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб – сайті закладу або електронному портфоліо педагогічного працівника (у разі його наявності).

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________2. Відомості про виконання програми (плану) підвищення кваліфікації (самоосвіти)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Підсумки самоосвіти, перспективи впровадження в освітній процес.

Висновки та пропозиції щодо використання результатів підвищення кваліфікації (самоосвіти)

________________ __________________ _________________

(дата) (підпис) (ініціали, прізвище)

Консультація для педагогів:

«Формування соціально – громадянської компетентності дітей дошкільного віку»

Одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н.р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Основи соціально-громадянської компетентності закладаються в дошкільному віці і є передумовою для подальшого розвитку соціальної та громадянської компетентності в Новій українській школі. Державний стандарт дошкільної освіти зазначає, що у старших дошкільників має бути сформована соціально-громадянська компетентність.

Важливо в сьогоднішній час направити зусилля педагогів та батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ ОСВІТНЬОГО НАПРЯМУ

Завдання і зміст освітнього напряму “Дитина в соціумі” реалізуються з урахуванням системи особистісних цінностей, здібностей, потреб, інтересів, активності дітей дошкільного віку. Сформованість соціально-громадянської компетентності має виражатися в ціннісному ставленні дитини до себе, своїх прав та прав інших, наявності уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії між членами сім’ї, родини, іншими людьми та вмінні дотримуватись цих правил у соціально-громадянському просторі, а також у ціннісному ставленні та повазі до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур. Соціально-громадянська компетентність дитини дошкільного віку формується в різних видах діяльності, зокрема в ігровій, комунікативній, здоров’язбережувальній, художньо-естетичній, пошуково-дослідницькій тощо.

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

Форми

Гра. Завдяки імітації та можливості перевтілення можуть проєктуватися ситуації, у яких розкриваються норми і моделі поведінки, особливості відносин між дітьми і дорослими.
Заняття. Початкові уявлення про соціум і життя в ньому закладаються на заняттях (комплексних, інтегрованих, тематичних) з використанням ігрових прийомів.
Колективні справи, спільна пошукова діяльність. Участь у таких формах діяльності сприяє набуттю дітьми: індивідуального досвіду спільної життєдіяльності; уміння співпрацювати; відстоювати власну позицію, домовлятися, узгоджувати особисті потреби з потребами інших; здатності брати участь у розробленні правил/повсякденних практик співжиття; досвіду культури демократії, що є необхідним для встановлення соціальних контактів у майбутньому, взаємодії в суспільстві тощо.

Методи

Наприклад, розглядаючи ситуацію, можна попросити дитину уявити себе на місці персонажа, розповісти про його почуття, оцінити дії та змоделювати власну поведінку в цій або схожій ситуації. Так дитина занурюється в соціальний сюжет, переживає емоційну реакцію, що сприяє розвитку вмінь адекватно оцінювати, співвідносити свою поведінку з поведінкою інших.

ПОЗИЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ

Для успішного формування соціально-громадянської компетентності дошкільників необхідна особистісно орієнтована взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу. Важливу роль відіграють у цьому процесі також особистісні цінності вихователя, його життєвий досвід.

Педагог має:

Демократичний устрій освітнього простору передбачає:

участь усіх учасників освітнього процесу у створенні норм, правил, рутин спільного життя;
відкритість прийнятих рішень;
наявність різноманітних колективних творчих справ і проєктів, які створюють умови для самовираження, самореалізації, прояву індивідуальності кожної дитини.

Сподіваємося, означені орієнтири допоможуть педагогам в організації якісного освітнього процесу в дитячих садках.

Експрес - поради для педагогів

«Сім ознак безстресового освітнього процесу»

Сім ознак без стресового освітнього процесу:

1.Педагоги обізнані з віковими особливостями розвитку дітей і враховують їх під час організації освітнього процесу. Вони знають основні ознаки втоми й перевтоми дошкільників, вміють запобігати їм.

2.У дитячому садку дотримують розпорядку дня: не зменшують тривалість прогулянок і денного сну на користь занять, приділяють увагу оптимізації рухового режиму дітей, надають їм достатньо часу для самостійної діяльності.

Педагоги підтримують позитивну емоційну атмосферу в групі. Під час освітньої роботи не змушують дітей довго чекати, не зловживають регламентацією їхньої діяльності. Педагоги добирають засоби та методи освітньої роботи відповідно до вікових особливостей дітей.

4.У дитячому садку систематично вивчають інтереси дітей. Відтак враховують їх під час планування освітньої роботи з ними. Діти не переобтяжені гуртками, відвідують один-два гуртки відповідно до власних уподобань.

5.Під час організованих форм роботи з дітьми педагоги дбають про зміни дитячої діяльності. Зокрема, за перших ознак втоми пропонують дітям порухатися, поглянути у вікно, зробити гімнастику для очей тощо.

6.Педагоги вибудовують взаємодію з дітьми на засадах індивідуалізації та диференціації. Дітям, які не можуть працювати в одному темпі з іншими дітьми, пропонують індивідуальні завдання, працюють з ними додатково.

7.У дитячому садку кількість і зміст розважальних заходів відповідають віку дітей. Під час організації свят і розваг педагоги віддають перевагу сценаріям, які не потребують тривалих репетицій, містять багато ігор і сюрпризів для дітей.

Як сконцентруватися на роботі під час війни

До початку війни ми всі були сильними та працездатними, але зараз наша психіка переживає травматичну подію. Працювати стало складно, адже весь час ми відволікаємося на повідомлення про ще одні переговори, обстріли, гуманітарні коридори тощо. Пропонуємо п'ять порад, які допоможуть сконцентруватися на роботі та вберегти власні ресурси

Педагогічний дивертисмент для педагогів

«Технологічні аспекти організації комунікації»

Базовий компонент дошкільної освіти як Державний стандарт є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави в галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Зокрема, під час організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи ЗДО мають використовувати:

ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;

теорію природовідповідності, за якою в дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;

ідеї патріотичного та громадянського виховання;

ідеї солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку.

Першочергові завдання

ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психолого-педагогічну підтримку, допомагати не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя, більшість ЗДО тимчасово призупинила освітній процес. Наразі частково відновлюють роботу заклади, розташовані на безпечній території. Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи й у змішаному форматі.

В умовах воєнного стану ЗДО спрямовують свою діяльність на розв’язання першочергових завдань, зокрема:

налагоджують ефективну комунікацію учасників освітнього процесу;

відновлюють освітній процес для всіх дітей;

зараховують до закладу дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

створюють у закладі безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу;

створюють умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами;

надають педагогічну підтримку дітям раннього та дошкільного віку, зокрема й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;

здійснюють інформаційну підтримку та психологічний супровід учасників освітнього процесу;

співпрацюють з інклюзивними ресурсними центрами;

застосовують інструменти управлінської діяльності, щоб розв’язувати надзвичайні ситуації.

Організація комунікації

В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими та спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Для цього слід віддавати перевагу системам комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дають змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

Під час організації комунікації учасників освітнього процесу працівники ЗДО мають:

сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади;

створювати безпечний соціально-освітній простір;

адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися;

добирати форми та методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;

володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;

володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;

налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

Технологічні аспекти організації комунікації

ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку — своєрідний банк освітніх ресурсів. Відтак постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту й використовувати ресурси онлайн-освіти, щоб залучити тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Оскільки форма освіти дошкільників залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні, комунікувати з учасниками освітнього процесу потрібно з урахуванням локації дітей: удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в ЗДО, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо.

Під час організації комунікації з учасниками освітнього процесу потрібно орієнтуватися на реалізацію різних завдань, як-от:

забезпечувати необхідною інформацією сім’ї, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;

надавати інформацію щодо використання приватних освітніх платформ з безплатним доступом до освітніх послуг, щоб залучити дітей до освітнього процесу;

сприяти тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій;

організовувати індивідуальні консультації з фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами тощо), щоб підтримати дітей та їхніх батьків у кризовому стані — в умовах евакуації, під час перебування в бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо.

Для того щоб забезпечити ефективність комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, обирайте оптимальні канали комунікації для кожного конкретного завдання. У складних умовах у пригоді стануть сервіси й інструменти комунікації в онлайн-режимі.

Підвищити ефективність комунікації учасників освітнього процесу дають змогу:

• завдання й рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми відповідно до їхнього віку, розміщені на сайті ЗДО;

• групи в месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp з батьками, вихователями, практичними психологами тощо;

• електронніплатформи Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams тощо.

Важливовизначитися, черезякіканаликомунікаціїшвидкодоходитимутьповідомленнядоаудиторії, якийканалзможезабезпечитиоптимальнийзворотнийзв’язок, якіформатидляцихканалівзастосовуватитаякісупровідніматеріалинеобхіднопопередньопідготувати.

Заняття:

«Збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій»

У надзвичайних ситуаціях діти є одними з найбільш вразливих учасників подій.

Тому педагогам і батькам варто заздалегідь підготувати дитину до небезпеки.

Однак перш ніж діяти, необхідно завчасно поговорити з дитиною у спокійній атмосфері.

Ми відібрали декілька порад щодо того, як говорити з дітьми про безпеку, які правила пояснити, і в які ігри пограти.

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери. Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

v Підготовка оселі:

- нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;
- забезпечте оселю запасами питної та технічної води;
- зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
- додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
- підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;
- підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
- підготуйте (закупіть) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
- підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
- особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;
- при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру

v Необхідно:

- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
- посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
- про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
- у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;
- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

v Не рекомендується:

- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

v При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
- збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
- намагатися розряджати і розбирати;
- виготовляти різні предмети;
- використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
- приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

v "Екстрена валіза"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

v У рюкзак рекомендується покласти наступне:

- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
- кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
- дублікати ключів від будинку і машини;
- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;
- засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
- ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
- компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
- багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
- ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
- декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
- рулон широкого скотчу;
- шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
- блокнот і олівець;
- нитки та голки;
- аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
- одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
- мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
- засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
- приналежності для дітей (якщо необхідні);
- посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
- запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

Круглий стіл з елементами тренінгу

«Проблема насильства над дітьми дошкільного віку»

Мета. Запобігати виявам будь-яких проявів насильства стосовно дітей, виявляти причини порушення педагогічної етики. Спонукати педагогів запобігати насильству в сім’ї, інформувати органи та установи, на які покладається здійснення заходів із запобігання насильству в сім’ї, про випадки жорстокого поводження з дітьми, насильства над ними або погрози щодо їх вчинення.

Питання для обговорення

Види домашнього насильства
Жорстоке поводження з дітьми та його наслідки
Психологічне насильство у стосунках з дітьми
Покарання: за і проти

Види домашнього насильства

(Інформаційне повідомлення)

Інформація про види домашнього насильства доводиться до відома учасників зборів за допомогою наочного матеріалу — таблиці.

1 Психологічне	Фізичне
• висміювання • переслідування • словесна образа (погроза) • примушування • залякування • психологічний тиск • ворожість • формування почуття провини • інше	• биття рукою • іншими предметами • шльопання • штовхання • викручування рук • будь-яке рукоприкладство
Сексуальне	Економічне
протиправне посягання однієї людини на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру щодо неповнолітніх	умисне позбавлення однією людиною іншої житла, одягу, майна чи коштів

Жорстоке поводження з дітьми та його наслідки

(Інформаційне повідомлення)

Жорстоке поводження з дітьми — це феномен, існування якого відоме з часу появи історичних записів людства. Оскільки насилля — не лише соціальне явище, воно пов'язане з природою людини.

На сьогодні не існує єдиного визначення терміну «жорстоке поводження з дітьми». Проте більшість дослідників і практиків у розвинених країнах користуються визначенням, запропонованим відомим американським психологом італійського походження Джеймсом Гарбаріно. Будь-яку дію або бездіяльність стосовно дитини з боку батьків, осіб, які їх замінюють, а також закладів або суспільства загалом, внаслідок чого порушено фізичний або психічний розвиток, здоров'я або благополуччя дитини, а також обмежено її права й свободи вважають жорстоким поводженням з дітьми.

Основними формами жорстокого поводження з дітьми є:

психологічне (емоційне) насильство;

сексуальне насильство або розбещення;

фізичне насильство;

нехтування інтересами та потребами дитини.

Психологічне (емоційне) насильство є стрижнем усіх видів насильства і зневаги стосовно дітей. Переважна більшість дослідників вважають, що психологічні особливості жертв насильства спричинені не стільки фізичними травмами, скільки насильством над особою.

Психологічне (емоційне) насильство може виражатися як грубим поводженням з дитиною, так і нелюбов'ю, несхильністю до неї, які демонструються різними способами. Якщо батьки постійно принижують, залякують та ображають дитину, брутально поводяться з нею, створюють для неї стресові ситуації, якщо вони рідко бувають задоволені дитиною, насміхаються над нею, то з упевненістю можна говорити про психологічне насильство над дитиною. Також емоційним насильством вважають відсутність емоційного контакту батьків з дитиною, коли батьки не проявляють своєї любові до дитини, не підбадьорюють і не приймають її.

Враховуючи думки провідних фахівців у цій галузі, пропонуємо таке робоче визначення психологічного насильства: «Психологічним (емоційним) насильством є одноразова або хронічна психічна дія на дитину або її нехтування батьками чи іншими дорослими, що призводить до порушення емоційного розвитку дитини, її поведінки і здатності до соціалізації.

Виокремлюють п'ять основних типів руйнівної поведінки значущих для дитини дорослих, зокрема батьків, що заважають здоровому розвитку дитини, порушують її віру у себе, сприяють появі різних емоційних проблем і неадекватної поведінки:

неприйняття;

погрози або терор;

ігнорування психологічних потреб дитини;

ізоляція;

розбещення.

Сексуальне насильство або розбещення — це залучення дитини з її згоди або без такої до сексуальних дій з дорослим (або з людиною, старшою за неї на три й більше років) з метою отримання останнім сексуального задоволення або вигоди.

Існує поширена думка, що особи, які вчиняють сексуальне насильство над дітьми, страждають психічними захворюваннями, настільки їх дії поза межами соціальних та етичних норм. Численні дослідження, переважно зарубіжних учених та фахівців, свідчать, що хоча сексуальні насильники дітей частіше хворіють на психічні захворювання, ніж інші люди, все ж таки переважно — це звичайні люди, але з певними психологічними особливостями.

Сексуальне насильство впливає на фізичне та психічне здоров'я і розвиток дитини, порушує процес її соціалізації. Травматичні наслідки насильницьких дій можуть негативно впливати на особистісний розвиток дитини протягом тривалого часу, інколи — все життя.

Фізичне насильство — це навмисне нанесення фізичних ушкоджень (травм) дитині батьками (іншими особами), що спричиняють порушення фізичного чи психічного здоров'я дитини і потребують медичного втручання, або позбавляють життя.

Основними психологічними наслідками фізичного насильства є симптоми, обумовлені стресом — напруженість, головний біль, психосоматичні розлади. Дитина, яку ображають, стає замкнутою, тривожною. Оскільки вона не знає, коли станеться наступний напад, дитина завжди насторожі, для неї характерна підвищена збудливість, готовність до нападу, а також страх перед майбутнім випробуванням болем. Щоб уникнути цього, дитина намагається не думати і не говорити про травмуючи події, вона | прагне витіснити всі думки і спогади про заподіяну їй шкоду. На всі запитання, пов'язані з такими подіями, маленькі діти часто відповідають «не знаю».

Відчуваючи гнів проти того, що з нею відбувається, дитина стає агресивною щодо слабших — дітей чи тварин. Для дітей, що переживають фізичне насильство, характерні нав'язливі думки, що з'являються ніби нізвідки, тому їм важко зосередиться на грі або на занятті, вони неуважні, уникають спілкування з однолітками, відстають у розвитку.

Нехтування інтересами та потребами дитини — це відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, освіті, медичній допомозі з боку батьків або осіб, які їх замінюють, в силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких.

Звичайно ж, усім батькам добре відоме значення повноцінного харчування, належного догляду, надання своєчасної медичної допомоги для нормального зростання і розвитку дитини. А от про значення емоційного спілкування для розвитку дитини, особливо у перші роки життя, на жаль, знають не всі. Перший рік життя дитина проводить з матір'ю, і порушення материнсько-дитячих стосунків у цей період завдає непоправної шкоди не лише психічному, а й фізичному розвитку дитини. Нехтування емоційними потребами дитини, відсутність доброзичливого, ніжного спілкування з дитиною під час догляду, відсторонення від проблем розвитку дитини тісно пов'язані з психологічним (емоційним) насильством.

Усі форми жорстокого поводження пов'язані між собою та негативно впливають на особистість дитини.

Психологічне насильство

у стосунках з дітьми

(Консультація)

Що може вважатися порушенням прав дітей через психологічне насильство у стосунках:

Діяти всупереч концепції психологічного захисту дитини в освітніх закладах, заснованій на документах Державної національної програми «Освіта». Ефективність роботи педагога із захисту психічного здоров'я дитини визначається, перш за все, тим, наскільки він може забезпечити психологічні умови, що сприяють повноцінному розвитку вихованц

Покарання: за і проти

Фізичне (тілесне) покарання як спосіб контролю за поведінкою різко полегшує відчуття провини (покарали — значить зняли відповідальність, спрацював механізм, який дозволив уникнути провини). Без почуття провини (в розумних межах, а не такої, яка постійно пригнічує) неможливе формування здорової самосвідомості. Людина ж може контролювати свою поведінку тільки завдяки власній самосвідомості. Якщо ви умисно заважати формуванню у вашої дитини нормальної самосвідомості, будуйте і надалі ваші відносини на каральній основі. Покарання — це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне. Покарання не повинно «витісняти» любов. Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано — сторінку перегорнуто. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ані слова, не заважайте починати спочатку! Хоч би що трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас.

Агресивність — це не тільки заподіяння шкоди, це впевненість у своєму праві вирішувати все за інших, маніпулювати. Використовуючи різні засоби тиску на дітей, батьки заохочують їхню надмірну залежність від них, ставляться як до власності, а не до людини, яка має право рости і ставати незалежною, впевненою, бути собою. «Весь трагізм батьківства полягає в тому, що ми повинні навчити наших дітей обходитися без нас», — стверджує відомий психолог І. Кон. Таким чином, батьківське почуття власності — поганий порадник у вихованні, воно розвиває в дітях надмірну компромісність, залежність, надмірне підпорядкування дорослим, низький опір зовнішньому тискові. Наслідки такого виховання: брак впевненості в собі, деформація ставлення до себе, приниження себе, низька самооцінка. Що більше насильства в дитинстві, то більша імовірність впасти в залежність у дорослому віці.

Особистість дитини часто оцінюється з точки зору її покірності. Дуже помиляються батьки, які вважають, що основою правильних стосунків з дітьми є слухняність у найгіршому розумінні цього слова: без зайвих розмов робити тільки так, як кажуть батьки. Такі батьки нехтують почуттями і думками дитини, вважають, що вона не має права на власну думку, вчинок, а значить, не визнають її особистістю, окремою від них самих. Вчать не мати своєї позиції і відстоювати її, а підкорятися, пасувати перед авторитетами. Сліпа слухняність призводить до того, що дитина стає безініціативною, пасивною, несамостійною, безвільною, безпомічною, не вміє брати на себе відповідальність, може легко підпадати під вплив, стати виконавцем чужої волі, легкою здобиччю сильних і владних людей.

«Я не можу зрозуміти, як можна виховати у дитини власну думку, якщо постійно вимагати від неї покори», — говорить Вірджинія Сатір, американський психотерапевту книжці «Як будувати себе і свою сім'ю».

Не слід покладатися у вихованні тільки на силу, інакше ви привчаєте дітей зважати тільки на силу (хто сильніший, той і правий). Не треба «сильнодіючих ліків» (криків, погроз, покарань) у простих ситуаціях, прибережіть їх на крайні випадки, інакше ви скоро вичерпаєте себе, а ліки перестануть діяти. Система залякування дітей, що побутує в деяких родинах, призводить до неправдивості та нещирості — особливого способу самозбереження. Тяжкі переживання нищать атмосферу рівноправності, вкрай негативно позначаються на формуванні таланту особистості, спричиняють психастенічні реакції, імпульсивні дії та афекти. Батьки часто звертаються до силових методів виховання, тому що, на їхню думку, вони менш витратні і більш результативні. Так, короткочасний результат буде. Але це не свідома поведінка, а поведінка, яка постійно потребує вашого (зовнішнього) контролю. Внутрішній контроль (свідома саморегуляція) таким чином не формується: дитина намагається поводитися краще не тому, що вона усвідомлює необхідність приймати певні норми і відповідати їм, а тому, що боїться покарання, а, значить, вчиться хитрувати, пристосовуватися. Це шлях деформацій характеру, завдавання шкоди особистості, а не розвитку її. Працювати ж, перш за все, над собою, над подоланням набутих стереотипів, над розвитком власної поведінкової гнучкості, освоєнням адаптивних моделей власної поведінки, вчитись конструктивних форм подолання конфліктів, ефективній взаємодії з власною дитиною — це шлях значно складніший, він потребує постійних душевних витрат, але дієвіший і ефективніший. Це робота на перспективу — формування здорової особистості. Тілесні покарання роблять дитину не господарем свого тіла і своєї психіки, а її рабом, вони нав'язують їй досвід поразки, прищеплюють безпорадність, безпомічність, призводять до деградації, приниження гідності дитини, оздоблюють її. Надто бурхливі прояви обурення, безконтрольні вибухи гніву, люті, оскаженіння з боку батьків розпалюють погані нахили дітей, привчають їх до нестриманості, злості, безконтрольних вибухів емоцій. Батькам слід усвідомити, що на негативних емоціях позитивну особистість ще ніхто не виховував.

Пригнічення особистості дитини може закінчитись великим вибухом, зробить її агресивною, призведе до відкритого протесту. Агресивність завжди породжує іншу агресивність, яка може бути спрямована на тих же батьків, на ровесників або на самого себе (аутоагресивність аж до спроб самогубства).

Висновки

Жорстоке ставлення до дітей — це крайній ступінь невиправданої перестановки ролей, коли батьки помилково вважають, що мають право на те, щоб діти емоційно підтримували їх, задовольняли їхні емоційні потреби, коли намагаються вирішувати свої емоційні проблеми за рахунок дітей, «зриваються» на них. Якщо нав'язати дитині цю ненормальну роль, вона не буде розвиватись як слід. Коли наші власні емоційні ресурси вичерпуються, щоб уникнути психічного виснаження, треба намагатися якнайшвидше відновити свої сили (молитва, медитація, спілкування з природою, з друзями, нові інтереси), взяти «тайм-аут» у конфлікті з дитиною і, в першу чергу, заспокоїтися самому. «Приходимо у батьківство не зі знаком якості. Приносимо дитині разом із любов'ю і благими намірами свій характер з його вадами і викривленнями, свій мінливий настрій, своє невігластво й егоїзм, купу невирішених проблем, від побутових до духовних — все найкраще і все найгірше... Дитина— наш відбиток... Батьки! З вас ліпиться початковий образ світу. Глибина відбитку, який залишається вами в душі, ніякому порівнянню не піддається — сильніше цього тільки сама Природа. Хочеш добра дитині, тільки добра? Турботливий, запобігливий, вимогливий, інакше не можна? Запитайте себе, де закінчуються «йому це потрібно», і починається «я цього хочу». Не забули, що дитина — не ваше продовження? Не забули, що це жива душа, яку ви не знаєте, таїна вселенська? Що це і є твоє справжнє продовження!» (Володимир Леві «Нестандартна дитина».)

Отже, будь-яке насильство — це завжди психічна травма, яка деформує особистість, перешкоджає нормальному психічному розвиткові дитини, руйнує її психічне здоров'я. Батьки мають усвідомити, що найважливіша умова успішного виховання — становлення правильних стосунків з дітьми. Для того, щоб досягти взаєморозуміння з ними, треба усвідомити, що основа спілкування в сім'ї — доброзичливість, довірчі відносини.

«Людина формується все життя: змінює погляди, звички, принципи, і тільки дитинство залишається незмінною константою на весь наш шлях, і кожен несе в собі власну долю як хрест або яскравий веселий ліхтарик».

Диспут з педагогами

«Координація дій співпраці інструктора з фізкультури з учасниками освітнього процесу»

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо-та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Показники психічного здоров’я – рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля), емоційної сфери, збалансованих психічних станів, умінь свідомо керувати своєю поведінкою, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним „Я”.

Показники духовного здоров’я – врівноважене спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, швидка адаптація до середовища, спрямованість на суспільно-корисну справу, культура користування матеріальними благами.

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

У процесі життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

Важлива умова для забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей – створення предметно-ігрового середовище. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної).

У кожному груповому приміщенні бажано створити осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності (гімнастична стінка, драбинка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, сухий басейн, „стежка здоров’я”, фітоподушки, різні іграшки - автомобілі, візки тощо). Розміщення обладнання має забезпечити вільний без перешкод доступ до нього та сприяти руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової активності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.

До фізкультурно-оздоровчої роботи можна віднести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Рухову активність у повсякденному житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм), фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання.

Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має наметі оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури.

Основною формою фізкультурно - оздоровчої роботи в дошкільному закладі є заняття з фізкультури. Щоб заняття з фізкультури були максимально ефективними, рухову діяльність дітей на них треба організувати з урахуванням дидактичних принципів:

· послідовності;

· доступності;

· природовідповідності;

· системності.

Отже, керуючись цими принципами, інструктор з фізкультури та вихователі при плануванні мають враховувати:

· етап формування рухових умінь і навичок;

· труднощі, що виникають під час засвоєння вправ;

· поєднання програмного матеріалу, засвоєного за попередній віковий період, з матеріалом поточного року;

· необхідність поточного впливу фізичних вправ на організм дітей.

Часто інструктор з фізкультури, працюючи зі своїм планом, дає рекомендації вихователю лише щодо індивідуальної роботи з дітьми, які повільніше засвоюють програмовий матеріал. Вихователь враховує рекомендації інструктора з фізкультури, плануючи рухову діяльність на прогулянці та на фізкультурні заняття на свіжому повітрі, але зовсім не передбачає наступності у засвоєнні рухів, які вивчав з дітьми інструктор з фізкультури. Під час планування роботи з дітьми необхідно враховувати закономірності формування рухової навички. Знання закономірностей цього процесу забезпечить найбільш раціональний зміст кожного етапу навчання рухової дії, допоможе грамотно спланувати та реалізувати індивідуально - диференційований підхід до дітей.

Завдання вихователя - продовжувати вправляти дітей у тих рухах, які навчає Інструктор з фізкультури під час занять на свіжому повітрі, та широко використовувати відповідні вправи.

Слід пам’ятати: не можна поспішно включати рух, що вивчається, до ігор, які потребують значної рухливості. Доки рух не розучено у навчальних умовах, доти не слід повторювати його в іграх.

Завданнями вихователя на цьому етапі є:

· продовжувати вправляти дітей у рухах, що вивчаються, на прогулянці, використовуючи ігрові вправи, які мають конкретне рухове завдання: «Пройди по місточку», «Улуч у ціль», «Наздожени м’яч» то

· попереджувати явище інтерференції (негативного перенесення навички), в основі раніше вироблені рухові навички .

· До уваги! Недоцільно навчати дітей одночасно двох видів стрибків доки діти не засвоять чітке виконання стрибка у довжину з розбігу, якого навчає інструктор з фізкультури, доти вихователю не слід вчити їх стрибати у висоту з розбігу. Не можна одночасно вчити дітей двох видів лазіння — однойменним та різнойменним способами. Те саме стосується і інших видів основних рухів.

Труднощі, що виникають під час засвоєння вправ

Щоб запобігти труднощам, які виникають під час засвоєння вправ, важливо знати:

· скільки занять потрібно присвятити вивченню певного руху;

· скільки разів на одному занятті необхідно повторювати рух для формування вміння.

Завдання вихователя — продовжувати повторювати рухи з дітьми під час прогулянок, використовуючи ігрові завдання та рухливі ігри.

До уваги! Кожний новий рух може бути успішно засвоєний лише за умови, якщо він спирається на попередній досвід дитини, та на вміння і навички, які раніше сформувалися і закріпилися.

Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров’я, адже відбувається інтенсивний розвиток органів та становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер, ставлення до себе та оточуючих. Дуже важливо саме на цьому етапі сформувати у дітей базу знань та практичних навичок здорового способу життя, усвідомлену потребу у систематичних заняттях фізичною культурою та спортом.

Цінність організації фізкультурно-оздоровчої роботи полягає в тому, що педагоги максимально насичують руховою активністю життєдіяльність дітей. Дитяча діяльність наповнюється оздоровчими заходами, які полегшують та прискорюють протікання адаптаційного періоду, а надалі — забезпечують достатній рівень фізичної підготовленості дошкільників відповідно до їхніх можливостей та стану здоров’я.

З метою організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі, необхідно організувати роботу всіх ланок:

– адміністративно-господарська — розподіл функціональних обов’язків між членами колективу для забезпечення системи фізичного виховання дітей в цілому; координація дій вихователів, техперсоналу; створення відповідного навчально-матеріального середовища; медична робота; фінансова діяльність;

– організаційно-педагогічна — організація режиму життя, рухового, санітарно-гігієнічного, світлового, повітряного режиму; організація навчально-виховного процесу та фізкультурно-оздоровчих заходів;

– науково-методична — цілеспрямована робота з підвищення науково-теоретичного рівня та фахової майстерності; методична робота з педагогами;

– суспільно-педагогічна – робота з батьками, загальноосвітньою (спортивною) школою, громадськими організаціями, медичними установами, районними, міськими, обласними адміністраціями та відділами освіти, фізкультурно-оздоровчими центрами.

Управлінська підсистема, до якої належать завідувач, методист, завгосп, медичні працівники, виконує адміністративно-господарські, науково-методичні та суспільно-педагогічні функції.

Дидактична та виховна підсистеми — вихователі, інструктор з фізичної культури, , музичний керівник, діти та батьки – організовують всі види режимів, форми та засоби фізичного виховання, самостійну рухову діяльність дітей.

Директор. Здійснює загальне керівництво системою фізкультурно-оздоровчої роботи, забезпечує дитсадок фізкультурним обладнанням та інвентарем, дбає про створення умов для проведення різних форм роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчих заходів згідно з режимом дня. Контролює роботу всіх працівників закладу, стежить, щоб не порушувався оптимальний руховий режим дітей різних вікових груп. Організовує медcестру на регулярні обстеження дітей, працює з нею в тісному контакті. Персонально відповідає за життя та здоров’я кожного малюка. Знає, які медичні заходи і в які терміни треба провести в садку, яка допомога потрібна з його боку та з боку педагогів. Спільно з медичними працівниками, вихователями, інструктором з фізичної культури аналізує та заслуховує на педагогічній раді результати планових оглядів,діагностики, планує заходи із загартування дітей, корекції постави, допомагає педагогам встановити індивідуальний режим для дітей підготовчої та спеціальної групи (слабкі діти). Здійснює організацію харчування відповідно до вікових особливостей та стану здоров’я дітей, надає допомогу в складанні меню, стежить, аби їжа була різноманітною і багатою на вітаміни.

Так само завідувач повинен стежити за дотриманням гігієнічних правил в усіх приміщеннях садка, дбати про те, щоб не порушувався повітряний режим в групових кімнатах, спальнях та фізкультурній залі, щоб прогулянки на свіжому повітрі проводилися будь-якої пори року. Завідувач здійснює щоденний контроль за роботою всіх членів колективу, причетних до фізичного виховання дітей, відвідує заняття, ранкову гімнастику, рухливі та спортивні ігри, фізкультурні заняття , прогулянки . Разом із педагогами аналізує результати їхньої роботи, відзначає позитивне в ній і недоліки, радить, як їх усунути.

Переглядає документацію вихователя, інструктора з фізичної культури (перспективно-календарний план, плани-конспекти занять тощо). Дбає про підвищення фахової майстерності педагогів і медсестри.

Пригадаємо найважливіші вимоги, які передбачає діяльність завідувача: зокрема, це вивчення конкретних теоретичних та методичних питань фізичного виховання дітей та обговорення їх на педагогічних радах; участь у семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, колективних відвідуваннях занять тощо; організація регулярного — щонайменше раз на п’ять років — підвищення кваліфікації педагогів; пропаганда знань з фізичного виховання дітей у сім’ї; підвищення особистого науково-методичного рівня.

Методист. Відповідає за виконання навчальних програм і якість занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм фізичного виховання, скеровує педагогів на досягнення високої щільності фізкультурних занять, дає рекомендації щодо формування у дітей різних вмінь та навичок. Координує діяльність педагогів з проблем збереження і зміцнення здоров’я дітей, пропагує роботу серед батьків з питань фізичного виховання в родині. Знайомить вихователів з новітніми технологіями фізичного виховання дітей, надає їм допомогу в підвищенні майстерності, зосереджує в методичному кабінеті відповідну літературу та готує стенди новинок методичної літератури.

Саме методист вивчає роботу вихователів, інструктора з фізичної культури, музичного керівника та інших педагогів для складання рекомендацій на майбутнє, вивчає, узагальнює та поширює кращий педагогічний досвід не тільки в своєму колективі, а й місті, області. Готує доповіді та виступи на педагогічних радах, методоб’єднаннях тощо. Проводить колективні перегляди різних форм роботи з фізичної культури, заходів з фізкультурно-оздоровчої роботи та організовує їх обговорення, вивчає досвід виховання у сім’ї.

Інструктор з фізичної культури. Організовує фізичне виховання дітей у тих вікових групах, де працює за штатним розкладом, несе цілковиту відповідальність за виконання програми з фізичної культури. Двічі на тиждень проводить навчальні заняття з фізичної культури, де формує рухові вміння і навички, фізичні якості, виховує морально-вольові риси характеру. Постійно дбає про використання ефективних методів та прийомів, віднаходить оптимальні способи організації дітей на заняттях, аби сприяти підвищенню їх рухової активності. Разом з вихователями груп, музичним керівником та батьками проводить спортивні свята,— спортивні розваги в кожній віковій групі, дні здоров’я. Формує у дітей знання про здоровий спосіб життя, роль гігієни та занять фізичними вправами для людини Забезпечує дотримання правил безпеки на фізкультурних заняттях. Проводить індивідуальні корекційні заняття з дітьми, які відносяться до спеціальної медичної групи, здійснює корекцію вад постави Разом із завідуючою, методистом та вихователями дбає про зміцнення матеріальної бази з фізичного виховання (обладнання фізкультурної зали та майданчика); радить вихователям груп, як краще обладнати групи дрібним фізкультурним інвентарем, створити спортивний куточок. Регулює використання (за графіком) фізкультурного інвентаря різними віковими групами для проведення занять з фізичної культури, вправ спортивного характеру чи рухливих ігор під час прогулянок. Фізінструктор бере участь у розробці сценаріїв фізкультурних свят та розваг, в організації та проведенні пішохідних переходів, добирає разом із музичним керівником музику для супроводу фізкультурних занять, ранкової гімнастики, спортивних свят, розваг; надає практичну та організаційно-методичну допомогу вихователям усіх груп та музичному керівникові з метою координації роботи з фізичного виховання дітей.

Одне з важливих завдань інструкторів з фізвиховання — робота з батьками. Їм належить готувати на батьківські збори корисну інформацію з питань застосування фізичних вправ, загартування, навчання рухливих ігор та вправ спортивного характеру в сім’ї, давати індивідуальні консультації батькам. Так само слід підтримувати тісний зв’язок зі спортивними (загальноосвітніми) школами, позашкільними установами, де діти зможуть удоконалювати свої вміння після дитсадка.

Вихователь групи. Основна роль в організації життєдіяльності дошкільнят покладається на вихователя і вимагає від нього професійної компетентності та особистісної зрілості, адже дорослий відповідальний за створення безпечних умов для фізичного, психічного та соціального благополуччя дитини, а отже, й забезпечення здоров’язберігального середовища шляхом використання як традиційних, так і інноваційних технологій.

Вихователь персонально відповідає за життя і здоров’я кожної дитини, всебічний розвиток. Визначає режим життя вихованців, вчить їх правил особистої гігієни. Навчає вправ гігієнічної гімнастики після денного сну, загартувальних процедур, заохочує до такої діяльності.

Упродовж дня, тижня, місяця, року вихователь визначає комплексний руховий режим відповідно до віку дітей: рухливі та спортивні ігри, вправи, заняття з фізичної культури на денній прогулянці, фізкультурні паузи між заняттями та фізкультурні хвилинки, пішохідні переходи, самостійну рухову діяльність тощо. Разом з інструктором бере участь у закріпленні та вдосконаленні рухових умінь і навичок дітей, у формуванні фізичних якостей та вихованні морально-вольових рис характеру, збагаченні валеологічних знань малят. Бере також участь у проведенні контрольних занять з визначення рівня рухової підготовленості дітей, спортивних розваг або організовує їх сам, коли в штаті немає інструктора.

Завдання вихователя – формувати і повсякчас підтримувати інтерес дітей до самостійної рухової активності, створювати з цією метою розвивальне середовище (йдеться про обладнання фізкультурного куточка, зали, майданчика). Якщо заняття проводить інструктор, вихователь на прогулянках закріплює у дітей навички виконання рухів. Разом із медичними працівниками він контролює стан здоров’я та фізичний розвиток дошкільнят, дбає про їх щоденне перебування на свіжому повітрі. Бере участь у семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, консультаціях для батьків з питань фізичного виховання, постійно співпрацюючи з родинами. Ще одна суттєва заувага вихователь повинен дбати і про власну спортивну форму, аби слугувати дітям за наочний приклад.

Музичний керівник Допомагає інструкторові з фізичної культури та вихователеві групи у проведенні фізкультурних занять, ранкової гімнастики, спортивних свят, розваг; бере участь у складанні сценаріїв, підготовці виступів дітей, добиранні музичного супроводу тощо. Здійснює музичний супровід фізкультурних занять та розваг, організовує рухову діяльність дітей з однією із підгруп у той час, коли інструктор чи вихователь працює з іншою підгрупою. Допомагає дошкільнятам порадами, як ліпше опанувати запропоновані вправи, як зробити свої рухи плавними, граційними. Забезпечує наступність музичних занять і занять з фізичної культури в розучуванні гімнастичних вправ, удосконалює під час танцювальних занять такі основні рухи як ходьба, біг, стрибки, закріплює зміст та правила рухливих ігор.

Медична сестра. Проводить медичні огляди дітей, організовує санітарно-профілактичну та фізкультурно-оздоровчу роботу, допомагає вихователям та інструктору з фізичної культури у визначенні обсягу рухового режиму дітей, організації загартування, гігієнічного виховання малят. Стежить за фізичним розвитком вихованців та їх фізичною підготовленістю до школи, формуванням валеологічних знань. Проводить медико-освітню роботу з педагогами, батьками та дітьми, оформлює медичну документацію відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України. Забезпечує співпрацю з дитячою лікарнями. Керує процесом розподілу дітей на медичні групи за станом їхнього здоров’я.

Забезпечує повсякденний медичний контроль за станом здоров’я дошкільнят протягом усього дня: ранковий прийом, термометрію, обстеження малят, які повернулися після хвороби чи перебували у контакті з інфекційними хворими. Організовує проведення поточної дезинфекції, проводить облік відсутніх дітей, встановлює причини їх відсутності, ізолює хворих дітей та забезпечує догляд за ними

Оформлює необхідну медичну документацію, організовує систему медичного контролю за: санітарним станом приміщень, групових кімнат, спортивної зали, фізкультурного майданчика, спортивного знаряддя; руховим режимом дітей відповідно до віку і стану здоров’я; харчуванням та загартуванням, гігієнічним вихованням малят. Проводить фізіологічну дозовану пробу з метою встановлення стану здоров’я дитини та її переведення до іншої медичної групи, бере безпосередню участь у лікарському огляді, здійснює антропометричні вимірювання фізичного розвитку малюків.

Одне з важливих призначень медсестри — санітарно-просвітня робота з педагогами та батьками з актуальних питань організації фізкультурно-оздоровчих заходів, рекомендації щодо дотримання здорового способу життя в сім’ї, контроль за своєчасним проведенням медоглядів працівників дитсадка.

Насамкінець хочу наголосити: жодна з ланок не може працювати самотужки. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячому садку – це єдина система, де всі, починаючи від керівника і завершуючи самими дітьми, мають діяти злагоджено на засадах співдружності та співтворчості.

Коучинг для педагогів

«Національно – патріотичне виховання дошкільників у контексті сьогодення»

Мета заходу: спонукати педагогів до пошуку умов, необхідних для плекання свідомих патріотів у закладі дошкільної освіти; розширювати уявлення про розмаїття шляхів та напрямів діяльності з національно-патріотичного виховання; активізувати знання педагогів з проблеми, розвивати їх творчий потенціал, комунікативні здібності, навички взаємодії у команді.

Матеріал: фломастери, аркуші, картинки із зображенням народних символів, приказки та прислів'я, слайди із зображенням видатних українців, музичні нарізки українських пісень.

Хід заходу

І. Вступне слово.

Коуч (вихователь-методист). - Нині, як ніколи, гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних дошкільних закладів представлено нормативними документами. Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову; визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава», «народ», «людство», з правами та обов’язками громадян України тощо.

На думку українських науковців І. Беха та К. Чорної, патріотизм – це любов до Батьківщини, українського народу, турбота про своє та її благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити, захищати її, розділяти свою долю з її долею.

ІІ. Повідомлення про форму роботи – коучинг.

Коуч - це фахівець, який сприяє підвищенню результативності, навчанню й розвитку іншої людини у якійсь сфері діяльності. Коуч (тренер) не дає порад, не повчає і нічого не нав’язує, він лише ставить запитання, які допомагають розібратися у проблемі, побачити шляхи її розв’язання, подолати внутрішні перешкоди на шляху до мети.

Коучинг - це процес створення коучем умов для всебічного розвитку особистості, який дозволяє швидко отримати потрібний результат і стати більш ефективним.

У дошкільній дидактиці коучинг (від англ. сoaching – «тренування») – це метод, який поєднує принципи консультування та тренінгу і дає змогу кожному учаснику самостійно знайти способи розв'язання певної проблеми за допомогою відповідей на запитання коуча та інтерактивного спілкування і взаємодії у команді, спрямованої на швидке досягнення позитивних результатів. У режимі «тут і зараз» коуч спільно з учасниками шукає шляхи досягнення чітко поставленої мети.

Коуч (вихователь-методист). - Отже, обравши форму методичної роботи з педагогічними працівниками – коучинг, нам сьогодні потрібно розглянути ряд запитань з проблеми національно-патріотичного виховання дошкільників і самостійно «тут і зараз» знайти на них відповіді, тим самим підвищити свою професійну компетентність з даної проблеми.

Коуч пропонує педагогам поділитися на дві команди за допомогою картинок із зображенням народних символів (калини, соняшника).

ІІІ. Інтерактивна взаємодія з учасниками коучингу

Коуч. - Проблема над якою ми будемо працювати, хвилює кожного українця. Сьогодні національно-патріотичне виховання дошкільників – одне з пріоритетних завдань освіти, визначених державою. Чому важливо виховувати патріотів? Чому національно-патріотичне виховання підростаючого покоління набирає актуальності саме сьогодні?

Інтерактивна вправа «Проблема актуальна, тому що…» (2 хв)

Заслуховуються відповіді від учасників обох команд.

Примірні відповіді учасників:

Проблема актуальна, тому що:

- національно-патріотичному вихованню підростаючого покоління в Україні приділялася неналежна увага впродовж багатьох десятиліть;

- виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадської позиції є проблемою загальнодержавною в умовах агресії Росії на Сході України та окупації українських земель;

- патріотизм у сучасних умовах має дати новий поштовх морально-духовному оздоровленню української нації, формуванню в Україні нового громадянського суспільства, розквіту національної самосвідомості;

- виникла велика необхідність підносити свою національну гідність шляхом вивчення свого родоводу, історичних та культурних надбань, збереження кращих народних традицій і звичаїв, виховання на прикладі видатних людей, героїв України;

- виникла велика необхідність відновлення та популяризації українських промислів та українського мистецтва в Україні та за її межами з метою піднесення національної гідності українців;

- сьогодні проводиться масова вирубка лісів, яка призводить до різних природніх катаклізмів, спостерігаються масові звалища сміття, а щоб цьому перешкоджати, треба наполегливо вчити дітей ще змалку любити і берегти природу, примножувати і бачити її красу; адже ліс, річка, гори, чисті вулиці і сквери… - це і є наша Батьківщина;

- піднімаючи її, діти отримують елементарні знання про права та обов’язки людини;

- в ході національно-патріотичного виховання використовуються всі види українського фольклору, у яких зберігаються особливості нашого менталітету та краса рідної української мови, яка починає зазнавати утиску;

- в ході національно-патріотичного виховання діти знайомляться з народними ремеслами, декоративними розписами, картинами українських художників, побутом наших пращурів, вчаться пам’ятати та відроджувати культурну спадщину українського народу і збагачувати її;

- у нового підростаючого покоління потрібно формувати нові риси та якості: шанобливе ставлення до воїнів-захисників, волонтерів; толерантне ставлення до представників інших національностей та країн-сусідів України; досконале знання державної мови; готовність захищати Батьківщину, суверенітет і територіальну цілісність України;

- не всі батьки сьогодні патріотично налаштовані і є прикладом для наслідування у захисті своєї Батьківщини, вони більше стали турбуватися про матеріальний стан і достаток сім’ї, ніж питаннями патріотичного виховання малюків, яке має проявлятися у їх поведінці, моральних вчинках, повазі до старших, мови, звичаїв і традицій українців.

Коуч. - З досвіду розвитку нашої української держави відомо, що однією з найпотужніших сил у її становленні є національна самосвідомість громадян. Національно свідомі люди є патріотами своєї Батьківщини, які цікавляться її сучасним та майбутнім, вони готові брати активну участь у її розбудові, поступаючись особистими інтересами. Саме тому вони мають усе робити для того, щоб підвищувати рівень національної самосвідомості підростаючого покоління. І вирішальну роль у цьому повинні відігравати заклади дошкільної освіти, як перша ланка в системі неперервної освіти в Україні.

Інтерактивна вправа «Що було б, якби …?» (3 хв)

Коуч пропонує від обох команд сформувати по дві поширених відповіді на запитання: - Що могло б статися, якби не приділялося достатньої уваги проблемі національно-патріотичного виховання дошкільників у нашому ЗДО? (Міркування педагогів)

Примірні відповіді:

Якби не приділялася достатня увага проблемі національно-патріотичного виховання дошкільників у нашому ЗДО:

- то діти зростали б байдужими, черствими, жорстокими; у них були б недостатньо сформовані уявлення про сім’ю, родину, свій рідний край, Україну та повага до них;

- то у дітей не було б сформоване шанобливе ставлення до рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів;

- то у дітей було б відсутнє свідоме ставлення до себе та свого оточення, а в поведінці переважали б егоїстичні вимоги та потреби;

- то діти мало б знали про історію і минуле нашої країни, нашого народу;

- то діти не могли б втілювати систематично отримані на заняттях знання у практичну діяльність через відсутність таких занять;

- то діти разом з батьками не мали б змоги долучатися до значущих подій у житті нашого закладу та села (селища, міста);

- у дітей не була б сформована природодоцільна поведінка, бережне відношення до всього живого;

- у дітей не була б сформована цікавість до культурного спадку свого народу, гордості за видатних людей, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та бажання їх наслідувати;

- то діти були б необізнані з такою цікавою епохою козацтва, не мали б сформованої поваги до видатних людей України, воїнів-захисників, волонтерів тощо.

Коуч узагальнює правильні відповіді від обох команд.

Коуч. - Відомо, що країну може змінювати саме активна громадянська позиція і формувати її в дітей - важливе завдання Нової української школи.

«Ми хочемо мати випускника, який буде цілісною особистістю, патріотом, відповідальним громадянином, інноватором, людиною, що може знаходити унікальні рішення, не губиться, критично мислить і бере на себе відповідальність». (Л. Гриневич)

Патріотичні почуття не з’являються самі по собі, це результат довготривалого впливу на особистість. І сформувати патріота може тільки патріотично налаштований педагог, який допоможе дитині зовнішні вияви патріотизму (одягання вишиванки, виконання Державного Гімну, декламування віршів про Україну тощо) перетворити у внутрішнє глибоке почуття патріотизму.

Пропоную дати відповідь на запитання:

- Якими мають бути справжні патріоти, високоморальні особистості, яким притаманні загальнолюдські цінності та любов до Батьківщини.

Вправа «Особисті якості та риси характеру патріота»(1 хв)

Коуч пропонує кожній команді написати фломастером на великому аркуші паперу якості та риси патріота та продемонстувати свій плакат.

Учасники працюють у командах, тим часом звучить приємна класична музика.

Примірні відповіді:

шанобливе ставлення до родини, поваги до народних традицій та звичаїв;
прояв інтересу до історії та географії України, культури та побуту українського народу;
працьовитість;
висока художньо-естетична культура;
національна самосвідомість та громадянська відповідальність;
висока екологічна культура та стала звичка дотримуватися правил природодоцільної поведінки;
сформованість морально-духовних чеснот: ввічливість, дружелюбність, справедливість, доброта, чесність, щирість, милосердність, миролюбність, мужність, патріотизм;
повага до Конституції, законів Української держави;
досконале знання державної мови;
готовність захищати Батьківщину, суверенітет і територіальну цілісність України.

Коуч узагальнює правильні відповіді обох команд.

Коуч. – Щоб виховати справжньогопатріота,тепер ми розуміємо, які непрості завдання вже ставляться перед закладом дошкільної освіти. Серед запропонованих завдань дошкільної освіти пропоную вибрати лише ті, які стосуються національно-патріотичного виховання дошкільників різних вікових категорій.

Інтерактивна гра «Сортуємо завдання» (5-7 хв)

Учасникам команд роздаються листівки з переліком завдань. Серед них потрібно вибрати і обвести олівцем завдання національно-патріотичного виховання дітей молодшого (перша команда) та старшого (друга команда) дошкільного віку.

Примірний перелік завдань (за програмою «Україна – моя Батьківщина» О. Каплуновської):

Примітка. Завдання непарних чисел розраховані для дітей молодшого дошкільного віку; завдання парних чисел – для старшого дошкільного віку.

Коуч узагальнює правильні відповіді.

Коуч. – Із завданнями національно-патріотичного виховання визначилися. Давайте розглянемо шляхи формування національної свідомості дошкільників, їх національно-патріотичного виховання.

Інтерактивна вправа

«Визначаємо шляхи національно-патріотичного виховання» (3 хв)

Коуч пропонує по черзі обом командам озвучити шляхи національно-патріотичного виховання.

Примірні відповіді:

Коуч. - Для узагальнення відповідей обох команд запрошується до виступу з обміну досвідом роботи вихователь-коуч, який тривалий період працює над індивідуальною темою самоосвіти «Національно-патріотичне виховання дошкільників засобами художньої літератури» (Шум М.М.)

Обмін досвідом вихователя Шум М.М. (5-7 хв)

Коуч. - Для реалізації завдань національно-патріотичного виховання дошкільників ми використовуємо різні форми роботи з дітьми. Я пропоную вам пригадати різні форми роботи (традиційні, інноваційні) з національно-патріотичного виховання дошкільників.

Інтерактивна гра «У команді граємо – форми роботи з дітьми називаємо» (2 хв)

Педагоги у своїх командах пригадують традиційні та інноваційні форми національно-патріотичного виховання дошкільників у сучасному ЗДО, записують на окремому аркуші, пізніше хтось один від команд підсумовує відповіді педагогів. Коуч підводить підсумки.

Примірні відповіді:

Коуч. –Розглянувши основні риси і якості патріота, ми переконливо можемо стверджувати, що людина-патріот своєї Батьківщини має бути національно свідомою, мужньою і фізично здоровою. Про здоров’я маленьких патріотів у нашому дошкільному закладі постійно дбає інструктор з фізкультури-коуч Момоток Т.Р., яка тривалий період працює над індивідуальною проблемою самоосвіти «Формування національно-патріотичних почуттів дошкільників засобами фізичного виховання». Запрошуємо її до проведення з учасниками коучингу веселої фізкультурної руханки.

Руханка під українську народну пісню «Іди, іди, дощику!»

Коуч. – Одним із сучасних методів національно-патріотичного виховання дошкільників є краєзнавчі походи у робочі та вихідні дні разом з батьками, віртуальні подорожі рідним краєм. Отже, ознайомлення дошкільників з елементарними географічними поняттями та збагачення їх уявлень про історію та географію свого рідного краю набуває обертів у дошкіллі і є досить актуальною проблемою сьогодні. До обміну досвідом роботи з індивідуальної теми самоосвіти «Формування у дошкільників елементарних географічних понять засобами ознайомлення з природою рідного краю» запрошую вихователя Патій І.В.

Обмін досвідом вихователя Патій І.В. (5-7 хв)

Коуч. - Для реалізації завдань національно-патріотичного виховання дошкільників ми використовуємо різні методи роботи з дітьми. Я пропоную вам пригадати різні методи (традиційні, інноваційні) національно-патріотичного виховання.

Інтерактивна гра «У команді граємо – методи називаємо» (2 хв)

Педагоги у своїх командах пригадують традиційні та інноваційні методи національно-патріотичного виховання дошкільників у сучасному ЗДО, записують на окремому аркуші, пізніше хтось один від команд підсумовує відповіді педагогів. Коуч підводить підсумки.

Примірні відповіді:

Традиційні методи:

Бесіди
Організоване спостереження за навколишнім
Екскурсії вулицями села (селища, міста)
Краєзнавчі походи, віртуальні подорожі
Розповіді вихователя
Розглядання репродукцій картин, фотографій
Читання та інсценування творів художньої літератури
Широке використання фольклору в усіх його жанрах (пісеньки-забавлянки, казки, загадки, прислів'я, приказки, міфи, легенди), народної пісенної творчості (колискові, народні пісні і танці, хороводні ігри).
Створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху.
Аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки дітей та дорослих.
Ознайомлення дітей з народним декоративно-ужитковим мистецтвом, побутом, одягом, посудом, народною іграшкою тощо.
Відзначення державних та народних свят
Народні рухливі ігри
Дидактичні ігри
Написання колективних листів з малюнками у зону АТО (ООС).
Слухання музики, виконання пісень і таночків
Тематичні виставки
Трудові десанти
Ознайомлення з народними ремеслами, декоративно-ужитковим мистецтвом (іграшками, побутом, одягом, посудом, кухнею)
Та ін.

Інноваційні методи:

Благодійні акції
Віртуальні подорожі (у міні-музей, вулицями міста тощо)
Онлайн-екскурсії місцями країни
Перегляд мультимедійних презентацій, відеофрагментів
Онлайн-листування
Інтерактивні методи («Що було б, якби…?», «Добре-погано», «За і проти», «Закінчи речення», «У мене є ідея», «Якби Київ заговорив, то…», «Мозкова атака», «Мікрофон», «Банк ідей», «Якби я став президентом…», «Щоденник добрих справ», «Переплутанка», «Навмисна помилка або Провокація» та ін.)

Коуч. – Формування патріотизму у дошкільників починається з формування у них національної самосвідомості різними засобами: ознайомлення з рідним краєм, народними звичаями і традиціями, українським побутом, кухнею, культурою. Запрошую до співпраці вихователя-коуча, яка тривалий період працює над індивідуальною проблемою самоосвіти «Формування національної самосвідомості дошкільників засобами художньо-продуктивних видів діяльності» Шевчук Н.С.

Вихователь-коуч Шевчук Н.С. - Учасникам коучингу пропоную дати швидкі відповіді на запитання експрес-вікторини, оскільки перш, ніж навчити дітей, треба знати самому і передавати їм відомості з історії та культури нашого народу достовірні та правильні.

Експрес-вікторина національно-патріотичного змісту

Коуч почергово зачитує обом командам окремі повідомлення, а педагоги повинні швидко зорієнтуватися, про що йде мова, і дати відповідь.

Бо я хлопець-молодець – опішнянський … (куманець).

Всесвітньо відома художниця, Лауреат Державної Премії України ім. Т.Г. Шевченка, представниця «Наївного мистецтва», ім’ям якої названо зірку між Марсом і Юпітером. (Марія Приймаченко)
«Цибулька», «зернятко», «травичка», «пуп’янок», «колосок» - це елементи … (петриківського розпису).
Традиційними різновидами оздоблення пасхальних яєць є: … (крашанки, дряпанки, крапанки, писанки).

Коуч. - Формування національної свідомості у дошкільнят неможливе без виховання у них поваги до видатних людей України.

Інтерактивна вправа «Видатні люди України»

На екрані зображені відомі люди України, потрібно назвати їх та пригадати, чим вони прославилися.

- Петро Порошенко (Президент України)

- Леонід Кравчук (Перший Президент незалежної України)

- Т.Г. Шевченко (поет, прозаїк і художник)

- Леся Українка (поетеса і письменниця)

- Ярослав Мудрий (великий князь Київський)

- Богдан Хмельницький (гетьман Війська Запорозького, полководець)

- Микола Амосов (лікар, кардіохірург)

- Іван Франко (письменник, поет)

- Григорій Сковорода (видатний філософ)

- Валерій Лобановський (видатний футбольний тренер)

- Богдан Ступка (актор)

- Леонід Каденюк (перший космонавт України)

- Філарет (Патріарх ПЦУ, Герой України)

- Любомир Гузар (Кардинал Католицької церкви)

- Святослав Вакарчук (співак)

- Ольга Сумська (актриса)

- Ада Роговцева (Народна артистка України)

- Яна Клочкова (українська плавчиня, Герой України)

- Катерина Білокур (художниця)

- Ліна Костенко (поетеса)

- Юлія Тимошенко (політик, депутат ВРУ) та ін.

Коуч підводить підсумки, наголошуючи, що на першому місці у рейтингу видатних людей України протягом останніх років залишаються: Т.Г. Шевченко, Б. Хмельницький, Л. Українка.

Коуч. - Одним із основних завдань національно-патріотичного виховання дошкільників є виховання поваги до української мови як державної; вчити вживати питомо українські слова, говорити чистою українською мовою чітко, виразно, емоційно; навчати дітей правил мовленнєвого етикету, культури спілкування та поведінки; виховувати критичне ставлення до власного мовлення та мовлення товаришів, вміння виправляти помилки, милуватися гарною українською мовою.

Для проведення наступної інтерактивної вправи запрошую вихователя-коуча Яремчук В.В., яка тривалий період працює над індивідуальною проблемою самоосвіти «Комунікативна гра як засіб розвитку культури спілкування дошкільників» і використовує в освітньому процесі цікаві форми роботи, методи, прийоми, технології розвитку мови і культури мовленнєвого спілкування.

Вихователь-коуч Яремчук В.В. - Я пропоную вам пригадати приказки та прислів'я, які дуже прикрашають нашу мову і які ви активно використовуєте в освітньому процесі з дошкільниками.

Інтерактивна гра «Закінчи приказку або прислів'я»

Коуч починає по черзі читати початок кожної приказки і пропонує обом командам її закінчити, хто швидше. Відповіді підсумовуються в кінці гри.

Коуч. – Учасники обох команд добре знають народний фольклор. А чи добре ви знаєте українські пісні та музику. Я пропоную вам за першими нотами відгадати назву та виконавця пісні. А до проведення інтерактивної вправи «Відгадай мелодію» запрошую музичного керівника-коуча Денисюк О.М., яка тривалий період працює над індивідуальною проблемою самоосвіти «Виховання патріотичних почуттів дошкільників засобами музики».

Інтерактивна вправа «Відгадай мелодію»

ІV. Рефлексія

Коуч. – Сьогодні ми обговорили важливі питання національно-патріотичного виховання, окреслили шляхи їх розв'язання. Підводячи підсумок нашого коучингу, пропоную виконати вправу-рефлексію «Права – ліва – дві руки».

Вправа-рефлексія «Права – ліва – дві руки»

Коуч пояснює суть вправи-рефлексії, яка полягає у наступному:

- підніміть праву руку, якщо ви взяли для себе дуже багато від нашого коучингу і почнете віднині активно впроваджувати у своїх вікових групах нові педагогічні технології національно-патріотичного виховання і у вас є всі необхідні умови для цього;

- підніміть ліву руку, якщо вам уже відомі деякі педагогічні інновації з даної проблеми і ви частково впроваджуєте їх у своїх вікових групах, використовуючи наявні умови у закладі;

- якщо у вас немає відповідних умов для вирішення завдань національно-патріотичного виховання – підніміть дві руки і ми спробуємо знайти вихід із даної ситуації разом.

Коуч. – Завершити етап рефлексії та пробудити в учасників коучингу національно-патріотичні почуття запрошуємо музичного керівника-коуча Денисюк О.М., яка виконає патріотичну пісню для душі - «Музика рідного дому».

Виконання пісні «Музика рідного дому»

сл. О. Вратарьова, муз.О. Злотника

V. Підсумок роботи

Коуч. - Тож любімо свій рідний край, цінуймо те, що маємо та пам'ятаймо, що на нас з вами покладаються надзвичайно важливі завдання у формуванні майбутніх патріотів України. І ми у цьому маємо бути гарним прикладом для наслідування.

Дякую всім за активну участь. Бережіть себе і Україну!

Диспут

«Сучасні підходи до організації роботи з формування навичок безпечної поведінки у дошкільників»

Безпека людини та дитини – поняття, що за обсягом, за змістом виходить за межі владних структур, воно стосується сутності життя, національної та особистої гідності.

Безпека – це збалансований стан людини, соціуму, держави, навколишнього середовища, систем різного рівня складності (соціальних, природних, техногенних, економічних та інших). Отже, складність життєвих ситуацій вимагає виховання у людини установки на власну безпеку вже з раннього дитинства та застосування її протягом усього життя. На мою думку, збереження і зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя дошкільного віку – це, як було доведено, один із найактуальніших напрямків роботи дошкільного закладу, вихователеві відведена важлива роль. Саме він, об’єднуючи свої зусилля з зусиллями батьків, педагогів, може сформувати у малюків, які вперше ступають на життєву дорогу, навички безпечної життєдіяльності так, щоб вони були доведені до автоматизму і стали бар’єром від біди і неприємностей.

Вихователь разом з батьками дасть змогу зрозуміти основні небезпечні чинники довкілля, дасть знання правил безпечного перебування вдома, в дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, допоможе зорієнтуватися у правилах поведінки з незнайомими предметами і речовинами, закладе у пам’яті вихованців номера телефонів основних служб допомоги і дасть уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.

А спеціально підібрані теми консультацій, бесід, анкет, круглих столів, ілюстративного матеріалу, що розміщені у посібнику - розширять уявлення батьків про можливу небезпеку, навчать запобігати її виникнення усією сім’єю.

Запропоновані художні твори принесуть не менш важливу користь і на заняттях, і під час читання та обговорення в закладі та в кругу сім'ї з дітьми.

Мета: підвищити рівень поінформованості учасників щодо формування основ безпеки життєдіяльності дошкільників. Підвищити рівень обізнаності вихователів щодо використання різноманітних методів і прийомів роботи з дітьми з метою формування основ безпеки життєдіяльності дошкільників; пошук засобів розв’язання проблеми та застосування інтерактивних форм роботи; сприяти обміну досвіду між педагогами.

Матеріали: папір зі сходинками для кожного учасника, маркери, листи ватману, перфокарти на кожного учасника.

Хід

1.Вступ.

Погляньте на свічку – вона яскраво світить, але полум'я це дуже тендітне, його не важко загасити. Так само легко можна втратити найцінніше, що є у людини, – життя, якщо не дбати про власне здоров'я і безпеку. Запалена свічка символізує крихкість і тендітність життя. Тож тема нашої ділової гри пов'язана з безпекою життєдіяльності й носить назву «Формування навичок та вмінь з безпеки життєдіяльності».

2.Повідомлення мети та завдань.

3. Бесіда

Одночасно з отриманням нової інформації на цій грі можна обговорити незрозумілі моменти, ставити запитання, тобто накопичувати власний досвід.

Для чого в нашому житті існують правила? (відповіді учасників)

Для того щоб ми могли ефективно працювати, потрібно прийняти правила.

Вправа Правила для учасників ділової гри»

Поважно ставитися до співрозмовника.

Один говорить – усі слухають.

Кожний має право на точку зору.

Тут і зараз.

Ми всі різні. Будьте толерантними.

Час дорого цінується.

Поділ учасників ділової гри на команди. Вибір капітанів.

Створення емблеми команд і їхня презентація.

Визначення очікувань учасників «Мої побажання та очікування».

Мета: визначити очікування учасників щодо ділової гри.

Інтелектуальна розминка

Ведуча. Зараз ми проведемо інтелектуальну розминку. Ви уважно слухаєте питання і якомога швидше даєте відповідь. Відповідати треба коротко – одним словом.

За кожну правильну відповідь команда отримує фішку. Виграє та команда, у кого більше фішок.

Мета: активізувати знання педагогів з охорони життя і здоров’я дітей, норм поведінки у надзвичайних ситуаціях. Розвивати логічне мислення, вміння швидко відповідати на поставлене питання.

Запитання для першої команди:

– Маленький, непомітний, любить бруд? (Мікроб).

– Пристрій, який допомагає побачити мікроб? (Мікроскоп).

– Через носик повітрячко з киснем

– Потрапляє в цей орган корисний.

– З двох мішечків він завжди складається

– І, як кулька, щомить надувається. (легені)

– Частина дороги, якою рухається транспорт? (Проїзна частина).

– Погляд на життя з позитивної точки зору, впевненість у кращому майбутньому.(Оптимізм)

– Пристрій, який відіграє важливу роль в регулюванні дорожнього руху? (Світлофор).

– Звуковий інструмент співпрацівника ДАІ? (Свисток).

– Морські хвилі, які виникають при землетрусах. (Цунамі)

– Люди героїчної професії, які проходять через вогонь, воду та мідні труби? (Пожежні).

– Макет Землі (Глобус).

Завдання для капітанів команд:

– Назвіть яку наочність, ігри можна використовувати при роботі з дітьми з ОБЖД.

Запитання для другої команди:

11. Пристосування організму до умов зовнішнього середовища (Адаптація)

12. Заходи для попередження розповсюдження хвороб (Карантин)

13. Важкий метал, небезпечний забруднювач повітря, який викидається в навколишнє середовище з вихлопними газами автомобілів. (Свинець)

14. Раптове порушення цілісності кості. (Перелом)

15. Лишає він страшні сліди,усе він пожирає, а як дасиш йому води , відразу помирає. (Вогонь).

16. Відновлення структури ушкоджених органів чи тканин (Регенерація)

17. Мовчазний інструмент співпрацівника ДАІ? (Жезл).

18. Наука про здоров’я людини (Гігієна)

19. Марлева матерія для пов’язок.(Бинт).

20. Тварина, назвою якої позначають частину дороги? (Зебра).

Завдання для капітанів:

– Назвіть методи, які можна використовувати у роботі з дітьми з метою виховання в них навичок безпечної поведінки.

Вправа «Класифікація»

Мета: поглибити знання педагогів щодо організації та змісту роботи з дітьми з формування безпечної поведінки в довкіллі. Класифікувати види діяльності.

Організуючи роботу з безпеки життєдіяльності дошкільників, ми розуміємо необхідність формування компетентності дитини у всіх сферах. Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти діти повинні мати певний обсяг знань та вмінь, які дадуть їй змогу почуватися безпечно. Формувати ці навички можна різними способами. Тож давайте складемо таблицю «Класифікація видів планування роботи з ОБЖД в основній навчальній діяльності та в повсякденному життя дітей діяльності планування роботи з БЖД із дітьми».

· Свята, розваги та театралізована діяльність.

· Заняття, ігрові тренінги.

· Наочність, ТЗН, перегляд ілюстрацій.

· Пішохідні переходи, екскурсії, спостереження.

· Бесіди, обговорення, художнє слово.

· Пошуково – дослідницька діяльність, моделювання ситуацій.

· Образотворча діяльність, індивідуальна робота.

· Ігрова, практична діяльність, фізичні вправи.

· Дві команди розділити на 6 підгруп.

· Кожній підгрупі роздати конверти із завданням.

Розділ «Безпека в природі». Скласти програмовий зміст заняття з ознайомлення з природним довкіллям «Кошик грибника: їстівні та отруйні гриби». (старша група).

Розділ «Правила дорожнього руху» . Скласти програмовий зміст заняття з логіко-математичного розвитку «У світі дорожніх знаків».(старша група).

Розділ «Поведінка з незнайомими людьми». Скласти програмовий зміст заняття з ознайомлення з соціумом «Незнайомець-друг чи ворог?» ( (старша група).

Розділ «Безпека в побуті». Скласти програмовий зміст заняття з розвитку мовлення «Мамині помічники (предмети побуту)» (середня група).

Розділ «Пожежна безпека». Скласти програмовий зміст заняття з художньої літератури «Читання твору Т.Коломієць «Козенята і вогонь» (II мол.група).

Розділ «Безпека в природі». Скласти програмовий зміст заняття з ознайомлення з природним довкіллям «Стихійні явища природи: землетрус» (старша група).

Розділ «Безпека в побуті». Скласти програмовий зміст заняття з ознайомлення з соціумом «Гострі предмети. Я порізав палець» (старша група).

Розділ «Пожежна безпека». Скласти програмовий зміст заняття з образотворчої діяльності «Пожежний транспорт». (середня група).

Розділ «Правила дорожнього руху» . Скласти програмовий зміст заняття з аплікації «Три сигнали Світлофора»(II мол. група).

Розділ «Поведінка з незнайомими людьми» . Скласти програмовий зміст заняття з ознайомлення з соціумом «Несмачна цукерка» (поведінка з незнайомими людьми). (середня група).

Мозковий штурм «Правила для педагогів»

Мета: профілактика негативного впливу на емоційне здоров’я дітей.

Ознайомлюючи дітей з небезпекою, що криється у звичайних предметах довкілля, педагоги обов’язково дотримуються певних правил. Давайте, назвемо їх:

· не лякати дитину;

· не забирати небезпечний предмет;

· розповідати про можливі негативні наслідки неправильного поводження з небезпечним предметом;

· ілюструвати розповідь прикладами з власного життя або з життя казкових героїв;

· показати й пояснити, як правильно поводитися з небезпечними предметами;

· вправляти дітей у правильному поводженні з небезпечними предметами в соціально змодельованих ситуаціях.

Вправа «Перевір себе» (Робота з перфокартами)

Мета: Виявити знання педагогів з розділу програми «Охорона життєдіяльності дітей».

За певний час кожен самостійно виконує завдання, які містяться на картках. Якщо згодні – ставите «+», якщо – ні, то даєте правильну відповідь.

Сірник малий, а біда велика. Його цурайся, щоб не було лиха! (+)

Мале полум’я гасять водою, піском, килимком. (+)

При пожежі телефонуй «103»! (Неправильно, номер рятівної служби – «101»).

Коли погасла газова горілка, не можна вмикати світло. (+)

Під час пожежі потрібно відчинити вікна. (Неправильно, так полум’я спалахне ще сильніше).

Коли пожежа в лісі чи полі, треба бігти за напрямком вітру. (+)

Нерухомий автобус, автомобіль, тролейбус обходять позаду (+)

Трамвай обходять також позаду. (Неправильно, трамвай обходять спереду).

Дорогу можна переходити будь-де – водій пішохода завжди пропустить. (Неправильно, переходити вулицю можна лише в спеціально відведених місцях).

Близько біля дороги гратися небезпечно (+)

У транспорті можна їсти морозиво, цукерки, пиріжки (Неправильно, бо можна забруднити одяг свій та інших пасажирів).

Можна переходити дорогу на жовте світло, бо машини ще стоять (Неправильно, жовте світло сигналізує водіям про готовність до руху).

Під сонечком корисно гуляти весь день (Неправильно, можна отримати тепловий або сонячний удар, сонячний опік).

Під час грози треба ховатися під деревом. (Неправильно, у високе дерево може вдарити блискавка).

Під час повені необхідно піднятися на верхні поверхи (+)

З чужими так цікаво про все говорити! (Неправильно, бо незнайомі особи можуть виявитися лихими людьми).

Ліфт не для розваг. (+)

Нічого страшного не буде, якщо ти сам піднімешся на ліфті (Неправильно, бо ліфт може застрягти між поверхами, і тоді буде неприємно).

У машині кататися так цікаво, навіть, якщо нею керує незнайома людина! (Неправильно, водій – незнайомець може завдати тобі шкоду).

Чужу кішку можна приголубити, вона ж бо така гарненька! (Неправильно, бо безпритульна кішка може тебе подряпати чи бути хворою на лишай).

У собаки не можна забирати їжу. (+)

Ліки дає лікар чи мама (+)

Скалки збирати краще віником. (+)

Йодом відкриті подряпини обробляти не можна. (+)

Легкий опік необхідно підставляти під проточну воду. (+)

Пара не гаряча. (Неправильно).

Сироїжки можна їсти сирими. (Неправильно, малюкам взагалі не можна їсти будь-яких грибів, а дорослі повинні їх готувати).

Чистими листками подорожника можна лікувати подряпини (+)

Оса залишає в тілі жало при укусі. (Неправильно).

чим більше ліків приймеш – тим скоріше видужаєш. (Неправильно, великою кількістю ліків можна отруїтися).

Муха розповсюджує хвороби. (+)

Якщо жувати жувальну гумку, то зуби чистити необов’язково (Неправильно, чистити зуби потрібно двічі на день, незалежно від того скільки жуйок ти зжуєш).

Солодощі перед обідом шкодять апетиту. (+)

Змій треба винищувати. (Неправильно, кожна жива істота має право на життя, а змій слід уникати).

Стоп – кран у поїзді для того й поставлено, щоб при нагоді ним скористатися. (І правильно, і неправильно. Користуватися ним можна лише дорослим і виключно в аварійних ситуаціях).

Так цікаво лоскотати п’яти товариша під водою. (Неправильно, товариш може захлинутися).

Кликати на допомогу, коли бавишся на воді, дуже весело. (Неправильно, адже якщо тобі дійсно знадобиться допомога, то ніхто тобі не повірить).

Підсумок роботи

Вихователі отримують карточки, на яких зображені сходинки зі знаками: «+», «-», «?».

Шановні колеги! Щоб з'ясувати необхідність і ефективність нашої зустрічі, пропоную кожному заповнити таблиці, які знаходяться на ваших столах. Запишіть власні думки стосовно доцільності та якості проведеної роботи, ставлення до запропонованої проблеми, розмістивши на сходинках відповідно до знаків. Щирі відповіді допоможуть оцінити важливість обраної теми, наскільки вона зацікавила учасників, а також, якщо потрібно, спланувати подальшу роботу в цьому напрямку. Дякую за співпрацю!

Знайти своє місце на цих сходинках і стати туди у відповідності зі своїми власними уявленнями про дану проблему. +,-,?.

Підсумок. Ведучий оголошує, що зустріч наближається до завершення, пропонує кожному учаснику поділитися своїми враженнями, висловити чи здійснилися його очікування. Починати свій виступ із фрази «Під час ділової гри для мене важливим було ….». Дати відповідь на запитання: Чому так важливо визначати очікування на початку роботи?

Диспут

«Створення належних умов для підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності»

Рівень професійної компетентності педагога — це його знання, вміння, особистий досвід. Бути компетентним означає бути здатним мобілізувати в певній ситуації отримані знання й досвід. Професійну компетентність потрібно постійно розвивати й удосконалювати. Поняття професійної компетентності педагога виражає єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснювати педагогічну діяльність і характеризує його професіоналізм. Педагогічний професіоналізм, педагогічна компетентність — розглядаються в контексті безперервної педагогічної освіти й педагогічної діяльності, вимог до педагога і його підготовки.

Вимога «Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників» має два критерії:

«Педагоги підвищують кваліфікацію».
«Педагоги є учасниками методичної роботи закладу».

Педагоги підвищують кваліфікацію

Професійне зростання, підвищення кваліфікації педагога —безперервний процес. І це не лише навчання на курсах підвищення кваліфікації. Процес підвищення кваліфікації педагога не обмежується якоюсь однією формою. Це також участь у тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, курсах.

Основний документ з підвищення кваліфікації — Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800.

Документ визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації.

Що зробити.

Проаналізувати:

чи використовують педагоги різні форми підвищення кваліфікації;

чи знають вони про суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації;

чи проводиться анкетування педагогів з метою з’ясування їхніх потреб;

чи заслуховуються звіти педагогів про результати підвищення кваліфікації на засіданнях педагогічної ради.

Вивчити план підвищення кваліфікації, протоколи засідання педагогічної ради, пропозиції педагогів, договори про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації, у разі їх оформлення.

На що звернути увагу.

Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років відповідно до спеціальних законів. Поки чекаємо на внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту», користуємося нормою, що загальний обсяг підвищення кваліфікації педагога закладу дошкільної освіти встановлює його засновник (або уповноважений ним органом). Він не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.

Підвищувати кваліфікацію можна за різними формами, видами. Педагоги самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації:

Напрями підвищення

кваліфікації

• Розвиток професійних компетентностей — знання фахових методик,

технологій;
• формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей,

вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України «Про освіту»;
• психолого - фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи

андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості

(специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в

освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в

освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та

кібернетичну безпеку;
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична

компетентність. Для керівників закладів освіти та їхніх заступників є

напрям «Розвиток управлінської компетентності»

Суб’єкти підвищення кваліфікації

• Заклад освіти / його структурний підрозділ;
• наукова установа;
• інша юридична чи фізична особа, зокрема фізична особа — підприємець,

що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних

та/або науково-педагогічних працівників

Основними завданнями у підвищенні професійної компетентності педагогів є:

формування методичного середовища або професійна взаємодія з колегами, тобто участь у колективних та групових інноваційних формах методичної роботи;

формування гнучкої системи безперервної освіти педагога;

створення інформаційно-освітнього простору з рівноправним доступом всіх педагогів до інформаційно-освітніх ресурсів;

готовність до інноваційної діяльності, пріоритет освітніх технологій.

Професійна компетентність — це результат творчої професійної діяльності та інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності педагога.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації: портфоліо педагогічного працівника, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності, план роботи закладу на рік, плани підвищення кваліфікації, свідоцтва і сертифікати про підвищення кваліфікації.

Опитування, а саме анкетування педагогічних працівників.

Педагоги є учасниками методичної роботи закладу

Успішність та ефективність будь-якої діяльності залежить насамперед від правильно поставлених завдань.

Методичний кабінет закладу є центром методичної допомоги педагогічним працівникам та поширення серед батьків психолого-педагогічних знань щодо забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Мета роботи методичного кабінету — надавати методичну допомогу педагогічним працівникам щодо їх професійного розвитку, підвищення кваліфікації, професійної компетентності.

Завдання діяльності методичного кабінету такі:

створення рефлексивно-інноваційного середовища, організація системи роботи, спрямованої на удосконалення професійної майстерності, психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, підвищення їх кваліфікації, активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду;

виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі закладу і за його межами, сприяння його вивченню, узагальненню, впровадженню та розповсюдженню шляхом висвітлення у засобах масової інформації, організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань, шкіл перспективного педагогічного досвіду тощо;

сприяння участі колективу закладу в інноваційній освітній діяльності різних рівнів за пропозицією органів управління освітою чи з власної ініціативи відповідно до наказу про проведення експерименту або реалізації інноваційного освітнього (науково-педагогічного, науково- психологічного, психолого-педагогічного) проекту.

Педагогічні працівники є активними учасниками методичної роботи.

Інноваційну діяльність педагога можна трактувати як особистісну категорію, як творчий процес і результат творчої діяльності. По-перше, її визначають як створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичне розуміння явища, перебудовує суспільно-педагогічні відносини. По-друге, її характеризують як найвищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво в педагогічній практиці, спрямоване на формування творчої особистості вихованця. Готовність до здійснення інноваційної діяльності розкривається через здатність до самоорганізації, самоаналізу, рефлексії; здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення; прагнення до творчих досягнень; критичність мислення, здатність до оцінювальних суджень.

Що зробити.

Дізнайтеся, чи беруть педагогічні працівники участь у роботі творчих (робочих) груп, ініціюють та/або реалізують освітні проєкти.

Оцініть результати інноваційної діяльності педагогів.

Проаналізуйте план роботи закладу на рік.

Поспілкуйтеся індивідуально з кожним педагогом.

На що звернути увагу.

Щоб ліпше визначити індивідуальні напрями роботи з педагогами, з’ясуйте рівень їх професійної підготовки і, що не менш важливо, — визначте основні риси характеру, педагогічні нахили та здібності, ставлення до певних суспільних і педагогічних процесів. Доцільно також з’ясувати професійні й особисті інтереси початківців. Для цього скористайтеся діагностичними методиками, проведіть тестування чи анкетування тощо.

У формуванні професійної майстерності педагогів провідна роль належить, насамперед, самоосвіті, зокрема участі у різних методичних заходах.

Гра - реклама

«Як стимулювати дітей до формування здоровозбережувальної компетентності»

Діти - майбутнє кожної держави, перспективи її економічного, соціального та духовного розвитку. Здоров'я завжди було головним чинником безпеки нації. Але саме на початку третього тисячоліття ця істина почала звучати, як дзвін на сполох. Завдання поліпшення здоров'я дітей не може бути вирішене тільки зусиллями медиків. Здоров'я має бути одним із результатів освіти. І сьогодні з впевненістю можна сказати, що педагоги можуть зробити для здоров'я дітей більше, ніж лікарі. Це не означає, що вони мають виконувати обов'язки медичних працівників. Просто вихователі повинні робити так, щоб перебування дітей в дошкільному закладі не шкодило здоров'ю малят, а навпаки - зміцнювало його. Завдання педагогів - формувати у дітей пріоритети здоров'я, почуття відповідальності за нього і навчати їх бути здоровими.

Здоров'я підростаючого покоління - це „золотий фонд" суспільства. Здоровою вважається гармонійно розвинена людина, яка добре пристосована до навколишнього середовища, постійно реалізує свої фізичні та розумові здібності, вносить посильний, відповідний до її можливостей, вклад у благополуччя суспільства. Виховувати таку особистість можна лише тоді, коли у кожного члена суспільства будуть сформовані навички здорового способу життя, коли людина з раннього віку навчається контролю за своїм фізичним станом і раціональної поведінки в конкретних умовах життя, виробить усвідомлене негативне ставлення до шкідливих звичок.
Враховуючи актуальність зазначеної проблеми, її недостатню розробленість і практичну значущість, важливим сьогодні є створення сучасної моделі дошкільного закладу - закладу сприяння здоров'ю. По суті, кожен дитячий садок повинен стати Школою сприяння здоров'ю. В такій школі мають бути необхідні психолого-педагогічні та медичні умови для збереження і зміцнення здоров'я малят, для всебічного розвитку здорової особистості.
Головною метою такого навчального закладу є формування та розвиток фізично-, психічно-, соціально- і моральноздорової особистості зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров'я і здоровий спосіб життя.

Одним із пріоритетних напрямків виховання дошкільнят, як зазначено у Базовому компоненті дошкільної освіти України, є забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорона та зміцнення їхнього здоров'я. Отже, дошкільний заклад і вихователь несуть правову та моральну відповідальність за здоров'я дошкільнят, повинні створювати позитивну ауру, культ здоров'я в дитячому садку та сім'ї. Для вирішення проблеми формування, збереження й зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку на практичному рівні необхідно здійснювати профілактичне медичне обстеження дітей, проводити навчально-виховні заходи щодо формування основ здорового способу життя, залучати дітей до різних видів фізкультурно-оздоровчої діяльності.
Здоров'я дитини - перш за все! І це має пам'ятати кожен працівник дошкільного закладу.

З прикрістю доводиться констатувати тривожний факт: в Україні за останнє десятиріччя кількість дітей з певними відхиленнями й розладами у своєму здоров'ї й розвитку досягла критичного рівня. Багаторічні спостереження показують: практично в будь-якому масовому дошкільному закладі 65-85 % дітей мають різні проблеми в здоров'ї. Статистика свідчить: фізіологічно здоровими народжуються лише 14 % малят, а кількість справді здорових дітей дуже незначна - всього-навсього 5-7% . Ситуація катастрофічна.
Можна небезпідставно спрогнозувати, якими значними проблемами це обернеться в найближчі два-три десятиріччя. Які ж можливі перспективи подолання кризового стану здоров'я та фізичного зростання наших наймолодших громадян? Адже вирішувати актуальну проблему слід на державному рівні .

У Законі України „Про дошкільну освіту " зазначено: період дошкілля є базовим етапом фізичного, психологічного та соціального становлення дитячої особистості. То ж не дивно, що проблема формування здоров'я дітей дошкільного віку, його охорони , зміцнення та реабілітації як стрижнева в освітньому процесі ДНЗ була й залишається досить актуальною.
Наш дошкільний заклад поєднує в своїй діяльності всебічний розвиток особистості дитини, надання їй необхідних знань, умінь і навичок здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я дитини.

З перших днів існування колектив закладу поглиблено працював над проблемою виховання здорової дитини. Було створено всі умови для вирішення даної проблеми: обладнано фізкультурні куточки, зал для нетрадиційної фізкультури. За дошкільним закладом закріплені працівники дитячої поліклініки №23: лікар-педіатр, медсестра. Але всі зусилля педагогічних та медичних працівників нашого закладу щодо зміцнення здоров'я дошкільнят не давали бажаних результатів: захворюваність залишалась високою.

Дослідження показали, що: на першому місці – діти з гострими респіраторними захворюваннями; на другому - діти з захворюваннями органів дихання; на третьому - діти з ЛОР захворюваннями; на четвертому - діти з захворюваннями шкіри; на п'ятому - діти з захворюваннями органів травлення; на шостому - діти з захворюваннями нервової системи.

Такий стан здоров'я малят змусив працівників нашого дошкільного закладу поглибити роботу з охорони життя, зміцнення здоров'я та зниження захворюваності малят, використовуючи такі методи й засоби, які сприяли б функціональному вдосконаленню дитячого організму, робили його стійким та витривалим. Було визначено основне завдання подальшої діяльності дошкільного закладу: вдосконалити систему роботи з оздоровлення та фізичного зміцнення дитячого організму. Цій роботі передував активний пошук нових форм і методів оздоровлення дітей, вивчення нормативних документів, методичної літератури. Визначитися з метою нашої роботи допомогли статистичні дані вітчизняних та зарубіжних вчених, які вважають, що здоров'я людини на 10% залежить від медичного обслуговування, на 20% - від екології, на 20% - від спадковості і на 50% здорового стану людини залежить від того, як вона розуміє, що таке здоров'я і здоровий спосіб життя. До того ж, згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні перед нами постає пріоритетне завдання - виховувати в дитини відповідальне ставлення до власного здоров'я і здоров'я людей, що поруч, як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Вивчені матеріали, спостереження, аналітична діяльність об'єднались в систему роботи щодо формування у дітей здорового способу життя. Система передбачає декілька напрямків роботи: робота з вихователями; робота з дітьми; робота з батьками; робота з працівниками охорони здоров'я.
Система роботи стала основою проекту практичної програми, яка забезпечує постійність, дієвість, ефективність роботи з оздоровлення дітей.
Ефективності різноманітних форм роботи з питань зниження рівня захворюваності дітей,сприяє співпраця дошкільного закладу та дитячої поліклініки. Медичне обслуговування здійснюють медичною сестрою та лікарем поліклініки, закріплені за дитсадком. Щороку проводиться диспансеризація дошкільнят лікарями-спеціалістами, що дає змогу своєчасно виявляти дітей з хронічними захворюваннями та впроваджувати належне лікування й оздоровчі заходи. Ми розробили свою схему проведення профілактичної роботи: на першому, диференційовано-діагностичному етапі, проводиться обстеження дітей, тестування, визначення групи здоров'я; на другому - індивідуально-програмовому, розробляються групові чи індивідуальні програми оздоровлення дітей. Третій, оздоровчий етап, поділяється на секцію засобів (добір коригуючи вправ) та секцію матеріально-технічного забезпечення (вибір відповідного обладнання, індивідуального інвентарю).На останньому, контрольно-аналітичному етапі, аналізуються результати оздоровчо - профілактичної роботи, підводяться підсумки.
Педагоги та медичні працівники тісно контактують. Лікар і медсестра, як правило, оглядають дітей у присутності вихователів. Вони обмінюються думками про стан здоров'я малюків, планують конкретні заходи щодо їх оздоровлення, на основі медичних показників заповнюють „аркуші здоров'я".

Велику увагу приділяємо дихальній гімнастиці. Вчені вважають, що дихання - своєрідний ключ до всієї фізіології тіла, оскільки воно безпосередньо пов'язане з працездатністю людини, її емоціональним станом. Тож ми, передусім, навчаємо дітей правильно виконувати вдих і видих під час рухів: вдих рухається через ніс, видих - ротом, спокійно, без поштовхів, губи при цьому складені трубочкою для створення опору повітря. Регулярне виконання дихальних вправ зміцнює м'язи живота, поліпшує кровообіг, активізує серцеву діяльність.

Весь час перебування дітей в дошкільному закладі підпорядкований певному режиму, який рекомендує Базова програма „Я у Світі". Але програма розрахована на здорових дітей. Тому ми на одній із педрад, заслухавши думки педагогів, медиків, вирішили, що нашим, частохворіючим, дітям потрібен гнучкий режим. Педагог повинен вміти вчасно помітити залежність стану здоров'я кожної дитини від тривалості того чи іншого режимного моменту. Вихователь має право скоротити час прогулянки в несприятливу погоду тій чи іншій дитині, яка тільки-но перехворіла. Весь режим дитячого закладу - це певна система, в якій кожна мить життя дитини є загартування. При організації загартування особливо важливо дотримуватися принципу індивідуального підходу, поступовості, системності. День починається з ранкової гімнастики під музику у полегшеному одязі - залежно від температури повітря. Будь-який вид загартування диференційований. Загальна тенденція - якомога ближче поставити кожну дитину в гармонію з оточуючими умовами. Це означає: не переохолодити, не перегріти. В умивальній кімнаті проводиться обтирання вологою рукавичкою з поступовим пониженням температури. Для цього використовуємо дві посудини: в одній вода потрібної температури, друга - порожня. В неї, після обтирання, кладуть рукавички. Потім всі рукавички помічник вихователя полоще і просушує. Тут же проводимо контрастне бризкання ніг. В одній бризкалці гаряча вода, в другій - холодна вода. Кожні 2-3 дні температура води зменшується -підвищується.

В груповій кімнаті діти отримують повітряний душ від звичайного побутового вентилятора, поступово зменшуючи відстань до вентилятора і збільшуючи тривалість процедури.

Після обіду - полоскання порожнини рота водою кімнатної температури, або відваром лікарської трави, або розчином олії чайного дерева (змінюється кожен тиждень). Перед сном обов'язкова улюблена прогулянка „доріжкою здоров'я", „пляшковий" масаж. Із задоволенням діти виконують крапковий масаж.

Якщо дитина захворіла на одному із етапів загартування, то після одужання робота починається з самого початку.
Наш досвід показав, що регулярно загартовувана дитина набагато рідше хворіє, легше переносить будь-яке захворювання, швидше одужує.
Для профілактики карієсу і дотримання гігієни ротової порожнини найважливішою є роз'яснювальна робота. Крім того, протягом року проводимо санацію зубів.

Стан здоров'я дитини - міцна основа успішного сьогоднішнього та завтрашнього життя. Тож у питанні фізвиховання зважаємо не лише на формування рухового досвіду дітей, розвиток їхніх фізичних якостей, а передовсім на ефективність зміцнення здоров'я, забезпечення високого рівня працездатності, витривалості.

В дошкільному закладі створені належні умови для фізичного розвитку дітей, в наявності є чудовий зал, обладнаний необхідним інвентарем. Крім стандартного обладнання, використовуємо в роботі нестандартне фізкультурне обладнання, виготовлене своїми руками (куби, колоди, кеглі, сліди тощо).

Заняття з фізкультури плануються та проводяься з урахуванням стану здоров'я дітей та завдань їх оздоровлення. Вихователі знаходять такі форми і методи навчання, які не тільки поліпшують стан фізичного розвитку вихованців, а й сприяють особистісному зростанню кожного із них. Обов'язково звертається увага на фізичне навантаження кожної дитини. Педагоги в роботі з дітьми використовують авторську систему фізичного виховання М.Єфименка, доповнюючи її власними напрацюваннями.
Гімнастику пробудження після денного сну проводимо так, щоб повільно вивести малюка із стану сну, спокою до активного робочого ритму: від розслаблених повільних, горизонтальних положень до вертикальних активних поз і бігу.

Серед організаційних заходів, обов'язкових для впровадження в освітній процес, традиційними стали в нашому дошкільному закладі Дні здоров'я; фізкультурні свята, розваги. День здоров'я, наприклад проводимо ми один раз на місяць, починаючи з першої молодшої групи. В цей день плануються різноманітні форми роботи з фізичного виховання, валеології та активна рухова діяльність дітей. Щоб день здоров'я став для малюків справжнім святом, готуємось до нього заздалегідь. Плануємо заходи для всього дошкільного закладу і для кожної групи окремо: ранкову гімнастику, спортивні розваги, рухливі ігри, театр. Темі здорового способу життя присвячені бесіди, читання художньої літератури, інсценівки та образотворча діяльність.

Кухарі в цей день готують незвичайні страви, як то „ Бабусин борщик , котлетки „ Колобок ", салат „ Вітамінчик ". День здоров'я в нашому дошкільному закладі - це справжнє свято.
Для зміцнення здоров'я наших вихованців ми намагаємось будувати освітньо-виховний процес на занятті в такий спосіб, щоб на ньому цілковито впроваджувався принцип оздоровлення. Тож у ході заняття кожен вихователь здійснює низку реабілітаційно-оздоровчих заходів:

• дихальні вправи та ігри з використанням звуконаслідування;

• мімічні, імітаційні вправи;

• пальцеві ігри;

• фізкультурні хвилинки;

• фізкультурні паузи між заняттями;

• читання віршів, загадок, примовлянок, приказок, пісень про
здоров'я та його охорону, про безпеку життя.

Комплексне використання різних оздоровчих технологій підпорядковується визначеним освітнім та виховним завданням й органічно входить до змісту заняття. Оскільки ми працюємо над пошуком нових форм та методів оздоровлення дітей, не забуваємо про харчування. Всі нюанси організації харчування дітей враховуються при складанні перспективного 10-денного меню, в розробці якого приймають участь медсестра, шеф-кухар, завгосп, завідуюча. Харчування у наших малят трьохразове. Проводиться С-вітамінізація третього блюда. Дбаючи про зміцнення здоров'я дитини, не обминаємо увагою родину. Досить часто методи виховання дитини в родині та в дитячому садку не збігаються. Певна річ, батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, хоча, не всі розуміють і знають, як цього досягти. Робота з родиною завжди була непростою, труднощі повсякденного життя ставлять нас перед необхідністю розширювати зміст роботи з батьками, більш цілеспрямовано й активно допомагати сім'ї зміцнювати здоров'я дитини, здійснювати всебічний і гармонічний її розвиток.

Серед усіх форм роботи перевагу віддаємо бесідам, консультаціям, Дням відкритих дверей, зустрічам в клубі „ Молодих батьків ", „Усним журналам" за участі в практичних заняттях і дітей, і батьків. Залучаємо батьків до життя дітей в дитячому садку: спільні розваги, свята, виставки спільних робіт. Ми переконані: лише єдність вимог здорового способу життя в родині і в дошкільному закладі сприятиме формуванню у дитини свідомого ставлення до власного здоров'я.

Ми розробили заходи, спрямовані на зниження захворюваності, оздоровлення дітей протягом навчального року та в літній період. Проводимо санітарно-освітню роботу с працівниками, дітьми, батьками. Систематично аналізуємо причини захворюваності вихованців. Питання зміцнення та охорони здоров'я малюків заслуховуються на медико-педагогічних та педагогічних радах, загальних зборах трудового колективу, ухвалюються дієві рішення.
Такий режим роботи дошкільного закладу, насичений оздоровчими процедурами, загартовуючими заходами та злагоджена робота педагогів і медпрацівників принесли добрі результати: підвищився рівень загального фізичного розвитку дітей, знизилась захворюваність . Зросли кількісні та якісні показники основних рухів дошкільників. Помітно підвищився їхній інтерес не тільки до фізичної культури, а й до результатів своєї рухової діяльності.
Так педколектив спільно з медпрацівниками та батьками зробили перші кроки до виконання поставлених перед собою завдань: духовне і фізичне вдосконалення дитини - понад усе!

Пам’ятка для батьків

«Безпека дитини вдома»

v Безпека дитини дошкільного віку, його здоров’я – найважливіше для батьків. Тому залишаючи дитину одну вдома, ви можете закрити вхідні двері тільки тоді, коли будете на 200% переконані, що дитині ні чого не загрожує.

v Вікна в залі, спальні і вихід на балкон закривати наглухо, за винятком кватирок. Не залишати дітей на балконі, Не дозволяти дітям проводити там рухливі ігри.

Безпека дитини вдома - це цілий комплекс заходів, який включає в себе безпеку окремих складових вашого дому (кухні, ванної кімнати, спальні, зали, коридору, тощо).

Тому вам, БАТЬКИ, потрібно:

Вчити дитину безпечним іграм.
Не дозволяти проводити ігри, пов'язані із схованками в шафах та інших предметах, що закриваються, за занавісками та з пересуванням в темряві.
Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі повинні знаходитись на висоті піднятої руки, щоб виключити потребу діставати щось з стільця чи табуретки, так як це може призвести до травми.
Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.
Розетки повинні бути розташовані високо, щоб дитина до них не дістала. В крайньому випадку, закривайте їх заглушками.

Безпека на кухні

Кухня представляє для дитини найбільшу небезпеку, так як саме тут знаходяться газова плита, водонагрівальна техніка, різні НВЧ-печі, електрочайники, кухонні комбайни, а також засоби для миття посуду і ін.

Тому, БАТЬКИ, ви повинні:

Всі спеції, як сипучі так і рідкі, зберігати в недоступному для дитини місці.

Обідній стіл та стілець підібрати у відповідності з ростом дитини, над яким не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

Краї тарілок, чашок та склянок не повинні мати тріщин та щербинок.

В присутності дитини бажано користуватися камфорками газової плити другого ряду.

Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватись змоченим рушником.

Двері кухні з боку коридору повинні закриватись на гачок, розміщений у третій частині зверху.

Легко б'ється посуд необхідно замкнути в шафі, якщо є така можливість або по можливості ізолювати від дитини.

Ножі та інші колючо-ріжучі предмети також необхідно сховати, тому що існує можливість порізу.

Ліки та медичні препарати як мазі, розтираючи для зовнішнього застосування також необхідно застерігати від попадання в руки дитини. Вони можуть викликати як подразнення слизової оболонки очей, опіки поверхні шкіри, а при попаданні в організм сильне отруєння.

Засоби для миття посуду і прибирання приміщення також слід оберігати від дитини у віці до 7 років, тому що велика ймовірність їх використання не за призначенням, що також може призвести до різних отруєнь і опіків шкірної і слизової поверхні.

Сірники і легкозаймисті предмети повинні бути ізольовані від дитини, тому що гра з ними та їх використання призводить до займання приміщення. В даний час у більшості випадків причиною пожежі виступають діти.

Електроприлади (чайник, блендер, міксер і т.д.) не залишайте включеними в розетку. Ви не встигнете й оком моргнути, як ваше чадо вже буде біля них і почне клацати кнопочки, які так його зацікавили.

Ванна кімната

Ванна кімната як і кухня представляє також можливу небезпеку для дитини, тому що миючі засоби, засоби гігієни, різні бритви знаходяться саме тут, то також краще використовувати запобіжні заходи безпеки:

не купаються дитини, якщо не пройшло 3- х годин з останнього прийому їжі;

спробуйте ліктем температуру води, перш ніж опускати в неї дитину; не додавайте гарячої води , коли дитина вже у ванні;

ніколи не віддаляйтеся, коли його купаєте;

у ванній краще мати шафку, що закривається на ключ, або полицю, що знаходиться досить високо, де зберігалися б предмети особистої гігієни, миючі засоби, косметика, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо;

чистячі засоби в основному є токсичними та їдкими, тому вони повинні перебувати в надійному місці далеко від дітей;

підлогу потрібно покривати не слизьким килимком;

двері ванної кімнати повинні закриватись на гачок чи засув.

Методичний семінар

«Напрями підвищення рівня професійної майстерності педагогів»

Модернізація системи освіти вимагає суттєвих і якісних змін у практиці роботи педагога. Все більшої актуальності набувають питання, пов’язані з посиленням неперервного характеру навчання і професійного удосконалення педагога як умови його активної адаптації до нових обставин і моделей діяльності, компетентнісного підходу до освітнього процесу у закладі дошкільної освіти. Оскільки особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, очевидним стає те, що відповідно до неї мають бути адаптовані всі компоненти освітнього - виховного процесу.

Тільки за умови охоплення всього педагогічного процесу можна досягти формування компетентнісного підходу в дошкільній освіті, як інтегрованого результату навчання. Запорукою успішного реформування освіти в цілому є підвищення професійної компетентності педагога, яку неможливо розглядати без самоосвітньої діяльності.

На практиці переконались, що одним із засобів підвищення рівня професійної майстерності вихователів є використання інтерактивних форм методичної роботи: методичний міст, проблемний стіл, методичні посиденьки, методичний ринг, педагогічні турніри, диспути, дискусії, мозковий штурм, "круглий стіл", семінари (моделювання проблемних ситуацій), тренінги , педагогічні аукціони, вікторини, прес-конференції, педагогічні студії.

Різноманітні форми інтерактивної роботи з педагогами дозволяють професійно і системно підійти до проблеми підвищення всіх аспектів фахової майстерності вихователів. На сучасному етапі основне завдання методичної служби закладу - створити таке освітнє середовище, в якому повністю буде реалізований творчий потенціал кожного педагога, всього педагогічного колективу.

Мета методичної роботи:

- вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;

- стимулювання творчого потенціалу ;

- формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Напрямки методичної роботи:

- вдосконалення педагогічної майстерності;

- підвищення соціально-психологічної культури вихователів;

- сприяння в опануванні світовою та національною, мовною і побутовою культурою;

- розвиток спеціальних комунікативних умінь та навичок.

Принципи методичної роботи:

- Педагогічна співпраця з вихователем.

- Робота в режимі довіри, доброзичливості.

- Творча атмосфера, стимулювання творчої активності.

- Принцип допоміжно-регулювального контролю.

- Надання вихователеві права вибору.

- Системність методичних заходів.

- Щоденна допомога.

- Випереджувальний характер методичної роботи.

Кроки досягнення зазначеної мети:

* Діагностика.

* Розробка засобів впливу на кожну групу вихователів.

* Збирання, систематизація інформації; навчання вихователів.

* Самоосвіта.

* Творча підтримка.

* Самоаналіз.

* Презентація.

Саме інтерактивна взаємодія дає можливість:

- створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

- підвищити рівень мотивації, активності й творчості;

- сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами;

- формувати організаторські здібності та навички спілкування;

- виробляти вміння приймати нестандартні рішення;

- аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;

- набагато краще запам'ятовувати матеріал.

Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.

Інтерактивне навчання має такі переваги:

- нестандартний підхід до організації навчання;

- підвищення пізнавальної активності;

- активна міжособистісна взаємодія;

- система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;

- розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;

- розвиток самоаналізу й аналізу інших у процесі групової роботи.

Необхідно надавати перевагу тим формам методичної роботи, які стимулюють професійну творчість педагогів, а саме:

Професійні конкурси
Огляди - конкурси
Педагогічні виставки
Виставки – презентації
Креативні виставки
Панорами методичних заходів
Проектна діяльність
Презентації ідей
Творчі звіти педагогів
Майстер - класи
Тематичні акції
Випуск педагогічних порадників для батьків
Створення мультимедійних презентацій

Провідною формою вдосконалення професійної компетентності є самоосвіта педагога, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самостійної роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Потреба в самоосвіті є характерною якістю розвиненої особистості, необхідним компонентом її духовного життя. Поза самоосвітою ідея особистісного та професійного розвитку педагога не може бути здійснена.

Форми самоосвіти можуть носити як індивідуальний так і колективний характер. Ініціатором першої є сам вихователь, вона передбачає самостійну роботу педагога з підвищення професійного рівня але на її організацію впливає керівництво ЗДО, курси підвищення кваліфікації, які ініціюють та стимулюють діяльність вихователя.

Групові форми спрямовуються на активну участь педагогічного працівника в методичній роботі закладу.

Самоосвітою педагогів дошкільного закладу обов’язково керує вихователь - методист, який спрямовує свою діяльність на вирішення таких завдань:

* самовдосконалення у вихователя навичок та вмінь самостійної роботи з літературою й педагогічною документацією;

* вміння виокремлювати з літератури та ППД, що вивчається основних актуальних положень, фактів, явищ;

* вміння відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки, методичної знахідки для апробації, впровадження у власну педагогічну діяльність;

* підвищення рівня самоосвіти;

* формування у педагогів потреби в зміні технології освітньо – виховного процесу;

* поглиблення теоретичних знань про розвиток креативності дошкільників, принципи та методи цієї роботи;

* оволодіння вихователями методами вивчення особливостей пізнавальної сфери дітей, їх розвитку.

Критерії оцінювання рівня самоосвіти педагога:

- постійно слідкує за передовим досвідом в своїй сфері діяльності, прагне впровадити його з оглядом на зміни освітніх потреб;

- постійно займається самоосвітою.

Найсуттєвіші особистісні риси вихователя, який підвищує свій професійний рівень :

- любов до дітей та здатність до суб’єктивного спілкування з ними;

- спрямованість (пізнавальна, професійна, творча).

- високорозвинене почуття соціальної відповідальності;

- гуманістична громадянська позиція;

- розвинуті загальнолюдські якості: людяність, духовність, милосердя;

- прагнення до самовдосконалення й самореалізації;

- активність, організованість, старанність;

- мотивація на досягнення успіху;

- професійна компетентність, готовність до інноваційної діяльності.

Види діяльності педагога в процесі самоосвіти:

1. Читає фахові періодичні видання.

2. Оглядає потрібну інформацію в Інтернеті.

3. Відвідує семінари, тренінги, конференції, лекторії, круглі столи та інші методичні заходи.

4. Обмінюється досвідом з колегами.

5. Систематично проходить курси підвищення кваліфікації.

6. Організовує роботу профільної групи, гуртка.

7. Вивчає комп’ютерні технології.

8. Проводить відкриті заходи.

Результатом самоосвіти завжди є інноваційний продукт, який може надаватися у формі:

· доповіді, виступу на семінарі, педагогічній раді, методичному об’єднанні;

· дидактичного посібника;

· методичної розробки;

· авторської програми;

· статті до фахового видання;

· проекту;

· методичного кейсу.

«Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає ефект розвитку дітей, а не лише власне самовдосконалення в особистому та професійному плані» - Крутій К.Л., Погрібняк Н.В.

Ділова гра

«Грані професійної майстерності»

Ведучий.

Людина – найдосконаліше творіння на Землі. Бог створив для неї світ, наділив її розумом, силою, талантами. У Біблії є одна притча.

«Покликав один багатій до себе 3 рабів і дав одному з них 5 талантів (давні гроші), другому – 2, третьому ж – лише 1. Через деякий час повернулися до свого господаря раби, і той, що мав 5 талантів, дістав ще 5, той, що 2, - ще 2, а третій загубив і той талант, що мав: нічого не здобув. Покарав його господар вічною темрявою, сказавши: «Тому, хто має, ще додається, а хто нічого не має, то втратить і те, що мав».

Отже, кожна людина наділена якимсь даром, талантом, має певні задатки, які потрібно розвивати, удосконалювати, бо без праці таланту немає, і хто не працює над собою, ніколи нічого не досягне.

Наш навчальний заклад – це розмаїття особистостей. Тут працюють люди, які Божим велінням наділені розумом, талантом, добротою, людяністю, креативністю. Але ніщо не возвеличує людину так, як праця. Наші вчителі уміють працювати і, як говориться у притчі, вони мають і їм ще додається. Сьогодні виправдовується стара істина: «Творчий учитель — творчий колектив». А з чого починається творчий колектив учителів — творців завтрашнього майбутнього України? Перш за все, зі cпівпраці: вільної, творчої, актуальної, цікавої, спільної, креативної!

Уявіть собі гарний урок. Усміхнений вчитель, чудові діти, панує атмосфера творчої співпраці, на уроці все найвищого ґатунку – і техніка, і логіка побудови уроку, і сучасні методичні прийоми.

Провести такий урок зможе лише майстер своєї справи. Але більшість з нас не «чарівники», а лише вчаться ними стати, адже для людини, що за своїм духом - вчитель, стати майстром – життєва потреба!

Отож і я пропоную вам сьогодні визначити, наскільки ми є майстрами свої справи і запрошую взяти участь у діловій грі «Крок до майстерності».

Слайд 1. (запис назви, виду роботи і картинка)

Крок до майстерності

Ділова гра

Ведучий. А девізом нашої гри я обрав слова В.Сухомлинського:

Слайд 2. Постав над собою сто вчителів – вони будуть безсилими,

якщо ти не зможеш сам заставляти себе і сам вимагати від себе»

Слайд 3.

Ведучий.

Метою нашої гри є наступне: розглянути професійні, особисті, творчі якості вчителя, створити модель вчителя-майстра.

Слайд 4.

Ведучий.

А завдання, які ставимо перед собою, зовсім нескладні:

- Розвивати потребу пізнання своїх здібностей і особистих рис.

- Стимулювати інтерес до творчості, ініціативу, вдосконалювати аналітичні здібності.

У свій час Сократ сказав: «Неможливо жити краще, ніж проводячи життя в прагненні стати досконалішим. Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе».

Ведучий Для проведення гри пропоную об’єднатися в групи:

оберіть із запропонованих кольорів той, який найбільше вам імпонує (роздає картки 3 –х кольорів)

Ведучий: Відповідно до обраних кольорів, ви і об’єдналися в групи. Займіть свої робочі місця за столами і відкрийте конверти. Той запис, який там знайдете, і буде назвою групи, в якій ви працюватимете.

Слайд 5

І група – «Школа вищої майстерності»;

ІІ група – «Школа вдосконалення»;

ІІІ група – «Школа становлення».

Ведучий Я думаю, ви здогадались, якого вчителя ваша група буде представляти. У кожного з них є можливість називатись – вчителем-майстром. Бажаю вам плідної роботи і успіху.

Ведучий. Давайте ми визначимо, з яким настроєм будемо працювати, адже від цього теж багато чого залежить.

Правила: оберіть картку чи кілька із зображенням смайлика, емоції якого вам імпонують в даний час (кожній групі даються картки, після вибору їх передають ведучому).

Прикріплюємо їх на «Екран настрою».

Ведучий Отже настрій у нас гарний. Сподіваюсь, він сприятиме нашій роботі й такий емоційний стан залишиться у вас протягом усієї гри.

Ведучий. З метою формування товариських відносин між групами, пропоную одному учаснику кожної групи передати іншим групам гарне побажання за допомогою міміки і жестів. А розпочну я з себе – мої вітання вам усім (показує вітання).

Ведучий Дякую. Продовжуємо роботу.

Слайд 6.

І перше ваше завдання «Наша мета»: залежно від назви групи, вам потрібно сформулювати мету діяльності такої групи і її педагогічне кредо. Час на роботу – 2 хвилини.

(Заслуховування відповідей, подяка за роботу).

Слайд 7.

Ведучий.

Наступним видом нашої роботи буде завдання «Прорекламуй партнера».

Уявіть собі, що хтось із ваших колег хоче влаштуватись на роботу, а вам потрібно охарактеризувати свого партнера за професійними якостями. Скласти коротку рекомендацію для прийому на роботу. Не перехвалюйте, не обманюйте, будьте чесними.

(Підвести підсумок)

Слайд 8.

«Чарівний мікрофон»:

Тримаючи мікрофон, розповісти про свої враження від професії вчителя

(представники кожної групи по черзі висловлюють свою думку)

Ведучий. Дякую,від професії вчителя ви у захваті. Це ваше призначення, а значить свою працю ви любите.

Слайд 9.

4. «Творчий підхід»

Ведучий: Кожна група з поданих слів складе цікаві вислови про здібності і переваги вчителя.

1) до, це, здатність, дар, нагородила, яким, природа, вищий, людину, творчості

2) та, освічена, де, вона, не знає, людина, знайти, яка, чого, те, знає.

3) гарантію, метою, дає, професія, викрадення, викупу, вчителя, довічну, від, з.

Слайд 10 (правильно складені 1,2,3 вислови)

1)Здатність до творчості – це найвищий дар, яким природа нагородила людину.

2) Людина освічена – та, яка знає, де знайти те, чого вона не знає.

3) Професія вчителя дає довічну гарантію від викрадення з метою викупу.

Слайд 11.

Ведучий.

Хочу запропонувати провести міні-дискусію між групами: чи тотожні поняття «творчий вчитель» і «майстер»? Але вам не треба давати відповіді, потрібно

До анаграми слова «майстер» підібрати:

І група-дієслова (мислити, апробовувати, йти вперед, самовдосконалюватись, творити, експериментувати, реалізовувати);

ІІ група - іменники (майстерність, альтернативність, ймовірність успіху, старанність, толерантність, ентузіазм, раціональність);

ІІІ група - прикметники (мудрий, активний, я[йа]кнайкращий, старанний, творчий, енергійний, розумний).

Ведучий. Підведення підсумків. Отже поняття вчитель-майстер і творчий вчитель майже подібні, адже творчого педагога можемо називати майстром і навпаки.

«Творчість – це виживання», - говорить Роджерс. Таким чином, творчо працюючий педагог сам створює особистий імідж. І нехай він буде лише позитивним.

Ведучий.

Творчого педагога характеризує багато рис. Вам потрібно з переліку якостей вибрати ті, які характеризують вчителя-майстра

Слайд 12. Якості:

Ведучий. Від учителя, його професійної компетентності, стилю педагогічного спілкування, значною мірою залежить формування оригінальності мислення й поведінки, самостійності думок, суджень, поваги до себе як особистості.

Ведучий. Підсумок, дякую за правильні відповіді.

Сподіваюсь, що участь у діловій грі

Ø Збагатила цінним досвідом;
Ø поглибила знання;
Ø викликала творче натхнення.

Ведучий

Отже я думаю, що компетентний, творчий, креативний учитель - той, хто сповна володіє необхідною сумою знань, умінь, навичок, які виражають сформованість педагогічної діяльності. Сьогодні під час гри ми вчились стати такими вчителями, адже для людини, що за своїм духом - вчитель, стати майстром – життєва потреба!

Слайд 13. Дякую за роботу!

Бажаю всім творчої, натхненної праці!

М
А
Й
С
Т
Е
Р

Семінар – практикум для вихователів

«Впроваджуємо кейс – метод в освітній процес закладу освіти »

Кейс- метод (кейс-стаді, метод конкретних ситуацій).

Техніка навчання, що використовує опис реальних ситуацій.

Під ситуацією (кейсом) розуміється опис якоїсь конкретної

оригінальної ситуації в організації, наприклад, історія освіти,

становлення школи, класного колективу, їх розвиток та резутьтати.

-Класична ситуація – ситуація може бути взята з літератури, практики.

Може бути штучно сконструйована. В кінці не ставиться знак питання.

Учасники повині виокремити питання з контексту ситуації,

з приводу чого вони повинні прийняти рішення.

Жива ситуаці- береться з життя учнів, але нікому не відомо прийняте рішення

ось його і треба знайти, а саму ситуацію описати в тій послідовності, в якій вона відбувалася в житті.

Мета: виробити вміння творчо мислити, розвивати організаторські здібності, уміння виявляти головне і другорядне і прогнозувати рішення. Особливістю методу case – технологій є створення проблемної ситуації на основі фактів з реального життя.

Історична довідка

Вперше робота з кейсами в рамках навчально-виховного

процесу була реалізована в Гарвардській школі бізнесу в 1908 р.

В Україні ця технологія стала впроваджуватися лише останні три роки.

Методи кейс-технології

У записник вихователя

Кейс-стаді (case study) – система навчання, що базується на аналізі, вирішенні та обговоренні ситуацій, як змодельованих, так і реальних.

Case study не має точного перекладу на українську мову. В основному використовуєтьс або англійський термін, або кілька російськомовних аналогів: кейс-стаді, кейс-метод, навчання на практичних прикладах, методконкретних ситуацій. Ситуаційне навчання. Ситуаційні задачі.

Які ж формуються навички в учнів при застосуванні кейс-методу?

Формуються навички:

- аналітичні

- практичні

- творчі

- комунікативні

- соціальні

- самоаналіз

Саме вони забезпечують реалізацію навчально-виховної роботи в технології співпраці вчителя і учнів, а не командної форми спілкування і навчання…

При створенні кейса слід враховувати:

1) Для кого і з якою метою пишеться кейс?

2) Чому повинні авчитися діти?

3) Які уроки вони з цього матимуть?

Етапи, які відображають класичну орму роботи учнів з кейсом:

I етап- знайомство з ситуацією, її особливостями;

II етап- виділення основної проблеми;

III етап- пропозицію тим для «мозкового штурму»;

IV етап- аналіз наслідків прийняття рішення;

V етап- рішення кейса.

Кейс-метод – це ділова гра в мініатюрі, так як поєднує в собі професійну діяльність з ігровою. Сутність даної технології поляягає в тому, що матеріал, що подається – у вигляді мікропроблеми, а знання набуваються в результаті їх активної дослідницької і творчої діяльності із розробки рішень.

Опис ситуації для стимулювання творчої і критичної діяльності учнів може носити різний характер залежно від педагогічної мети її використання в навчальному процесі.

Метод ситуаційного аналізу полягає в тому, що слухач, ознайомившись з описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує проблему і представляє свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учнями.

Метод «кейс-стаді» відноситься до інтерактивного і має наступніі характеристики:

- Використання фактичних організаційних проблем;

- Можлива участь максимальної кількості людей в їх вивченні, з*ясуванні інших точок зору, порівнянні різних поглядів і прийнятті рішень;

- Мінімальна ступінь залежності учнів один від одного;

- Наявність у кожного права на вірні і невірні відповіді;

- Організатор аняття проводить навчання через всі етапи сценарію і застосовує функції експерта, каталізатора навчального процесу та тренера.

Порядок роботи за методом «кейс-стаді»

Індивідуальна робота 30% часу

Ознайомлення з ситуацією ( за текстом або за повідомленням)
Виявлення проблем
Уззагальнення інформації
Аналіз інормації.

Групова робота 50% часу

Уточнення проблем і їх ієрархій
Формування альтернатив рішення
Складання переліку переваг та нестачі кожного рішенн
Оцінка альтернатив.

Індивідуальна та групова робота 20% часу

Обгрунтування можливості застосування альтернатив
Підготовка звіту і презентації результату Кейси слід розроблти з урахуванням характеристик, що забезпечує еективність їх використання в навчальних програмах: по- перше, кейс повинен відповідати цілям навчання; по-друге, кейс повинен бути максмально наближеним до реальної; по-третє, завдання повинно бути підібране таким чином, щоб можна було користуватися різними шляхами для пошуку варіантів рішення; по-четверте, кейси можуть відрізнятися за ріівнем узагальненості, за кількістю представленої в них інормації, по складності проблеми; по-п*яте, матеріал кейса слід оновлювати зі змінами в реальній практиці.

Чим корисні кейси?

Методи кейс-технології

Метод інцидентів

У центрі уваги знаходиться процес отримання інформації. Мета методу- пошуку інформації самим учнем. І- як наслідок- навчання його в роботі з необхідною інормацією, її збором, систематизацією та аналізом. Повідомлення може бути письмовим або усним, за типом: «Сталося…» або «Відбулося…». Хоча така форма роботи вимагає багато часу, її можна розглядати як особливо наближену до практики, де отримання інформації становить істотну частину всього процесу прийняття рішення.

Метод ігрового проектування

Мета- процес створення або вдосконалеення проектів. Учасників занятт можна розбити на групи, кожна з яких буде розробляти свій проект. Ігрове проектування може включати проекти різного типу: дослідницький, пошуковий, творчий, аналітичний, прогностичний…

Метод дискусії

Дискусія – обмін думками по якомусь питанню відповідно до більш-менш визначеними правилами процедури. До інтенсивних технологій навчання відносяться групові та міжгрупові дискусії.

Ситуаційно-рольова гра

Мета- у вигляді інсценування створити перед аудиторією правдиву історичну, правову, соціально-психологічну ситуацію і потім дати можливість оцінити вчинки і поведінку учасників гри. Один із різновиді методу інсценування- рольова гра.

Кейс-метод

Мета методу кейс-стаді – спільними зусиллями групи учнів проаналізувати представлену ситуацію, розробити варіанти проблем, знайти їх практичне рішення, закінчити оцінкою запропонованних алгоритмів і вибором кращого з ним.

Методичний квест для педагогів

«Володар планів»

Мета:

сприяти професійному розвитку молодих педагогів закладів дошкільної освіти;
створити атмосферу співпраці в групах;
розвивати навички партнерських стосунків і рефлексії, уміння розкривати своє сприймання ситуації;
допомогти усвідомити педагогам свої особистісні цінності та змінити їх в позитивну сторону до себе.

Обладнання: прикрашена коробка, зім’ятий папірець та огризок яблука, перстень та намисто, кольорові цукерки, корзини зі стрічками різних кольорів, коробки з пластиліном, перевернуті прислів’я, яблуко, дошка, ніж, лялька, ножиці, силует ляльки, жилет, маркер, фліпчарт.

Хід квесту:

Добрий день, шановні молоді педагоги. Я дуже рада вас бачити і сподіваюсь на вашу допомогу, підтримку і плідну співпрацю. Та чи готові Ви працювати підкаже вправа «Зручна позиція».

Вправа «Зручна позиція».

Пропоную Вам сісти зручно на стільці, схрестивши ноги та підперши рукою підборіддя. Отож, якщо Ви підперлись правою рукою і права нога зверху – отже ви налаштовані позитивно на наш захід і бажаєте плідно працювати. Якщо все протилежно – ліва рука і нога – хоча це не ваше особисте бажання, але потрібно...

Якщо рука і нога протилежні – все залежить від ситуації: якщо цікаво – буду працювати, якщо ні – зроблю вигляд, що працюю.

Тому, щоб вас зацікавити, я принесла вам коробку.

Вправа «Коробка»

Зовні, ніби гарна коробка, але, подивившись на її вміст, ми можемо визначити її призначення. Якщо у коробку покласти зім’ятий папірець, огризок яблука тощо, це буде… смітник. Якщо тут будуть лежати перстень, намисто та інші прикраси, це буде – шкатулка, скарбничка. Але ж ми – педагоги, тому у мене це методична коробка, в якій захований скарб. Саме Вам, у цій квест-кімнаті, потрібно буде його знайти, виконуючи завдання, розкриваючи свої знання і демонструючи свої вміння. Щоб набратися енергії, пропоную пригоститися Вам цукерками.

Розминка «Асоціації»

Пригощайтеся з моєї коробки, оберіть собі цукерку Вашого улюбленого кольору та сідайте за стіл, на якому корзина з бантом відповідного кольору. Після чого я Вам зачитаю, що це означає.

Якщо ви обрали Синій колір Ви спокійні, впевнені в собі і заслуговуєте на довіру людей. Подібно океану, ви здаєтеся сильним і надійним. Але в глибині душі трохи вразливі, схильні до хвилювань і сум’яття. Ви прагнете до гармонії і миру, а також піклуєтеся про людей і допомагаєте їм.

Червоний колір означає, що Ви смілива, сильна, галаслива і повна енергії людина. Ви дуже завзяті й спонтанні, жадаєте робити те, що принесе дозу адреналіну. Легко захоплюєтеся, але залишаєтеся амбітним і здатні скласти серйозну конкуренцію своїм суперникам. Вам подобається бути в центрі уваги, і ви не втрачаєте шансу опинитися у вирі подій. Ви живете повним життям.

Зелений - Ви практичні, послідовні і вірні власним переконанням. Ви ладите зі своїм внутрішнім світом, перебуваєте в балансі і стабільності. За своєю природою ви відчуваєте інших людей і знаєте, як привернути їхню увагу і заслужити повагу. Це вміння доповнено почуттям власної гідності, тому вас цінують і люблять дуже багато людей.

Жовтий - Ви цікаві і отримуєте величезне задоволення від вивчення чогось нового. Прагнете до щастя і самореалізації. Вам подобається веселити інших людей, навіть якщо вам самому не так вже й радісно. Ви розумні, дуже цілеспрямовані. Знаєте, як хочете прожити своє життя, і готові зробити все можливе для здійснення задуманого.

Отож, завдання квесту для Вашої команди будете шукати у конвертах свого кольору. Команди готові, гарного вам настрою!

Для натхнення я розповім вам легенду, як Господь створював вихователя.

Бог творив виховательку… Він працював вже шостий день.

Ангел, який спостерігав за ним, сказав: «Господи, Ви, так довго працюєте над цією моделлю!». А Бог відповів: «Ти бачив, які спеціальні побажання до цього замовлення? Вона повинна бути легкою у всьому, але в той же час не з пластику. Вона повинна мати 160 рухомих частин: нерви, як сталеві троси, коліна, на яких одночасно можуть сидіти десять дітей, але сама вона повинна сидіти на дитячому стільчику. Вона повинна звикнути жити, схилившись. Її слова повинні лікувати все: від шишок до душевного болю, а ще у неї має бути шість пар рук, щоб вона все встигала»

Ангел похитав головою і сказав: «Мене найбільше турбують три пари очей, які повинна мати вихователька».

Бог відповів: «Одна пара очей для того, щоб бачити через зачинені двері, в той час як запитає: «Що ви там робите?», хоча вона це вже давно знає. Друга пара - на потилиці, цими очима вона бачить те, що не зобов'язана бачити, але повинна знати. І, звичайно ж, вона повинна ще мати два ока попереду, якими, дивлячись на пустотливого малюка, промовлятиме: «Я тебе розумію, і я тебе дуже люблю! - не сказавши при цьому ні слова».

Ангел смикнув Бога тихенько за рукав: «Ідіть спати, а завтра продовжите свою роботу».

«Я не можу, - відповів Бог, - адже вже близько до того, щоб здійснити задумане. Я вже зробив так, що вона себе лікує, якщо захворіє, що вона зможе порадувати 30 дітей одним маленьким пирогом до дня народження, що вона шестирічних навчить мити руки перед їжею без нагадування, переконає триліток в тому, що пластилін неїстівний і зможе вселити їм думку, що ноги задумані мною не для бігу, а для ходьби».

Ангел повільно обійшов навколо моделі виховательки. «Занадто м'яка», - зітхнув він. «Але зате стійка, - сказав енергійно Бог, - ти навіть не уявляєш, що вихователька може зробити і витримати ВСЕ».

«А може вона думати?»

«Не тільки думати, а й судити і приміряти, - сказав Бог, - а іноді і забувати!»

Ангел нахилився і провів пальцем по щоці моделі. «Тут протікає, - сказав він, - Я ж казав Вам, що занадто багато намагаєтеся вкласти в цю модель»

«Це не вода, - відповів Бог, - це сльоза».

«А вона для чого?»

«Вона тече від радості і печалі, розчарування і вдячності».

«Ви геній», - захоплено сказав Ангел.

Бог задумливо подивився на модель і сказав: «А ще ця сльоза ця для того, щоб не переповнити чашу її терпіння».

Отож, Господь Бог кожного вихователя творив як найкращу у світі людину. Але щоб високо тримати цю планку, нам також потрібно докласти деякі зусилля. І сьогодні ми їх знайдемо та озвучимо під час нашого квесту.

Завдання 1 «Пластилінова наука»

Знайдіть на своєму столі предмет, на якому зазначена ця цифра (коробка з пластиліном). А зараз кожен візьме собі шматок пластиліну і зліпить одну з частин тіла людини, яку захоче сам. (Педагоги працюють). А зараз з цих частин тіла, що ви зліпили, складіть людину. Чи вдається вам це? Чому? (відповіді)

Висновок: не маючи жодного контакту, ми не отримуємо позитивного ефекту. А тільки зробивши крок до повної взаємодії, ми можемо насолоджуватися прекрасним результатом. Тому так важливо спілкуватися зі своїми колегами в дитсадку та співпрацювати разом. Не виконувати те, на що вам вказали, а саме співпрацювати, пропонувати свої ідеї і прислухатися до порад.

На фліпчарті ведуча записує у найнижчій чарунці слово «співпраця».

Завдання 2 «Законодавча база»

У конвертах з цифрою 2 ви знайдете визначення, яким потрібно вказати що це.

Всі ці визначення стосуються «нормативно-правової бази» (записати на фліпчарті), якою маєте керуватись у своїй роботі. Адже ці документи постійно мають бути на столі як Біблія, яку маєте перечитувати постійно, та керуватись ними як Божими заповідями.

Завдання 3 «Інноваційні технології»

Конверти з відповідною цифрою містять таке завдання: розглянути зображення і сказати про що йдеться мова.

Звісно, ви здогадалися, що це інноваційні технології, які використовуються в закладах дошкільної освіти, щоб мотивувати малюків до навчання, зробити освітній процес цікавим для дітей, навчати активно взаємодіяти з іншими, створити умови для самореалізації кожної особистості. Я не закликаю вас використовувати все й одразу. Щоб обрати свою освітню лінію, потрібно добре ознайомитися з кожною технологією, тобто займатись самоосвітою (записати слово «самоосвіта» у наступній чарунці). Адже вихователь не повинен іти попереду, ведучи за собою дітей, не повинен іти позаду, весь час підштовхуючи їх,— він повинен бути весь час поряд і спільно вирішувати всі проблеми, що виникають в освітньому процесі. А щоб вирішувати їх вдало, необхідно самому досконало володіти тим матеріалом, якого ми навчаємо дітей. Саме тому вихователь не повинен стояти на місці, а має весь час вдосконалюватись.

Завдання 4 «Перевернуті прислів’я»

Знайдіть, будь ласка, в цій кімнаті конверт вашого кольору з цифрою 4. Ваше завдання записати прислів’я так, як воно звучить. Для цього потрібно підібрати до кожного слова антонім.

За розумними ногами і голова має хвилювання (За дурною головою рукам і ногам немає спокою).
Кепсько того шпинати, хто не хоче щось не знати (Добре того навчати, хто хоче все знати).
Проволай – умію, й промовчи – розучусь (Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!)
Усі ноги втрачають чужу дурість (Кожна голова має свій розум)

Лише творчі педагоги можуть запропонувати такі варіанти прислів’їв. І не важливо, що початковий варіант звучав дещо інакше. Ще В.О.Сухомлинський підкреслював, що тільки творчий педагог здатний запалити в дітях спрагу пізнання, тому кожному вихователю необхідно розвивати «креативність» (записати на фліпчарті), що є головним показником його професійної компетентності.

Завдання 5 «Органи чуття»

Шукайте конвертики з цією цифрою. Ваше завдання: написати якнайбільше дієслів до цих органів чуття. Тобто, що вміють робити очі, губи, вуха, серце?

Виконують завдання.

Зачитайте усі дієслова і визначте, яке з них найголовніше у нашій роботі.

Дійсно, можна дивитись, але не бачити, чим занепокоєна чи зацікавлена дитина; можна слухати, та не чути головного у словах малюка; можна багато говорити, але не сказати головного; можна відчувати, боліти, жаліти, але не любити. (Ведуча записує у наступній чарунці слова «бачити», «чути», «сказати», «любити»). Яке ж з цих слів головне? Звісно, любов. Адже коли любиш, без зайвих слів можна почути дитину; з одного погляду зрозуміти її бажання. Коли любиш, жодним словом не завдаси болю.

Завдання 6 «Господині»

Відшукайте конверти з цифрою 5. Прочитайте завдання.

Застібнути ґудзики.
Вирізати ляльку.
Заплести косичку.
Порізати шматочками яблуко.

Всі завдання дуже легкі, отож запрошую по два учасника з кожної команди. Станьте поруч та обійміть, будь ласка, свого товариша однією рукою. У вас залишилися вільними дві руки – права в однієї і ліва в другої, тому підходьте ближче до своїх робочих місць і виконуйте завдання.

Виконують завдання.

Чи справились ви із завданням? Як легко було його виконувати? Так це вдається і нашим дітям, через нашу надмірну опіку. Цю вправу ми виконали для того, щоб переконатись: канули в лету ті часи, коли ви дитячою рукою виводили цифри на папері. Сьогодні ви маєте запропонувати дітям олівець, фарбу, пензлик, щітку, пісок, паличку на вибір дитини і влаштувати батл: у кого цифра 2 виявиться найгарнішою. У наш час змінилися функції педагога. Він вже не є джерелом знань, умінь і навичок. Поспостерігайте за немовлям, якому дали в руки гаджет, - воно вже дивиться на зображення та реагує на нього. Трішки пізніше малюк починає одночасно виконувати кілька робіт: дивиться мультики, будує автостраду і відкриває рота, щоб дбайлива мама погодувала своє пташенятко. Сучасний педагог — це мoтиватор (записати на фліпчарті слово «мотивація»), комунікатор та навігатор в організації діяльності дитини. Саме в різних видах діяльності дитина через особисту активність не лише набуває потрібних знань, умінь і навичок, а й навчається застосовувати їх у різних умовах, збагачуючи особистий досвід.

Завдання 7. «Горішки».

Це завдання спільне для усіх команд. Підійдіть, будь ласка, до столу і оберіть кожен для себе горішок. Добре його розгляньте і запам’ятайте. Кладіть назад у корзинку і після перемішування знайдіть саме свого.

Цікаво дізнатися, хто як запам’ятовуй свій горішок, якою тактикою користувався, щоб його знайти?

На перший погляд, здається, що всі горіхи схожі між собою, але якщо придивитися уважно, то можна помітити, що вони різні. Так і наші діти: на перший погляд – хлопчики і дівчатка, але у кожного є свої особливі риси, своя краса і потенціал, своя індивідуальність, яку ми повинні враховувати. Тому основним у нашій роботі є «особистісно-орієнтований підхід до дітей» (записати на фліпчарті). Ніколи не порівнюйте дітей між собою, а лише з її попередніми досягненнями. І якщо ці горішки-зернятка ми посадимо в благодатний ґрунт, будемо поливати та підживлювати любов’ю, розумінням, сприйняттям, його буде оточувати ніжне проміння батьків, педагогів, тоді наша зернина дасть щедрі сходи.

Підведення підсумків.

Ось і дістались ми до скарбу, що був захований у шкатулці.

Дістає рукавички.

Це - найважливіше у нашій професії. Що ж означають рукавички? Пропоную послухати.

Притча про терпіння

Вихователь в дитячому садку допомагала хлопчику натягнути черевики. Вони застрягли десь на півшляху і ні туди, і ні сюди… Коли їй все-таки вдалося їх надіти, піт з неї котив градом. Та вона готова була заридати, коли малюк видав: «А вони не на тій нозі!». Вихователь глянула – дійсно, правий черевичок був на лівій нозі і навпаки. Зняти їх було не легше, ніж надіти… Дівчина ледве стримувала себе, натягуючи правий черевик тепер уже на праву ногу.

- А це не мої черевики, - ошелешив хлопчик.

Вона з силою прикусила язика, щоб не сказати зайвого. Знову півгодини мучилася, намагаючись стягнути ці нещасні черевики. Коли їй це нарешті вдалося, хлопчик з задоволеним обличчям сказав:

«Це черевики мого брата, але моя мама дала мені їх поносити». Вона вже не знала, плакати їй чи сміятися. Зібравши останні сили, вона ще раз натягнула черевики й запитала: «А де твої рукавички?» На що хлопчик відповів: «Я засунув їх у черевики». Так народжується терпіння…

Саме терпіння (записати на фліпчарті) – найбільший скарб, який має знайти у собі вихователь. І лише осягнувши всі сходинки професійної майстерності, зможете сказати: «Я – успішний педагог».

Тож бажаю успіхів у педагогічній діяльності, любові та поваги від вихованців, батьків, колег, щиро зичу Вам сил, наснаги у цій нелегкій, подвижницькій праці, здоров'я, благополуччя, а головне - терпіння!

Консультація

«Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладі освіти в літній період»

Планувати організацію освітнього процесу в літній період слід таким чином, щоб максимально забезпечити психологічний комфорт дітей та всіх учасників освітнього процесу, налагодити умови для відновлення їхньої нервової системи, посилити реабілітаційний напрям, активізувати роботу психологічної служби або практичного психолога при закладі дошкільної освіти, забезпечити передусім безпечне освітнє середовище і необхідний психолого-педагогічний супровід освітнього процесу.

Важливе завдання педагогів закладів дошкільної освіти – допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Саме тому до планування освітнього процесу в літній період в умовах воєнного стану педагогічним працівникам необхідно залучати практичних психологів закладу дошкільної освіти й враховувати їхні рекомендації під час здійснення освітньої діяльності. Під час організації взаємодії з дітьми працівникам закладу дошкільної освіти слід послуговуватися листом МОН № 1/9-766 від 12.12.2019 “Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками”.

Також планування освітнього процесу має відбуватися з орієнтацією на тривале перебування в природному середовищі із залученням усіх природних ресурсів (повітря, вода, сонце, пісок, рослини, природне довкілля в цілому тощо), які сприяють загальному розвитку дитини та її освіті в цей період.

Освітня діяльність закладу дошкільної освіти здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником План роботи літнього періоду може бути як складовою Плану роботи закладу на навчальний рік, так і окремим документом.

Календарне планування в літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими самими вимогами, що й упродовж усього навчального року. Календарний план передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня на день/тиждень (два тижні – для груп дітей раннього віку). Календарному плануванню освітньої роботи передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартовувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення), завдання щодо виховання культурно-гігієнічних навичок. Вкрай важливим є формування та закріплення питань щодо культурно-гігієнічних навичок, які мають бути відображеними в плануванні вихователя.

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми на літній період вихователі обирають самостійно: за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку; графічну, текстову тощо. Вона може бути спрощена, проте має відповідати вимогам внутрішнього локального документа (Інструкції з діловодства закладу чи Положення про планування). Пропонуємо ознайомитись із досвідом ефективного та креативного планування діяльності закладу дошкільної освіти на літній період від миколаївських колег у фаховому журналі “Дошкільне виховання” № 5 “Ефективне літо: плануємо роботу закладу дошкільної освіти” від консультанта Центру професійного розвитку педагогічних працівників Миколаївської міської ради, старшого викладача кафедри теорії та методики дошкільної та початкової освіти Ірини Романюк. В статті подано кілька варіантів підходу до планування освітнього процесу улітку, а саме: орієнтовний тижневий план-схема освітньої роботи, методичний проект “Освітня мозаїка літнього періоду у ЗДО” та освітній теренкур.

Безпека життєдіяльності

У реаліях сьогодення особливо значущим є розуміння, що життя постає найвищою цінністю людини (Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, нормативні документи ЮНІСЕФ), а потреба в безпеці є однією з базових потреб особистості (А. Маслоу). У Законі України “Про освіту” метою дошкільної освіти визначено забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Іншим важливим чинником, який необхідно врахувати під час планування й організації освітнього процесу, є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Тому слід приділити увагу заходам безпеки в разі надзвичайної ситуації. Відповідно до додатка 3 до листа МОН “Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні” від 02.04.2022 № 1/3845-22 розроблено наступні пам’ятки: “План дій вихователя в разі укриття в приміщенні закладу”, “План дій на випадок блокування”, “План дій евакуації за межі закладу”, “Як діяти в разі надзвичайної ситуації”.

Одним із пріоритетних завдань літнього періоду має стати формування в дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, формування в них навичок безпечної поведінки та стресостійкості, збереження життя та здоров’я (фізичного, психологічного, емоційного). Тому варто під час літнього періоду провести Тиждень безпеки дитини. У його межах слід організувати освітню діяльність з дітьми за такими напрямами: правила безпеки під час евакуації, мінної безпеки (правила мінної безпеки, UNICEF розробила спеціальний комікс “Суперкоманда проти мін”); правила дорожнього руху; правила поведінки на вулиці, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми; правила безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водойми; користування електричними й газовими приладами; запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін.

Одна зі складових безпечного освітнього простору – інформаційна безпека дитини. Дорослим (педагогам, батькам) слід постійно спілкуватися з дітьми, бути поруч, відповідати на їхні запитання, враховуючи вікові особливості. Разом із тим у розмові з дітьми обов’язково наголошувати, що нас захищають і ми переможемо.

При проведенні роз’яснювальної роботи серед вихованців щодо необхідності дотримання ними правил безпеки важливо говорити, що ми знаємо, як убезпечити себе, повторювати правила, як поводитися під час сирени, та правила безпеки під час обстрілів; закріплювати інформацію, яку дитина має знати відповідно до віку (власне прізвище та ім’я, адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилась сама).

Важливо здійснювати систематичний моніторинг стану здоров’я (фізичного, психологічного) дітей дошкільного віку впродовж дня, співпрацювати із батьками дітей або законними представниками дитини та організовувати зворотний зв’язок.

Організація освітньої взаємодії з дітьми

Враховуючи, що більшість закладів дошкільної освіти припинила свою роботу внаслідок воєнних дій, необхідно організовувати освітню діяльність у літній період із урахуванням специфіки індивідуальної роботи, керованої вихователем, самостійної діяльності дітей та обов’язково організувати психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу. Звісно, сьогодні підтримки потребують усі діти, однак організація освітнього процесу має бути різною з урахуванням умов, в яких вони опинилися:

– проживають у місцевості воєнних дій;

– проживають у районах, де не здійснюються воєнні дії;

– проживають в Україні, куди родини тимчасово переїхали або евакуйовані;

– проживають у місцевості, що тимчасово перебуває під окупацією;

– залишилися без одного або двох батьків, мають батьків та інших родичів, які перебувають у лавах ЗСУ та ін.

Педагог має віднайти у своїй діяльності найліпші та найпродуктивніші способи зрозуміти кожну дитину та підтримати її. Команда UNICEF Ukraine підготувала добірку тілесних ранкових ігор за матеріалами психологині Світлани Ройз. Файл з іграми для зняття стресу у дітей легко завантажити на телефон і використовувати у випадках, коли немає зв’язку.

Важливо пам’ятати, що зараз і діти, і дорослі навряд зможуть грати в ігри чи реалізувати практики із закритими очима, адже у стресовому стані люди намагаються контролювати всі процеси, які відбуваються навколо. Якщо дитина в стані сильного стресу, то краще торкатися тільки тих частин тіла, що закриті одягом. Торкатися рекомендовано не поверхнево чи лоскочучи, а наче проминаючи тіло дитини. Якщо дитина просить повторювати якусь гру багато разів – погоджуйтеся, адже саме ця гра для неї найбільш терапевтична.

Під час планування різних форм організації життєдіяльності слід враховувати стан дітей, їхній настрій та віддавати перевагу різним формам взаємодії, як-от:

– бесіди про природу, пору року, про тварин;

– читання художніх творів з інсценуванням;

– образотворча діяльність: малювання, ліплення, конструювання тощо, що може відволікти дитину;

– різноманітні ігри з дітьми, адже для дитини дошкільного віку гра – це насамперед досвід, їхнє життя – це провідний вид діяльності.

Під час організації роботи з дітьми рекомендуємо уникати таких тем:

– про родину, адже зараз багато родин розкидано по різних країнах, ви можете мати справу з дітьми, які втратили когось із рідних;

– про війну, озброєння, небезпечні ситуації, пов’язані з воєнними діями;

– про мирне життя – це, з одного боку, приємні спогади, а з другого – зайве нагадування про те, чого нині складно досягти.

Під час спілкування з дітьми рекомендуємо відповідати лише на поставлене запитання.

У літній період педагоги зазвичай здійснюють освітню діяльність переважно фізкультурно-оздоровлювального напряму з метою зміцнення здоров’я вихованців. Наголошуємо, що актуальним залишаються наразі Інструктивно-методичні рекомендації ‘”Про організацію фізкультурно-оздоровлювальної роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”.

Під час організації освітньої взаємодії з дітьми доречно використовувати такі форми роботи, як ранкова гімнастика на свіжому повітрі (з урахуванням небезпекової ситуації), заняття з фізичної культури, рухливі ігри та вправи, свята та розваги, туристичні походи, квести тощо. Фізична активність допоможе дітям зняти психо-емоційне напруження, поліпшити настрій та сприятиме загальному фізичному розвитку дошкільників.

Для забезпечення успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах закладу дошкільної освіти необхідно дотримувати виконання основних завдань роботи закладу на літній період і провести відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

– інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, охорони праці працівників закладу;

– поповнення та поновлення матеріалів для батьків (пам’ятки, буклети, рекомендації) щодо відпочинку з дитиною, профілактики травм і нещасних випадків із дітьми в літній період, інформації з домедичної допомоги дітям;

– забезпечення дидактичними іграми та матеріалами для організації художньої діяльності дітей на вулиці;

– забезпечення іграшками для ігор з вітром, піском, водою тощо.

На початок літнього періоду затверджують режим дня в усіх вікових групах, відповідно до орієнтовного розподілу часу на процеси життєдіяльності дітей та чинної програми, за якою працює заклад.

Улітку в закладі дошкільної освіти слід створити умови для максимального перебування дітей на свіжому повітрі, денного сну та різних видів відпочинку, відповідно до віку дітей. При цьому необхідно забезпечити одяг, взуття та головні убори дітей відповідно до температурного режиму та стану погоди. Також протягом дня слід забезпечити відповідний повітряний, руховий та питний режим дітей дошкільного віку.

Винятком є такі несприятливі умови, як:

– сильний вітер;

– температура повітря більше 35° C у затінку;

– злива, гроза;

– підвищений радіаційний фон тощо.

Послідовність різних видів діяльності та форм роботи з дошкільниками потрібно змінювати з урахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер попередньої діяльності. Слід забезпечити логічне чергування спокійної діяльності та рухової активності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня.

Для того щоб зробити кожен день цікавим, пізнавальним для дітей, збагатити їхній життєвий досвід позитивними емоціями та власними відкриттями, радимо організовувати діяльність за принципами тематичних тижнів. Наприкінці такого тижня доцільно провести підсумковий день – це може бути тематичний день, розвага чи спортивне свято, виставка малюнків чи поробок.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у тему тижня/дня (відповідно до перспективного планування) і надасть можливість вихователю зацікавити дітей, зосередити їхню увагу на тих моментах, які стануть предметом обговорення, дослідження цього дня. Під час прийому слід співпрацювати з батьками вихованців та приділяти увагу зворотному зв’язку з ними, особливо це стосується категорії дітей, які були в місцевості бойових дій.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, бесіди, спостереження (за об’єктами та явищами природи), трудові доручення (чергування), різноманітні види самостійної діяльності дітей.

Протягом дня вихователь має організовувати різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців, фарб, фломастерів; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу, ігрового матеріалу LEGO; дослідно-експериментальну діяльність тощо. Щоб самостійна діяльність дітей була дієвою та різноманітною, варто заздалегідь продумати та організувати для дошкільників спеціально облаштовані осередки. Це можуть бути:

– художньо-творчий (закріплені плівка чи старі шпалери в ігрових павільйонах, матеріали для образотворчої діяльності);

– експериментальний (виносні центри води та піску, невеликі ємкості з матеріалами для експериментів);

– ігровий (атрибути для ігор-драматизацій, сюжетно-рольових, творчих ігор: настільно-друковані ігри та ігри, виготовлені власноруч, тощо);

– будівельно-конструювальний (різні види конструкторів, залишкові та природні матеріали тощо);

– природничий (знаряддя праці для роботи на городі, у квітнику; матеріали для спостережень тощо).

Якщо на території закладу є “екологічна стежина” чи територія закладу освіти флористично багата та різноманітна, радимо проводити екологічні прогулянки та квести, різні види праці, спостереження за об’єктами та явищами природи, ігри природничо-екологічного змісту.

Більшу частину роботи з дошкільниками в літній період педагоги проводять на свіжому повітрі, тому рекомендуємо віддавати перевагу організації ігрової діяльності. У літній період у багатьох закладах дітей об’єднують у різновікові групи, тому під час добору ігор радимо враховувати не лише вікові особливості дітей групи, а й їхні уподобання та інтереси. Перевагу слід віддавати самостійним, вільним та сюжетно-рольовим іграм. Особливу увагу під час педагогічного супроводу ігрової діяльності необхідно приділяти ігровій взаємодії та організації спілкування дошкільників, враховуючи стан дітей, настрій та облаштоване середовище.

Робота з дітьми в другій половині дня спрямована переважно на організацію різноманітної ігрової діяльності. Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний чи інший вид театру; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з продовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з урахуванням усієї діяльності дітей протягом дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців тощо) та з огляду на необхідність зменшити навантаження на дитину.

Робота з батьками

Звертаємо увагу закладів дошкільної освіти, де призупинено освітній процес у зв’язку з воєнними діями, на те, що педагоги продовжують виконувати свої обов’язки – вони виконують функцію модераторів, які пропонують педагогічну підтримку родинного виховання батькам. Щоб цей супровід був дієвим, радимо вихователям дотримувати послідовності та системності. Для цього в календарному плануванні на місяць/тиждень визначають теми та завдання, які будуть надані батькам у доступному форматі конкретного регіону (вайбер, телеграм за наявності комунікацій). Необхідно враховувати запити батьків щодо інформаційної підтримки, організовувати зворотний зв’язок та дізнаватися, з яких напрямів освітньої діяльності (творчий, інтелектуальний, фізичний) батьки потребують інформаційної допомоги. Для закріплення та формування у дітей знань і вмінь у межах вибраних тем педагогічної підтримки родинного виховання рекомендуємо добирати та відправляти батькам невеликі завдання з урахуванням можливостей кожного вихованця.

У роботі з батьками доцільно використовувати онлайн-матеріали, розміщені на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту”, “THE LEGO FOUNDATION” – ігрові онлайн-взаємодії для дошкільнят.

На допомогу батькам дошкільників педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН створили Telegram-канал “Підтримай дитину” (https://t.me/pidtrumaidutuny), де розміщено прості рекомендації, ігри та розвивальні вправи, які можна виконувати в сховищі, вдома чи під час евакуації.

Матеріали (ігри, вправи, завдання, аудіоказки, словесні ігри, завдання для артикуляційної гімнастики тощо) оновлюються щоденно. Всі публікації доступні для використання за наявності мобільного телефону та навіть нестабільного інтернету. Це допомагає вимушено переміщеним родинам користуватися матеріалами без перешкод. Варто зазначити, що частина матеріалів розроблена чи адаптована для дітей з ООП.

Окрім того, слід зазначити, що, коли батьки дітей дошкільного віку перебувають у стані тривоги, страху, тривалого напруження або відчувають інші негативні емоції/стани, це напряму позначається на загальному психологічному й фізичному стані їхніх дітей. Діти, які пережили травматичні події та почуваються в небезпеці через війну, мають розлади на комунікативному, когнітивному, психоемоційному рівнях. Це може проявлятися в домінуванні агресивної поведінки, підвищеній гіперактивності, порушеннях сну, концентрації уваги, проявах підозрілості, недовіри до знайомих та навіть близьких людей, розладах настрою, небажанні комунікувати з іншими тощо. Це все ускладнює процес нормального розвитку дитини та перешкоджає її повноцінному вихованню, освіті та соціалізації.

За таких умов істотно зростає роль психологічної служби системи освіти. МОН України надало закладам освіти методичні рекомендації “Перша психологічна допомога. Алгоритм дій”.

Для того щоб розробити ефективну програму роботи з дітьми на літній період в умовах воєнного стану, практичному психологу необхідно володіти також прийомами діагностики стану дитини. Для цього можна використати проективні методики (“Малюнок тварини, якої не існує”, “Малюнок мого настрою”, “Малюнок родини” та інші). Також практичний психолог має бути спроможним аналізувати стан дитини, виявляти ознаки тривожності, використовуючи метод педагогічного спостереження, психологічні методи діагностики стану вихованця.

Діти середнього дошкільного віку ставлять багато запитань, саме тому їхній вік називають віком “чомучок”. Вони можуть звертатися із запитаннями про війну, про насилля. Важливо не відвертатися, не казати “заспокойся”, а уважно слухати та коротко надавати правдиву інформацію відповідно до віку дитини. Не слід підіймати ті аспекти, про які дитина не запитує. Важливо бути відвертими, проте це не означає, що говорити потрібно все. Діти через казки вже знають, що існує добро і зло. Але все, що ви говорите, має бути правдою, інакше можна втратити довіру дитини. Відповісти “Я не знаю” теж нормально.

Важливо бути підготовленим до розмови. Інколи дорослому складно відповісти на запитання дитини. У такому разі просто скажіть, що вам потрібен час, щоб надати відповідь. Але обов’язково знайдіть час, щоб поговорити з дитиною пізніше.

Запитання в дітей дошкільного віку можуть виникати неодноразово. Упевніть дитину в тому, що ви готові спілкуватися з нею в будь-який момент. Діти засвоюють інформацію по-різному: кожен у своєму індивідуальному темпі.

Під час взаємодії та спілкування з дітьми важливо допомагати їм висловити свої почуття. Реакція дошкільників на травматичний стрес може бути різною. Але спільним для всіх є те, що вони реагують ускладнено, оскільки діти не навчені реагувати на стрес, у них ще немає досвіду. І дорослим потрібно виводити дітей з цього стану. На думку фахівців, дуже важливо допомогти дітям висловити свої почуття.

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому в стані стресу.

Майстер - клас

«Використання природничих ігор для соціалізації дошкільників»

Шляхи та засоби соціалізації особистості дошкільника безпосередньо залежить від вікового етапу розвитку і визначаються типом провідної діяльності. В залежності від віку головним в особистісному розвитку дитини виступає наступне:

- Для дітей для року найважливіше – спілкування всередині сім`ї. Саме через призму сімейних відносин і цінностей їм сприймається і засвоюється зовнішній світ, формуються шаблони поведінки;

- Після року і приблизно до 3-х років у дітей з’являється потреба в спілкуванні в дитячому колективі. Саме тому важливо створити умови для можливості повноцінних міжособистісних комунікацій – тобто водити дитину в групи раннього розвитку, на дитячі майданчики, в сад. Там діти вчаться спілкуватися з собі подібними, вчать один одного простим нормам співжиття у суспільстві, наприклад, того, що потрібно дружити, ділитися, співпереживати;

- Від 3-х до 6-ти років головним засобом пізнання світу для дитини має власна мова: він вчиться ставити запитання, будувати діалог, аналізувати знання, отримані вербальним шляхом.

Соціалізація дітей дошкільного віку, як правило, відбувається в дитячому садку. І навіть якщо у батьків є можливість сидіти з малюком до школи вдома. Краще відмовитися від цього, адже чим раніше у дитини з’явиться нове коло спілкування, тим вірогідніше він досягне успіху в житті і у нього буде більше шансів для самореалізації.

Не менш важлива і соціалізація дитини в сім`ї. Але, слід пам’ятати, що у колі батьків і родичів малюк грає одну і ту ж роль, а в колективі у нього є можливість приміряти на себе нові.

«ІГРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ»

1. Гра-вітання «Веселі звірятка».

Мета: створювати психоемоційний комфорт.

Дітям пропонується привітатись, як «веселі котики» — торкаючись плечима одне одного та говорячи: «Мур-мур-мур», потім, як «веселі песики» — торкаючись ступнями та говорячи: «Гав-гав-гав», як «веселі ведмедики» — торкаючись спинами, тручись одне об одного (діти об'єднані у пари).

2. Гра «Подаруй подарунок другові».

Мета: виховувати доброзичливість.

Діти передають одне одному м'ячик і називають подарунки, які вони хотіли б подарувати одне одному.

3. Гра «Опиши друга».

Мета: виховувати доброзичливість, уважність одне до одного.

Діти об'єднуються у пари, уважно розглядають одне одного, потім розвертаються та спинами торкаються одне одного. Психолог запитує у дітей-партнерів про зовнішній вигляд, колір очей, волосся, одягу. Опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки діти уважні одне до одного.

4. Психологічний етюд «Відвідування хворого друга».

Мета: виховувати доброзичливість, емпатію.

Одна дитина грає роль «хворого» друга. Решта дітей прийшли його провідати, принесли з собою гостинці, вкривають хворого ковдрою, наливають теплого чаю, жаліють його, поглядають на нього зі співчуттям, лагідно посміхаються. Психолог наголошує на тому, що коли люди піклуються одне про одного, тоді хворим легше перебороти хворобу, знайти в собі сили швидше одужати.

5. Вивчення прислів'я:

Психолог пропонує дітям вивчити народне прислів'я:

«Вірний друг — то найбільший скарб».

Якщо діти не розуміють значення слів, потрібно їм розповісти про них («вірний» — ніколи не зрадить, прийде на допомогу, «скарб» — багатство, подарунок).

6. Гра «Поклич лагідно».

Мета: виховувати доброзичливість до інших.

Діти стоять у колі. Одна дитина стоїть у центрі кола. Вона починає кликати іншу дитину, лагідно називаючи її ім'я та кидаючи їй декілька разів м'яч. Потім перша дитина запитує: «Я гралась з тобою, а з ким хочеш гратись ти?» І так по черзі.

7. Гра «Зобразіть предмет».

Мета: закріплювати знання та вміння користуватися мімікою та жестами..

Кожна дитина отримує предметну картинку, яку вона повинна без слів, за допомогою міміки та жестів показати решті дітей, а ті, у свою чергу, повинні її відгадати та назвати.

8. Гра «Склади картинку».

Мета: виховувати доброзичливість.

Діти об'єднуються у пари. Кожна пара повинна скласти картинку з частинок (пазлів). Діти повинні працювати злагоджено, ввічливо звертатись одне до одного.

9. Гра «Невербальна казка».

Мета: розвивати невербальне спілкування.

Діти не вербально показують казку «Ріпка» («Колобок»), заздалегідь домовившись про роль кожного.

Поради батькам щодо соціальної поведінки дітей

• Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.

•Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на подвір'ї . Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведінки щодо інших дітей.

•Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських дітей. Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.

•Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими, дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити правильне розв'язання складної ситуації.

•Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку. Станьте прикладом для наслідування, демонструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.

Консультація для педагогів

«Охорона життя та здоров’я дітей влітку»

Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров'я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті, так і спеціально організованого. Літню роботу з дітьми в дошкільному закладі прийнято називати оздоровчою. Цим визначається її основна мета і завдання. Важливо всесторонньо використати сприятливі для зміцнення здоров'я дітей умови літнього часу і добитися, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася. Успіх літньої роботи визначається перш за все тим, наскільки своєчасно підготувався до неї колектив дошкільного закладу. Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей.

Основним пунктом в режимі дня є виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, розваги, спортивні свята, «доріжки здоров'я». Цим визначається її основна мета і завдання. Влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними.

Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні.

Проведення літнього оздоровлення передбачає розв'язання навчально - виховних завдань, що досягається організацією змістовної діяльності дітей. З метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей влітку, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи під час літнього оздоровлення дітей в закладі дошкільної освіти проводиться робота щодо оздоровлення дітей.

Організація прогулянок влітку

Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З'являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.

Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователі ретельно планують її.

Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості.

Загартувальні процедури

Загартування повітрям

повітряні ванни в приміщенні(діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щобзабезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щобдіти не перегрівалися);

Загартування водою

Обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْ С+28ْ С до +22ْ С+20ْ С.
Обливання (загартуванню сприяє обливання стоп. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
Купання (у гумових басейнах, встановлених на майданчиках);

Загартування сонцем

Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.
Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).
Загорати часто, але нетривало.
Кращий час для засмаги: з 8-11 і з 16-18 години.
Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.
Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.
Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30°С.
Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

Заняття з фізичної культури

Влітку, як і взимку заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди і в залежності від того збільшувати або зменшувати навантаження.

Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повинні бути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

Влітку ранкову гімнастику обов'язково проводити на повітрі.
У теплу погоду діти мають виходили на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.
Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.
У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи

вихідні положення.

Ігри

Спортивні (бадмінтон, городки, з елементами футболу, з елементами баскетболу).

Рухливі (ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; на орієнтування у просторі).

Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:

під час ранкового прийому - одна-дві гри малої та середньої рухливості;
на прогулянках у першу і другу половину дня - на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов, а останньою проводять малорухливу гру;
увечері (після 16.00) - одна-дві гри малої та середньої рухливості.

Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затишку.

При поясненні гри не можна садити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає дітям бачити вихователя, і вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.

Круглий стіл для вихователів

«Забезпечення дієвого функціонування сучасного, мобільного, методичного середовища шляхом удосконалення віртуального методичного кабінету

та діджиталізація»

Функції віртуального методичного кабінету закладу:

Ефективне вирішення проблеми підвищення

кваліфікації та педаго-гічної майстерності педагогів; поглиблення змісту навчально-виховного процесу, організація профорієн-таційної роботи тощо.

Створення реальних можливостей побудови

відкритої системи безперервної освіти, оптимальний доступ до необхідної інформації у будь-який час роботи, організація пізнаваль-ної діяльності педаго-гічних працівників.

Організація науково-методичного простору для педагогів, створює оптималь-ний доступ до необхідної інформації, оперативно забезпечує необхідну мето-дичну допомогу молодим педа-гогам дає можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.

Зміст методичної роботи дошкільного закладу реалізується у різних формах:

Інтерактивні:

Методичні об'єднання
Проблемні, практичні семінари
Методичні наради
Дискусії
Консультації
Педагогічні виставки
Педагогічні ради
Оперативно-методичні наради
Школа передового педагогічного досвіду
Школа молодого вихователя
Творчі, динамічні, ініціативні групи
Ярмарок фахових сподівань
Педагогічні читання
Круглі столи, «педагогічні посиденьки»
Методичні виставки, панорама методичних новинок
Тижні педагогічної майстерності

Індивідуальні:

Творчий звіт вихователя
Співбесіда з вихователями
Самоосвіта вихователя
Звіт про курсову перепідготовку
Взаємовідвідування занять та режимних моментів
Робота з молодими кадрами (наставництво)
Відкриті заходи
Доповідь, виступ.

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в ЗДО КТ № 15

1. Бесіди із здобувачами освіти щодо набуття умінь та навичок ненасильницької поведінки. (практичний психолог Погребняк А.В.)

2. Консультації для сімей здобувачів освіти при вступі дітей до НВК із Законм Ураїни "Про охорону дитинства" (розділ 2. Права та свободи дитини ст.8-10) (директор Веремієнко С.А.)

3. Тематичний брифінг з переглядом та обговоренням відео сюжетів для педагогів щодо ненасильницьких методів поведінки та виховання, вирішення конфліктів, управління власними емоціями та подолання стресу. ( методист Таранець С.В.)

4. Розробка памятки для педагогів "Маркери булінгу" (практичний психолог Погребняк А.В.)

5. Круглий стіл для педагогічного колективі "Безпечний садок. Маски булінгу" ( методист Таранець С.В.)

6. Розміщення нормативно- правових документів, телефонів довіри на інформаційних стендах та веб-сайті НВК для ознайомлення батьківської громадськості. (методист Таранець С.В.)

7. Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків. (педагоги)

8. Засідання дискусійного клубу дітей старшого дошкільного віку "Як довіряти і бути вдячним" (педагоги).

9. Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини (педагоги)

10. Тренінг "Як навчити дітей безпеці в інтернеті" (методист Таранець С.В.)

Вихователь - методист
Кількість статей:

59
Логопед
Кількість статей:

10
Музичний керівник
Кількість статей:

8
Психолог
Кількість статей:

10
Слово керівника
Кількість статей:

5
Сторінка завідувача господарства
Кількість статей:

8
Інструктор з фізичного виховання

Форми та методи роботи

Кількість статей:

8
Поради сестри медичної
Кількість статей:

19

Прилуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №15.

Навігаційний перегляд пошуку

Навігація

Пошук