Використання біоенергопластики в корекційно- відновлювальній роботі з дітьми, що мають порушення мовлення
Доведено, що рівень розвитку мовлення дітей залежить від ступеня сформованості дрібної моторики пальців рук, адже злагоджена та вміла робота пальчиків допомагає розвиватися мовленню й інтелекту, позитивно впливає на весь організм, «готує неслухняну руку» до письма. Тому, впливаючи на тонус руки дитини, ми можемо впливати на тонус мовного апарату.
При корекції звуковимови логопеди традиційно використовують вправи артикуляційної гімнастики, які включають завдання на тренування рухливості і переключення органів артикуляційного апарату, відпрацювання певних положень губ, язика, щелепи, необхідних для правильної вимови звуків. Значно підвищити результативність логопедичних занять можна за рахунок поєднання традиційних вправ артикуляційної гімнастики з рухами кістей рук. Новим і цікавим напрямком цієї роботи є біоенергопластика.
У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху. Їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація. Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі зниженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки, працюючи, долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.
Для використання біоенергопластики в системі корекційної роботи з розвитку мовної моторики у дітей, що мають порушення мовлення, необхідно визначити поняття біоенергопластики, мету та завдання використання біоенергопластики в корекційній роботі, а також розробити основні методи й прийоми та етапи корекційної роботи біоенергопластики та самомасажу в розвитку мовної моторики.
Біоенергопластики — це поєднання рухів апарату артикуляції з рухами руки.
За даними А. В. Ястребової і О. І. Лазаренко, рухи тіла, спільні рухи руки й апарату артикуляції, якщо вони пластичні, не скуті і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це позитивно впливає на активізацію мовленнєвої та інтелектуальної діяльностей дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику.
Мета використання біоенергопластики:
ü розвивати координацію рухів, дрібної моторики пальців рук, органів артикуляції;
ü нормалізувати м'язовий тонус;
подолати синкенезію, гіперкінези, спастичне застигання пальців руки в неприродному положенні;
ü формувати кінестетичне відчуття напруження та розслаблення;
ü активізувати мовленнєву та інтелектуальну діяльності дитини;
ü розвивати пам'ять, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття;
ü формувати вміння діяти за словесними інструкціями;
ü адаптувати вправи біоенергопластики до рухових, неврологічних і психологічних особливостей дітей із ЗНМ, ускладнені стертою формою дизартрії.
Впровадження системи вправ передбачає декілька етапів роботи.
ПЕРШИЙ ЕТАП — ДІАГНОСТИЧНИЙ
Мета: визначити діагноз мовленнєвих порушень та стан неврологічної симптоматики; виявити ускладнення та встановити причину їх виникнення, зробити відповідні висновки.
Завдання: провести ретельне обстеження у дітей із ЗНМ будови та рухливості органів артикуляції, мімічної моторики, стану м'язового тонусу, розвитку загальної і дрібної моторики.
ДРУГИЙ ЕТАП — ПІДГОТОВЧИЙ
Мета: підготувати дітей до нової роботи щодо формування мовного апарату методом біоенергопластики.
Завдання: ознайомити дітей з органами артикуляції, вчити виконувати прості артикуляційні вправи за стандартною методикою. Розвивати дрібну моторику простими рухами та позами руки. Рухи артикуляції та дрібної моторики виконувати окремо.
На другому етапі діти знайомляться з вправою для губ, язика або щелепи за стандартною методикою, тренуються в правильному виконанні перед дзеркалом. Рука дитини до вправи не залучається. При цьому логопед, що демонструє вправу, супроводжує показ рухів однією рукою.
ТРЕТІЙ ЕТАП — ПОЧАТКОВИЙ
Мета: відпрацювати одночасні рухи домінантної руки з органами артикуляції, розвивати початкові відчуття м'язового тонусу.
Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики домінантну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.
На третьому етапі до артикуляції у дітей підключаються рухи провідної руки. Діти з домінантною правою рукою і амбідекстри працюють правою долонею, ліворукі діти — лівою. Таким чином, дитина виконує вправу артикуляції, утримує позу й одночасно рухами руки імітує, повторює рух апарату артикуляції. Така гімнастика триває до 3-5 тижнів, залежно від індивідуальних особливостей дитини. Спочатку рухи відпрацьовують індивідуально, тобто з кожною дитиною окремо. Закріплювати сформовані навички можливо в під-групових заняттях, але кожне виконання вправи дитиною повинен контролювати педагог. Логопед стежить за ритмічним виконанням вправ. З цією метою застосовують рахунок, музику, віршовані рядки. При цьому логопед або вихователь продовжують давати чіткий зразок руху.
ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП — ФОРМУВАЛЬНИЙ
Мета: сформувати прості та складні одночасні рухи непровідної руки з органами артикуляції, розвивати відчуття зміни м'язового тонусу, попередити посилення занепокоєння, синкінезії, гіперкінезів.
Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики непровідну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.
Цей етап роботи з використання біоенергопластики найскладніший, тому що сформувати точні, ритмічні та скоординовані рухи непровідною рукою значно складніше, ніж домінантною. Вправи виконують за змістом та методикою попереднього етапу, від простих поз та рухів до складних. Під час виконання вправ на четвертому етапі у дітей частіше з'являються синкенезії та гіперкінези, атетозні рухи, посилюється спастичне застигання пальців в неприродному положенні, у разі збільшення динамічного навантаження у дітей знижувалася якість виконання рухів артикуляції та руки. Тому формувальний етап біоенергопластики триває до 5-8 тижнів, залежно від індивідуальних можливостей дитини.
П'ЯТИЙ ЕТАП — ОСНОВНИЙ
Мета: сформувати та одночасно скоординувати прості й складні рухи та пози органів артикуляції з рухами та позами лівої і правої рук. Навчити дітей відтворювати напруження та розслаблення м'язового тонусу, уникати насильницьких та зайвих рухів іншими частинами тіла.
Завдання: вчити дітей тримати пози та рухи артикуляції та рук одночасно, передавати рухами артикуляції і рук стан м'язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження.
На основному етапі біоенергопластики, як і на попередніх, виконання вправ починаємо від простих до складних. Коли діти засвоїли вільне виконання вправ, їхню діяльність ускладнюємо розігруванням коротеньких інсценівок, переказом невеличких оповідань. Основний етап біоенергопластики триває до 5-6 тижнів, залежно від індивідуальних можливостей дитини.
ШОСТИЙ ЕТАП — ПОРІВНЯЛЬНИЙ
Мета: навчити дітей порівнювати, вдосконалити відпрацьовані складні рухи артикуляції та рук, нормалізувати м'язовий тонус, підготувати органи артикуляції до постановки звуків.
Завдання: використовувати ігри-інсценівки з використанням біоенергопластики, викликати у дітей позитивні емоції; бажання порівнювати, відпрацьовувати й координувати рухи артикуляції та рук, робити їх точними й ритмічними; змінювати м'язовий тонус, що приводить до його нормалізації. З психологічної точки зору стабілізувати емоційно-вольову зрілість.
Біоенергопластика оптимізує психологічну базу мовлення, покращує моторні можливості дитини за всіма параметрами, сприяє корекції звуковимови, фонематичних процесів.Біоенергопластика дозволяє реалізувати комплексний розвиток дрібної моторики рук, мовлення, мислення, почуття ритму. Синхронізує роботу з органами артикуляції та дрібної моторики пальців рук, скорочує час занять, не лише не зменшуючи, але навіть посилюючи їх результативність. Вона дозволяє швидко прибрати зорову опору – дзеркало і перейти до виконання вправ за відчуттям. Це особливо важливо, оскільки в реальному житті діти не бачать своїх артикуляцій.