Використання біоенергопластики в корекційно- відновлювальній роботі з дітьми, що мають порушення мовлення

 

      Доведено, що рівень розвитку мовлення дітей залежить від ступеня сформованості дрібної моторики пальців рук, адже злагоджена та вміла робота пальчиків допомагає розвиватися мовленню й інтелекту, позитивно впливає на весь організм, «готує неслухняну руку» до письма. Тому, впливаючи на тонус руки дитини, ми можемо впливати на тонус мовного апарату.

     При корекції звуковимови логопеди традиційно використовують вправи артикуляційної гімнастики, які включають завдання на тренування рухливості і переключення органів артикуляційного апарату, відпрацювання певних положень губ, язика, щелепи, необхідних для правильної вимови звуків. Значно підвищити результативність логопедичних занять можна за рахунок поєднання традиційних вправ артикуляційної гімнастики з рухами кістей рук. Новим і цікавим напрямком цієї роботи є біоенергопластика.

У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху. Їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація. Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі зниженими і порушеними кі­нестетичними відчуттями, оскільки, працюючи, долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.

Для використання біоенергопластики в системі корекційної робо­ти з розвитку мовної моторики у дітей, що мають порушення мовлення, необхідно визначити поняття біоенергопластики, мету та завдання використання біоенерго­пластики в корекційній роботі, а також розробити основні методи й прийоми та етапи корекційної роботи біоенергоплас­тики та самомасажу в розвитку мовної моторики.

 Біоенергопластики — це поєднання рухів апарату артикуляції з ру­хами руки.

За даними А. В. Ястребової і О. І. Лазаренко, рухи тіла, спільні рухи руки й апарату артикуляції, якщо вони пластичні, не скуті і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це позитивно впливає на активізацію мов­леннєвої та інтелектуальної діяльностей дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику.

Мета використання біоенергопластики:

ü розвивати координацію рухів, дрібної мотори­ки пальців рук, органів артикуляції;

ü нормалізувати м'язовий тонус;

подолати синкенезію, гіперкінези, спастичне застигання пальців руки в неприродному по­ложенні;

ü формувати кінестетичне відчуття напруження та розслаблення;

ü активізувати мовленнєву та інтелектуальну діяльності дитини;

ü розвивати пам'ять, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття;

ü формувати вміння діяти за словесними ін­струкціями;

ü адаптувати вправи біоенергопластики до ру­хових, неврологічних і психологічних особли­востей дітей із ЗНМ, ускладнені стертою фор­мою дизартрії. 

Впровадження системи вправ передбачає де­кілька етапів роботи.

ПЕРШИЙ ЕТАП — ДІАГНОСТИЧНИЙ

Мета: визначити діагноз мовленнєвих порушень та стан неврологічної симптоматики; виявити усклад­нення та встановити причину їх виникнення, зробити відповідні висновки.

Завдання: провести ретельне обстеження у дітей із ЗНМ будови та рухливості органів артикуляції, міміч­ної моторики, стану м'язового тонусу, розвитку загаль­ної і дрібної моторики.

 

ДРУГИЙ ЕТАП — ПІДГОТОВЧИЙ

Мета: підготувати дітей до нової роботи щодо фор­мування мовного апарату методом біоенергопластики.

Завдання: ознайомити дітей з органами артикуля­ції, вчити виконувати прості артикуляційні вправи за стандартною методикою. Розвивати дрібну моторику простими рухами та позами руки. Рухи артикуляції та дрібної моторики виконувати окремо.

На другому етапі діти знайомляться з вправою для губ, язика або щелепи за стандартною методи­кою, тренуються в правильному виконанні перед дзеркалом. Рука дитини до вправи не залучаєть­ся. При цьому логопед, що демонструє вправу, су­проводжує показ рухів однією рукою.

 

ТРЕТІЙ ЕТАП — ПОЧАТКОВИЙ

Мета: відпрацювати одночасні рухи домінантної руки з органами артикуляції, розвивати початкові від­чуття м'язового тонусу.

Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики домінантну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.

На третьому етапі до артикуляції у дітей під­ключаються рухи провідної руки. Діти з домі­нантною правою рукою і амбідекстри працюють правою долонею, ліворукі діти — лівою. Таким чи­ном, дитина виконує вправу артикуляції, утримує позу й одночасно рухами руки імітує, повторює рух апарату артикуляції. Така гімнастика триває до 3-5 тижнів, залежно від індивідуальних осо­бливостей дитини. Спочатку рухи відпрацьовують індивідуально, тобто з кожною дитиною окремо. Закріплювати сформовані навички можливо в під-групових заняттях, але кожне виконання вправи дитиною повинен контролювати педагог. Логопед стежить за ритмічним виконанням вправ. З цією метою застосовують рахунок, музику, віршовані рядки. При цьому логопед або вихователь продо­вжують давати чіткий зразок руху.

 

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП — ФОРМУВАЛЬНИЙ

Мета: сформувати прості та складні одночасні рухи непровідної руки з органами артикуляції, розви­вати відчуття зміни м'язового тонусу, попередити по­силення занепокоєння, синкінезії, гіперкінезів.

Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики непровідну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м'язового тонусу.

Цей етап роботи з використання біоенергопластики найскладніший, тому що сформувати точні, ритмічні та скоординовані рухи непровідною ру­кою значно складніше, ніж домінантною. Вправи виконують за змістом та методикою попереднього етапу, від простих поз та рухів до складних. Під час виконання вправ на четвертому етапі у дітей частіше з'являються синкенезії та гіперкінези, атетозні рухи, посилюється спастичне застигання пальців в неприродному положенні, у разі збіль­шення динамічного навантаження у дітей зни­жувалася якість виконання рухів артикуляції та руки. Тому формувальний етап біоенергопластики триває до 5-8 тижнів, залежно від індивіду­альних можливостей дитини.

 

П'ЯТИЙ ЕТАП — ОСНОВНИЙ

Мета: сформувати та одночасно скоординува­ти прості й складні рухи та пози органів артикуляції з рухами та позами лівої і правої рук. Навчити дітей відтворювати напруження та розслаблення м'язового тонусу, уникати насильницьких та зайвих рухів іншими частинами тіла.

Завдання: вчити дітей тримати пози та рухи ар­тикуляції та рук одночасно, передавати рухами арти­куляції і рук стан м'язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження.

На основному етапі біоенергопластики, як і на попередніх, виконання вправ починаємо від про­стих до складних. Коли діти засвоїли вільне ви­конання вправ, їхню діяльність ускладнюємо ро­зігруванням коротеньких інсценівок, переказом невеличких оповідань. Основний етап біоенерго­пластики триває до 5-6 тижнів, залежно від інди­відуальних можливостей дитини.

 

ШОСТИЙ ЕТАП — ПОРІВНЯЛЬНИЙ

Мета: навчити дітей порівнювати, вдосконалити відпрацьовані складні рухи артикуляції та рук, норма­лізувати м'язовий тонус, підготувати органи артикуля­ції до постановки звуків.

Завдання: використовувати ігри-інсценівки з ви­користанням біоенергопластики, викликати у дітей по­зитивні емоції; бажання порівнювати, відпрацьовува­ти й координувати рухи артикуляції та рук, робити їх точними й ритмічними; змінювати м'язовий тонус, що приводить до його нормалізації. З психологічної точки зору стабілізувати емоційно-вольову зрілість.

Біоенергопластика оптимізує психологічну базу мовлення, покращує моторні можливості дитини за всіма параметрами, сприяє корекції звуковимови, фонематичних процесів.Біоенергопластика дозволяє реалізувати комплексний розвиток дрібної моторики рук, мовлення, мислення, почуття ритму. Синхронізує роботу з органами артикуляції та дрібної моторики пальців рук, скорочує час занять, не лише не зменшуючи, але навіть посилюючи їх результативність. Вона дозволяє швидко прибрати зорову опору – дзеркало і перейти до виконання вправ за відчуттям. Це особливо важливо, оскільки в реальному житті діти не бачать своїх  артикуляцій.