Національно-патріотичне виховання

 


                                    
 

                                                   

                                                    

                                        

                                                      

                                           


Консультація для батьків

«Патріотизм плекається в  родині».
  Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам"яті людини і стають органічною частиною її духовного світу, що пов"язує з рідною домівкою, місцями , де вона народилася і зросла.
  Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів. Патріотичне почуття це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність. У дитинстві вони виявляються в любові до , рідної оселі, міста , в якому народилися, рідної землі, , шанобливому ставленні до культури своєї родини , мови. Дошкільник тільки починає осягати ці складні почуття і його не можна квапити. Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючим середовищем людьми, виконання з ними спільної діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування спільно людських моральних якостей особистості любов, гідність,вірність, відданість батькам,залучення до джерел національної культури,збереження природи рідного краю. Виховання емоційно- діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.
  Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких патріотичними є :
- Виховання в дитини любові і почуття причетності до своєї сім"ї, до дитячого садка,вулиці,міста;
- Формування бережливого ставлення до природи рідного краю;
- Формування толерантності, почуття поваги до інших людей;
- Формування поваги до моральних цінностей,традицій, звичаїв,культури рідного народу;
- Ознайомлення дітей із символами держави.
   Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки,домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається.» З родини йде життя людини», « Без сім"ї немає щастя на землі»саме так говорить народна творчість про родину.

  Пригадайте, шановні батьки, прислів"я про родину.
   Саме в родині закладаються засади патріотично – моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутках зароджується взаємоповага між людьми,любов,симпатія. При цьому важливо,щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов,турбуватися про рідних з дитинства ,бути уважною до близьких людей.
Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм. Однак для того щоб ці почуття стали початком любові до Батьківщини , важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки містом, де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або забрудненість міста, бесіди з дітьми про необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров"я та життя свого , в першу чергу, та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір"я: висадка дерев, квітів, – прибираємо,прикрашаємо – робимо разом наше місто чистим , гарним; Розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідної держави , краю.
    Виховний вплив батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками , прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення до природи ,до людей ,що оточують ,до рідного міста.
Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнят мають традиції та звичаї сім"ї. Потрібно, щоб діти пам"ятали в дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре , коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа.
   А головне свято день народження самої дитини. Як не складно про це говорити , але дитячі свята, дорослі частіше створюють для себе. У дорослих свої інтереси, бесіди і дітям на такому святі не цікаво і сумно : ніхто не пам"ятає про винуватця свята. Його залишають за спільним столом, він стає свідком дорослих розмов, нерідко долучається до них. Щоб звернути увагу на себе, дитина робить не завжди продумані вчинки. Дорослі роблять вигляд , що це весело, чекають від нього нових «подвигів».Дитина звикає бути центром уваги, що виховує в ньому нескромність та розв"язаність і аж ніяк не морально – етичні почуття.
   Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. Бувайте якомога частіше з дитиною на природі в лісі, біля моря, на лимані, біля каналу, в парках та скверах рідного міста. Звертайте увагу дітей на неповторну красу навколишньої природи і хоча б одне деревце , або кущик щорічно саджайте разом з дитиною, доглядайте і спостерігайте за ростом та розвитком рослини, отримуйте задоволення самі і вчіть дитину насолоджуватись спільними здобутками. Знайомте дітей з назвами дерев, квітів , трав;розповідайте відомі вам легенди про рослини рідного міста.
По справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного містечка , до Батьківщини.
    Рідне місто… Нам необхідно показати дошкільникам , що рідне місто славетне своєю історією, традиціями, пам"ятниками, кращими людьми. Діти повинні зрозуміти, що їхнє місто – частина Батьківщини. Добре, якщо діти будуть знати,які визначні пам"ятники, музеї в місті, відомі люди,які прославляють не тільки місто , а й країну. Батькам необхідно знайомити дітей з історією рідного міста , архітектурою , походженням назв вулиць , парків.
Заморочки з бочки.

Що б ви розповіли своїм дітям про Історію виникнення нашого міста?
Від чого походить назва нашого міста Вознесенськ?
Чи знаєте ви легенди, оповідки, пов'язані з рідним містом?
Які історичні місця нашого міста вам відомі?
Які історичні місця нашого міста ви відвідували з дітьми?
Чи зацікавлюються ваші діти пам'ятниками під час прогулянок міс­том?
Чи можете ви доступно для дитини розповісти про той чи інший пам'ятник,історичну подію?
Чи є у вашій родині традиція відвід­увати пам'ятні місця, покладати квіти?
Чи приймаєте ви участь разом з дітьми у впорядкуванні скверів, парків, вулиць, квітників біля свого будинку?

10.Чи знаєте ви походження назв вулиць?

Пам'ятка для батьків


   Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.
    Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:
* Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам'ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.
* Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?
* Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.
* Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.
* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.
* В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте вете­ранів Великої Вітчизняної війни, покла­діть квіти до пам'ятника.
* Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.
* Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.
* Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.
* Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.
* А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.
* Запропонуйте дітям намалювати Кам"янку в майбутньому.
* Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє — Кам"янка ». Разом з дити­ною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.
Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.

Як залучити дітей до морально-патріотичного виховання вдома?
1.Привчайте дитину дбайливо ставитися до речей, іграшок, книжок. Поясніть, що в кожну річ вкладено працю багатьох людей. Сходіть з дитиною в бібліотеку і подивіться, як там зберігають книги. Цей ігровий прийом «як у бібліотеці» допоможе привчити дитину до дбайливого ставлення до книги.
2.Дошкільники дуже рано починають проявляти інтерес до історії країни, краю. Якщо в місті є пам'ятники, організуйте до них екскурсії і розкажіть все, що ви знаєте, про те, як вшановують пам'ять загиблих. По нашій країні і по всьому світу можна здійснювати захоплюючі подорожі по глобусу, картах і фотографіях.
3.Запропонувати дитинi збудувати будинок. Коли будинок побудований, пограйте з дитиною в «новосілля», допоможіть розмістити ляльок, зайчиків, ведмедиків. Подивіться, чи міцно побудований будинок, чи красивий, чи зручний для житла.
4.Виховуйте у дитини шанобливо-дбайливе ставлення до хліба. Поспостерігайте за тим, як привозять і розвантажують хліб. Розкажіть, як вирощують хліб, скільки праці в нього вкладено вмести з дитиною посушите залишки хліба, зробіть сухарики.
5.Роскажіть дитині про свою роботу: що ви робите, яку користь приносить ваша праця людям, Батьківщині. Розкажіть, що вам подобається в вашій праці.
6.Повертаючись з дитиною з дитячого саду, запропонуйте пограти в гру «Хто більше помiтить цікавого?». Гра вчить спостережливості, допомагає формувати уявлення про навколишнє. Запропонуйте дитині намалювати, що найбільше сподобалося.
7.Любовь до Батьківщини - це і любов до природи рідного краю. Спілкування з природою робить людину більш чуйним, чуйним. Взимку на лижах, влітку на велосипеді або пішки, корисно відправитися з дитиною в ліс, щоб помилуватися його красою, дзюрчанням струмка, співом птахів. Виховуючи любов до рідного краю, важливо привчати дитину берегти природу, охороняти її.

 Анкетування батьків

Шановні батьки!
Для вдосконалення спільної роботи закладу і сім’ї в напрямі патріотичного виховання вашої дитини і групи в цілому просимовас заповнити цю анкету. В анкеті два типи запитань: тестові, де необхідно просто підкреслити ваш варіант відповіді, та відкриті, де відповідь треба вписати. Нагадуємо, що неправильнихвідповідей бути не може!

Чи вважаєте ви патріотичне виховання необхідною умовою

гармонійного розвитку вашої дитини?
Так;
ні;
я не замислювався (-лась) над цим питанням.
Хто повинен займатись патріотичним виховання вашої дитини?
Дошкільний заклад;
батьки;
бабусі та дідусі;
комплексний підхід.
Чи знає дитина походження свого імені, прізвища?
Так;
ні;
частково.
Чи відвідуєте ви разом з дитиною музеї, театри?
Так;
ні, не вважаю це потрібним;
ні, не маю часу;
іноді.
Як і де ви проводите час поза домівкою.


Які традиції існують у вашій родині?


____________________________________________________
____________________________________________________


Чи залучаєте ви дитину до посильної участі в підготовці сімейних свят?
Так;
ні, не вважаю це потрібним;
іноді;
ваш варіант: (рядок).
Як часто дитина спілкується з дідусями та бабусями (з прабабусею та прадідом)?


____________________________________________________


Чи є у дитини в сім’ї свої обов’язки і які?


____________________________________________________
____________________________________________________
Дякуємо за співпрацю!

"Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо."

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ


Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї),
батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.
Основними напрямами патріотичного виховання є:
— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;
— краєзнавство;
— ознайомлення з явищами суспільного життя;
— формування знань про історію держави, державні символи;
— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
— формування знань про людство.
Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.
Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.
Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами.
Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.
Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства —

вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.
Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).
Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

«Виховання у дітей любові до Батьківщини»

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини - місця, де людина народилася.
У цьому звязку величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сімї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни - завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.
Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.
Якщо патріотизм - це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).
Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.
можливо визначити в декількох напрямках.
Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.
У дошкільників поступово формується „образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття „батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.
Завдання батьків формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сімї були свої обовязки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню „почуття сімї”.
Двір, вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має як батьки формують у дітей такі почуття.
Разом із тим тут також постає питання про необхідність повідомлення дітям інформації про їх вулицю: її назва, що на ній розташовано, який ходить транспорт, як звязана ця вулиця з тією, на якій знаходиться дитячий садок, - можна пройти пішки чи треба їхати.
Наступний етап - виховання любові та приязного ставлення до свого рідного міста. Ця частина роботи потребує більше опиратися на когнітивну сферу, на уяву дитини та її память.
Для дитини місто конкретизується вулицею, тобто вона усвідомлює себе перш за все жителем своєї вулиці. Щоб діти „відчули” своє місто, їм необхідно про нього розказувати та показувати його. Разом із батьками діти їздять по місту. Інколи екскурсію вдається організувати також дитячому садку.
Діти старшого дошкільного віку можуть і повинні знати назву свого міста, його головні вулиці, визначні місця, музей, театри та ін. Докладніше про роботу у цьому напрямку розкриємо нижче в змісті даного матеріалу..
Назву країни можна закріпити з дітьми в іграх („Хто більше назве країн”, „З якої країни гості”, „Чия це казка”, „З якої країни ця іграшка”), у вправах типу „Із різних назв країн визнач нашу країну”, „Пошукаємо нашу країну на карті, глобусі”, „Як написати адресу на конверті” тощо.
Діти повинні знати назву столиці нашої Батьківщини, її визначні місця.
Розгляд ілюстрацій, слайдів, відеофільмів, художні твори, розповіді дорослих, фотографії, екскурсії, малювання, ігри-подорожі - все це допомагає вирішувати поставлене завдання. Дітей знайомлять із символікою країни, розповідають, що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн. Розповідають де і коли вони можуть їх побачити.
При ознайомленні з природою рідної країни акцент робиться на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти повинні отримати уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна відразу визначити Україну („Без верби і калини нема України”), які квіти цвітуть на українських полях і луках (кульбабки, волошки, маки).
Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили нашу країну - художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів (вибір залежить від вихователя). Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дітей з „характером” українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину). Вихователь намагається познайомити дошкільнят з людьми, яким притаманні якісь певні якості чи вміння, залучити дітей до їх діяльності.
Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до памяті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів - захисників, кордонів Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та вихователями до обеліска Слави, покладають квіти. Дуже великий вплив мають бесіди, зустрічі з ветеранами, екскурсії, використання пісень, віршів, наочного матеріалу. Добре коли після кожного заходу малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності.
У старших дошкільнят мають скластися поняття сімї, родини, роду. Вони повинні знати всіх своїх хоча б дво- і троюрідних братів та сестер.
Шести-семирічні діти вже можуть дати відповідь на запитання: "Чим відрізняється традиційне житло українців - хата (в т.ч. і сучасний варіант) від житлових будівель інших народів?"
Відповідь має сформуватися у результаті власних спостережень сучасного села або за матеріалами хоча б телепередач: охайність, доглянутість, привітність, чистота. Отже, національна риса - відчуття краси.
Відповідь на запитання "Як традиційно зверталися українці до батька-матері, дідуся-бабусі?" - "На Ви" - свідчить про шанобливе ставлення українців до старших людей.
Шести-семирічні діти можуть і повинні знати і вміти співати хоча б один десяток українських народних пісень.

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ ПАТРІОТИЧНОГО

СПРЯМУВАННЯ

Сюжетно-рольова гра — один із найскладніших та найцікавіших видів ігрової діяльності дошкільників. Сюжетно-рольові ігри патріотичного спрямування проводяться за тією самою методикою, що й звичайні, лише пізнавальні та виховні акценти робляться на доборі матеріалів, мети гри тощо.

ЕКСКУРСІЯ ДО МУЗЕЮ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ

Мета: виховувати бережливе ставлення до іграшок, патріотичні почуття на основі розширення знань про українську народну іграшку; вправляти дітей у виконанні взятої на себе ролі; активізувати та закріпити знання дітей про народну іграшку; учити дітей називати іграшки та описувати, як ними можна гратися.

Матеріал: оформлена виставка народної іграшки.

Попередня робота: ознайомлення дітей з різними видами народної української іграшки, складання коротких описових розповідей, підготовка 2– 3 екскурсоводів.

ХІД ГРИ

Вихователь запрошує дітей на екскурсію до музею народної іграшки. Обговорює з дітьми, хто такий екскурсовод, що таке музей, що діти знають про народні іграшки.

Екскурсію може почати вихователь, продовжити — хтось із підготовлених дітей, а далі — за бажанням.

Умова для екскурсовода: розповідати треба гучно, цікаво, не боятися.

У ГОСТІ ДО БАБУСІ ОРИСІ

Мета: виховувати бережливе ставлення до іграшок, патріотичні почуття на основі розширення знань про культуру та побут українського народу; вправляти дітей у виконанні взятої на себе ролі; активізувати та закріпити знання дітей про народні традиції, народний побут; учити дітей називати іграшки та описувати, як ними можна гратися.

Матеріал: група оформлена в українському народному стилі; український посуд.

Попередня робота: ознайомлення дітей з народними традиціями приготування їжі, народним побутом.

ХІД ГРИ

Вихователь запрошує дітей на гостину до бабусі Орисі. Діти вирушають у подорож на автобусі (обирають водія, кондуктора).

У бабусі роздивляються в хаті, називають предмети вжитку та їх призначення. Потім дівчатка з бабусею ліплять вареники, а хлопчики ліплять із глини коників. Далі проводиться спільне частування варениками. Діти повертаються додому.

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ПАТРІОТИЧНОГО ЗМІСТУ

Дидактична гра — один із поширених методів ігрового навчання дітей. Проте дидактичні ігри патріотичного спрямування мають більше виховного значення, ніж звичайні ігри.

Запропоновані дидактичні ігри можна починати проводити з дітьми молодшого дошкільного віку, дещо спростивши зміст. Майстерність вихователя та чітко продумана методика проведення дидактичних ігор патріотичного змісту забезпечать не тільки виховний, а й пізнавальний, освітній ефект; сприятимуть залученню дошкільнят до витоків національної культури та духовності, зроблять освітній процес насиченим та яскравим.

ПРОФЕСІЇ БАТЬКІВ

Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей із користю, яку приносять результати праці їхніх батьків рідному місту, країні; закріпити в дітей знання про професії дорослих, про користь, яку приносить їхня праця, гордість за своїх близьких; розвивати пам’ять, мислення зв’язне мовлення.

Обладнання: картки із зображеннями різних професій (бажано, щоб серед них були професії батьків дітей).

Попередня робота: провести бесіду, під час якої нагадати дітям про різні професії дорослих, про їхню користь, про те, що вони приносять людям, країні.

ХІД ГРИ

Вихователь по черзі показує картинки, або кожна дитина обирає картинку за бажанням. Дитина розповідає про зображену професію, про користь, яку приносять люди цієї професії країні.

ВИЗНАЧНІ ПАМ’ЯТКИ МІСТА

Мета: формувати патріотичний світогляд на основі активізації знань про визначні пам’ятка рідного міста, країни; закріпити в дітей знання про рідну країну, місто (село), які вони отримали під час бесід із вихователем; розвивати пам’ять, мислення зв’язне мовлення.

Обладнання: картки із зображеннями пам’ятників, площ, визначних місць як рідного міста (села), так і інших міст нашої країни.

Попередня робота: провести бесіду за кожною карткою; вихователь розповідає, що на ній зображено, чому це місце стало відомим, у якому місті воно розташоване.

ХІД ГРИ

Вихователь показує картку дітям, а вони називають, що на ній зображено. Дитина може також пояснити чим відома та де розташована ця пам’ятка. Інші діти можуть допомагати.

 

 

СИМВОЛИ НАШОЇ КРАЇНИ

Мета: закріпити в дітей знання про державні символи України; проводити патріотичне виховання через бесіду про державні символи країни; розвивати пам’ять, мислення.

Обладнання: розрізані на 5–6 частин картки із зображенням герба, прапора (для ускладнення дати 2–3 зайві частини).

Попередня робота: провести бесіду (тематичне заняття) для знайомства дітей із державними символами країни (прапор, герб).

ХІД ГРИ

Запропонувати дітям зібрати необхідне зображення. Гра може проходити у вигляді змагання, як в індивідуальній формі, та і за підгрупами. Команди або окремі діти не лише збирають від- повідне зображення, а й розповідають про походження державних символів.

ЗАГАДКОВІ СИЛУЕТИ

Мета: проводити патріотичне виховання через активізацію знань про визначні місця рідного краю; розвивати творчу уяву, пам’ять, мислення; закріпити знання дітей про визначні місця свого міста, країни.

Обладнання: картки із зображеннями пам’ятників, площ, визначних місць як рідного міста (села), так і інших міст нашої країни у вигляді затемненого силуетів.

ХІД ГРИ

Діти за запропонованими силуетами вгадують, що зображено на картці. Цю гру можна проводити як з усією групою, так і у вигляді командного змагання.

ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО

Мета: формулювати патріотичні почуття на основі бесіди про моральні якості українців, уявлення дітей про добрі й погані вчинки; спонукати дітей до складання характеристики та вираження власного ставлення до вчинків; виховувати моральні почуття, доброзичливість.

Обладнання: сюжетні картинки, на яких зображені добрі й погані людські вчинки.

ХІД ГРИ

Вихователь починає гру з бесіди про те, що українці — доброзичливий та чесний народ, вони захищають слабких і поважають літніх людей. Потім кожна пара дітей отримує по дві сюжетні картинки з зображенням добрих і поганих учинків. Діти обговорюють

сюжети, потім по черзі показують картинки всім, розповідають, що на них намальовано, і дають власну оцінку вчинкам (добрі вони чи погані, чи вчинить так справжній українець).

 

 

ГЕРБ МІСТА

Мета: закріпити уявлення дітей про герб рідного міста, уміння виділяти герб рідного міста серед інших; сприяти формуванню патріотичного світогляду на основі знайомства з гербом рідного міста; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Обладнання: зображення герба рідного міста й гербів інших міст, контурний шаблон герба, «мозаїка» герба міста в різноманітних варіантах.

ХІД ГРИ

Дітям пропонується розглянути герб міста та визначити, чим він відрізняється від гербів інших міст нашої країни.

Варіанти гри

1. Діти за контурним шаблоном за допомогою зразка збирають із мозаїки герб міста.

2. Діти збирають герб без допомоги зразка, з пам’яті.

3. Дітям пропонують зібрати герб міста з окремих деталей за допомогою шаблонів-накладок.

4. Дітям пропонують зібрати герби інших міст.

Якщо в містечка чи селища немає свого герба, можна використовувати герб столиці або обласного чи районного центру. Те саме стосується й інших ігор, у яких ідеться про пам’ятні місця чи символів міста.

ПТАХИ НАШОЇ КРАЇНИ

Мета: закріпити уявлення дітей про птахів, які мешкають на території нашої країни; виховувати патріотичні почуття на основі активізації знань про тварин рідної країни; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Обладнання: картки (світлини) із зображенням птахів, які мешкають на території України, та екзотичних птахів.

ХІД ГРИ

Вихователь демонструє дітям картки із зображенням птахів, просить назвати їх та визначити, чи живе цей птах на території нашої країни.

За аналогією проводить ігри ≪Тварини нашої країни≫, ≪Рослини нашої країни≫.

ЗАЧАРОВАНЕ МІСТО

Мета: закріпити уявлення дітей про архітектуру сучасних будівель та споруд; познайомити з архітектурними особливостями міста; формувати патріотичний світогляд на основі активізації інтересу до рідного міста.

Обладнання: альбом з контурними зображеннями будівель та інших споруд сучасного міста; світлини з зображенням тих самих будівель та споруд.

Попередня робота: перед початком гри вихователь проводить з дітьми міні-бесіду.

• Як називається наша країна?

• Як називається місто, в якому ви живете?

• Які вулиці, площі міста ви знаєте?

• Як називається вулиця, на якій ти живеш?

• Які пам’ятники є в нашому місті?

• Яких відомих людей, що прославили наше місто, ви знаєте?

• Звідки ви це знаєте? Хто вам про це розповів?

• Що ще цікавого ви хотіли б дізнатися про наше місто?

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям розглянути альбом із контурами будівель, потім — світлини тих самих споруд та зіставити контури зі світлинами. Контурні зображення — це ≪зачароване≫ місто, зіставляючи їх зі світлинами, діти його ≪розчакловують≫.

Під час ігрових дій із ≪відновлення зачарованого міста≫ вихователь проводить віртуальну міні-екскурсію за цими будівлями (за можливістю з опорою на особисті знання та досвід дітей).

КВІТИ У ВІНОЧКУ

Мета: учити дітей упізнавати й називати квіти українського віночка (барвінок, чорнобривці, волошка, ромашка); розвивати мовлення, пам’ять, увагу; виховувати інтерес до національних символів, формувати патріотичний світогляд на основі активізації знань про особливості українських квітів-оберегів.

Обладнання: український віночок (2–3 варіанти квітів), квіти до віночків; 2–3 квітки, яких немає у віночках.

Попередня робота: знайомство з віночком як народним символом, оберегом; із квітами, які в нього вплітають.

ХІД ГРИ

Варіант 1. Вихователь пропонує дітям розглянути український віночок, назвати квіти, які вони пам’ятають. Вихователь показує квітку, а діти називають її. Далі вихователь називає кілька квіток неправильно, а діти повинні помітити помилку та виправити її.

Варіант 2. Вихователь пропонує назвати квіти віночка, потім розглянути квіти, які є на дошці, і та знайти квітку, яку не вплітають у віночок.

ПОДОРОЖ МІСТОМ

Мета: закріпити знання дітей про рідне місто, його визначні пам’ятки; розвивати

пам’ять, увагу, зв’язне мовлення; виховувати патріотичні почуття через активізацію позитивного ставлення дітей до рідного міста.

Обладнання: світлини (картинки) з краєвидами рідного міста.

ХІД ГРИ

Вихователь показує дітям світлини визначних місць і пропонує назвати їх; згадати, з ким діти були там, чи сподобалась їм ця пам’ятка.

МОЯ СІМ’Я

Мета: учити дітей називати членів своєї сім’ї, їхні обов’язки в родині; виховувати

любов та повагу до своєї сім’ї як основу формування патріотичного світо-

гляду дитини.

Обладнання: ілюстрації з зображенням різних видів обов’язків дорослих і дітей у сім’ї (мама готує, тато пилососить, дитина складає іграшки тощо).

ХІД ГРИ

Вихователь просить дітей назвати членів своєї родини і розповісти, хто чим займається, у кого які обов’язки в сім’ї.

Примітка. Гру бажано проводити за підгрупами або індивідуально. Якщо дитина зазнає труднощів, вихователь пропонує ілюстрації як основу для відповідей. Наприкінці гри вихователь підводить дітей до висновку: сім’я —це близькіта рідні люди, як люблять, поважають одне одного та допомагають одне одному.

УПІЗНАЙ КАЗКУ

Мета: продовжувати вчити дітей збирати розрізні картинки з кількох частин (залежно від віку дітей) в одну цілу; вправляти в роботі парами (для дітей старшого дошкільного віку); розвивати зорову пам’ять, увагу, комунікабельність; закріплювати знання про народні українські казки; виховувати патріотичні почуття на основі активізації інтересу дитини до народних українських казок, казкових героїв.

Обладнання: розрізані картинки до казок.

ХІД ГРИ

Вихователь роздає кожній парі дітей розрізані картинки. Завдання: зібрати казку, назвати її та коротко розповісти про неї; назвати, який герой подобається найбільше.

 

ОДЯГ ДЛЯ ЛЯЛЬОК

Мета: продовжувати вчити дітей називати український національний одяг (со-

рочка-вишиванка, спідниця, чоботи, вінок, шаровари тощо); розвивати

пам’ять, мовлення; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про національний український одяг.

Обладнання: ляльки в українському одязі (хлопчик і дівчинка).

ХІД ГРИ

Вихователь звертає увагу дітей на незвичний одяг ляльок, які прийшли до них у гості. Пропонує пограти в гру: одна дитина називає одяг, а інші, якщо правильно, плескають у долоні, якщо ні — тупотять ногами.

ЗАГАДКИ ПРО МІСТО

Мета: продовжувати знайомити дітей із рідним містом, його визначними пам’ятками, історією; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про рідне місто.

Обладнання: загадки про визначні місця рідного міста (обласного центру, столиці); картинки (світлини) — відгадки.

ХІД ГРИ

Вихователь загадує загадки про визначні місця, пам’ятки міста. Коли діти їх відгадують, виставляє картинки-відгадки.

МІСТА Й МІСТЕЧКА МОЄЇ ОБЛАСТІ

Мета: сприяти закріпленню знань про міста області; розвивати пам’ять, мовлення; формувати патріотичний світогляд на основі виховання почуття гордості за рідне місто, містечко.

Обладнання: мапа області з позначеними великиими містами, містечками, картки з їхніми назвами.

ХІД ГРИ

Вихователь знайомить дітей з мапою області, питає, які міста й містечка області знають діти. Потім називає міста, діти знаходять їх на мапі та викладають таблички з назвами.

Під час повторного проведення гри (через деякий час) діти можуть уже самі називати міста й показувати їх на мапі.

ДЕ РОЗТАШОВАНИЙ ПАМ’ЯТНИК?

Мета: продовжувати знайомити дітей із пам’ятниками міста; учити орієнтуватись у рідному місті; закріпити знання, отримані в бесідах із вихователем; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати патріотичні почуття на основі активізації знань дітей про відомі пам’ятники рідного міста, містечка.

Обладнання: картки (світлини) із зображенням пам’ятників.

ХІД ГРИ

Вихователь демонструє дітям зображення пам’ятників, просить розповісти, де встановлений кожен пам’ятник, кого (що) символізує.

ВІДОМІ ЛЮДИ НАШОГО МІСТА

Мета: знайомити дітей із відомими людьми рідного міста (країни); закріпити знання, отримані в бесідах із вихователем; розвивати пам’ять, мовлення; формувати патріотичні почуття на основі бесіди про відомих людей рідного міста; виховувати гордість за своє місто.

Обладнання: портрети (світлини) відомих містян, співвітчизників.

ХІД ГРИ

Вихователь показує портрети, пропонує дітям назвати того, хто зображений на портреті; розповісти, чим ця людина відома.

ПРОДОВЖ ПРИСЛІВ’Я

Мета: продовжувати знайомити дітей з усною народною творчістю (прислів’ями); розвивати пам’ять, мовленнєві здібності; виховувати патріотичні почуття через активізацію інтересу до народної мудрості, української культури.

ХІД ГРИ

Вихователь починає прислів’я, діти їх продовжують. Значен-

ня 2–3-х прислів’їв можна обговорити.

Пташка красна пір’ям, … (а людина — справами).

Яка пшениця, … (така й паляниця).

Книга вчить, …(як на світі жить).

Навчай інших — … (і сам навчишся).

Хто хоче збирати — … (мусить добре засівати).

Як посієш, … (так і пожнеш).

Хліб усьому… (голова).

Вік живи — … (вік учись).

У доброго хазяїна й соломинка … (не пропаде).

НАВАРЮ Я БОРЩИКУ

Мета: продовжувати вчити дітей називати український посуд (горщик, миска, ложка), вибирати потрібні овочі для української страви — борщу; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати доброзичливе ставлення до української кухні; здійснювати патріотичне виховання через бесіду про особливості української кухні.

Обладнання: посуд (горщик, ложка, миска, макітра, глечик), муляжі різних овочів.

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям зварити для ляльок смачну українську страву — борщ. Діти називають посуд, необхідний для приготування борщу (обирають серед представлених зразків українського посуду). Потім, працюючи в групах, обирають овочі, необхідні для приготування борщу, та складають їх у горщик.

КОМОРА КРАЇНИ

Мета: продовжувати знайомити дітей із різноманітністю природних багатств нашої країни; учити бережно та економно витрачати їх; виховувати патріотичні почуття; розвивати уявлення дошкільнят про природні ресурси країни, їх видобуток та призначення; проводити патріотичне виховання на основі активізації знань про природні багатства нашої країни.

Обладнання: мапа України з позначками природних ресурсів.

ХІД ГРИ

Діти з допомогою вихователя вивчають ≪комору≫ країни та визначають шляхи її збагачення. Обговорюють, чому треба економити природні багатства країни, як можна їх економити.

ЗБЕРИ ВІЗЕРУНОК

Мета: продовжувати знайомити дітей з народними ремеслами; формувати інтерес до народних традицій; учити впізнавати та розрізняти різноманітні ремесла; виховувати патріотичні почуття на основі активізації цікавості до народних ремесел, почуття гордості за країну.

Обладнання: розрізані картинки з зображенням виробів народних ремесел.

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям згадати, які народні ремесла є на Україні. Потім роздає розрізані картинки (кількість частин та складність поділу залежить від віку дітей). Діти мають скласти картинку з фрагментів та розповісти ремесло, виріб якого на ній зображений.

 

МІСТО, В ЯКОМУ Я ЖИВУ

Мета: розкрити красу рідного міста, показати його соціальну значущість у розвитку країни; розповісти дітям, яку продукцію виробляють підприємства міста, на яких працюють родичі та знайомі дітей; закріпити знання дітей про об’єкти культурного значення, пам’ятки, визначні місця; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про підприємства міста, їхню продукцію, їхнє значення для держави.

Обладнання: картинки (світлини) з зображенням підприємств міста, культурних пам’яток, визначних місць.

ХІД ГРИ

Діти разом з вихователем обговорюють картинки з з зображенням підприємств міста; визначають, яку продукцію випускають ці підприємства міста, для кого ця продукція корисна; що було б, якби це підприємство не працювало, тощо. Після цього діти за картинками розповідають про визначні місця.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити