Семінар-практикум «Засоби формування професійної компетентності молодих спеціалістів у ДНЗ»
Семінар-практикум
«Засоби формування професійної компетентності молодих спеціалістів у ДНЗ»
Мета: формування професійної компетентності молодих спеціалістів шляхом організації сумісної роботи адміністрації та педагогів-наставників.
Хід семінару-практикуму.
Посередній педагог викладає, гарний педагог пояснює, видатний педагог показує, великий педагог надихає. Уільям Артур Уорд.
Педагоги об’єднуються у групи: «наставник» та «молоді спеціалісти».
Діагностика «Дерево професійного зростання».
-
Шановні педагоги зараз ми з вами проведемо діагностування, яке дасть мені змогу виявити ваші професійні здібності. Ви вже робили це дерево на початку вашої педагогічної діяльності, окрім модих педагогів, які будуть робити це вперше. Ваше завдання оформити це дерево професійного зростання так: на червоних листочках ви записуєте питання, якими ви ще не володієте, на жовтих – питання, над якими слід ще попрацювати, а на зелених – питання, якими ви володієте гарно, і розміщуєте їх на своєму дереві. Увага! Представте нам свої дерева. Зробіть невеличкий самоаналіз. Так. Ми можемо побачити наочно, що тільки-но починаючи свою педагогічну діяльність вихователі мають багато питань чи проблем, про що свідчить велика кількість червоних листочків на деревах. Вже отримавши, хоч і невеликий, досвід роботи, вихователі вирішують свої незрозумілі питання, проблеми – про це свідчить вже більша кількість зелених листочків. Отже, зріст педагогічної майстерності очевидне. Все це ми з вами ще обсудимо індивідуально. Це діагностування дає змогу не лише розгорнути роботу з метою знань тих чи інших проблем, а й підтримати творчі задуми вихователів, вчасно надати допомогу тим, хто її потребує.
-
Робота в діодах «Проблема по колу».
Як ми побачили, кожен з вас має проблеми, які його турбують. Ви намагаєтесь вирішувати їх самі, але не завжди це спрацьовує. Тому я пропоную вам вирішити їх за допомогою своїх колег. А також я запрошую до нашої роботи педагогів-наставників.
Ця робота має назву «Проблема по колу».
Завдання: кожен з вас на аркуші паперу дописує фразу: «Проблема, яка мене хвилює полягає у…» власним коротким описом і передає його сусідові (за годинниковою стрілкою), отримуючи аркуш від сусіда зліва. Читаєте проблему і записуєте можливий варіант її розв’язання, не дивлячись на попередні пропозиції. Це триває доти, доки всі аркуші пройдуть по колу. А для педагогів-наставників буде така проблема, яку вони будуть вирішувати між собою: «Як ефективно організувати роботу з молодими спеціалістами». Якщо педагоги готові, ми вас слухаємо. (Висновки, додавання наставників). Виступ наставників. Таким незвичним чином ми вирішили багато питань, які потребували рішень з боку молодих спеціалістів, а також педагоги-наставники запропонували цікаві форми роботи з ними, які ми ще обсудимо і будемо використовувати у роботі з молодими кадрами.
-
Гра в м’яч «Імідж сучасного вихователя».
Вихователь центральна фігура в дошкільному закладі. Недаремно кажуть: який вихователь, такі в нього й діти. Від того, наскільки педагог критично підходить до аналізу своєї роботи, використовує новинки психолого-педагогічної науки та практики, передовий досвід, шукає нові методи та прийоми навчально-виховної роботи з дітьми, дбає про свій інтелект і культурний розвиток, залежить рівень розвитку та вихованості його вихованців. Отже, зараз я пропоную вам пограти у гру «Імідж сучасного вихователя», де і з’ясуємо, яким же він має бути. Кожен вихователь отримуючи м’яч називає одну ознаку іміджу сучасного вихователя. Залишається вихователь, який більше за всіх назвав цих ознак. Тож сьогодні нам потрібен вихователь, який розуміє, любить і поважає особистість дитини. Сприймає її такою, якою вона є, з позитивними та негативними сторонами розуміє та враховує природні потреби та можливості, ніколи не дозволить образити чи принизити, не допустить фальші у стосунках.
4. Вирішення психолого-педагогічних ситуацій. Всі ми знаємо, що працюючи з дітьми постійно виникають якісь нестандартні ситуації, незвичайні питання, неадекватна поведінка малюків, і як ми відреагуємо на це, чи знайдемо найоптимальніший вихід із ситуації, яка склалася, залежатиме як діти будуть до нас ставитися, чи зможуть нам довіряти, чи будемо ми користуватися у них авторитетом, до якого прислуховуватимуться та поважатимуть. Вірного рішення проблемної ситуації не існує. Все залежатиме від педагога, його досвіду, вміння швидко реагувати, підходити до цього питання творчо. Головне – знайти найбільш вдалий варіант вирішення проблеми. Тому зараз пропоную вам розглянути декілька психолого-педагогічних ситуацій та спробувати їх вирішити. (Доповнення іншими).
1. ..Сергійко й Оксанка тримаються за велосипед, кожен тягне його до себе. Ще мить – і вибухне сварка. Назріває момент втручання дорослого. Як вчинити по справедливості.
2. …Чотирирічний Миколка обережно береться за вуздечку, ласкаво гладить коня і везе його по килимі. Але… - Діти, час сідати за стіл. Йдемо мити руки. У Миколки ледве сльози не бризнули з очей: не встиг погратися! Вже кілька разів вихователь нагадав усім, що час складати іграшки, мити руки, а Миколка ніяк не може відійти від красеня, що так сподобався.
3. …Маленька Ксюша вередує: - Не буду пити з цієї чашки! Хочу з тієї (показує на чашку з незвичайним малюнком). Помічник вихователя умовляє дівчинку, розхвалює малюнок на чашці, яка стоїть перед нею. Але бажаного результату немає. Підгрупи висувають свої думки.
1 ситуація. Зажадати, щоб один поступився іншому «спочатку Оксанка покатається, а потім Сергійко». У цьому випадку вони змушені будуть діяти за наказом старшого, який виключає будь-яку самостійність у розв’язанні конфлікту. А можна інакше, побічно спонукаючи одну дитину добровільно поступитися іншій. Не тягніть, будь-ласка, велосипед, а то поламаєте, тоді він нікому не дістанеться, - жартує вихователь і м’яко кладе руку на поблідлі від напруження кулачки малюків. А коли діти заспокоюються, запитує їх: - Хто з вас сильніший, ану скажіть? Я, - каже Оксанка. Ні, я! Я і зростом вищий! – додає вагомий аргумент у свою користь Сергійко. - А я не вірю, що ти сильніший за Оксанку, - каже вихователь. Хлопчик здивовано піднімає голову, а педагог продовжує: - Не вірю, тому що сильні поступаються тим, хто слабкіший, заступаються за них. А ти як учинив? Хлопчик не очікував такого повороту. Оторопів. А потім, махнувши рукою, вирішив: - Так і буде, нехай катається перша! На його обличчі невдоволення. Це помічає уважний вихователь і додає: - Молодець, Сергійку. Тепер я бачу, що ти справді великий і сильний. Справжній чоловік. Ось тепер зовсім інша справа! Тепер навіть приємно поступитися. Обличчя хлопчика так і світиться від почуття власної гідності. Малюку важливо вірити в те, що він великий. 2 ситуація. Звичайно не легко педагогу в такій ситуації стримати своє нетерпіння і домогтися виконання малюком розпорядження. Адже він намагається вчасно посадити за стіл усіх дітей і, особливо, Миколку, який так повільно їсть. Здавалося б, дуже просто знайти вихід: забрати в малюка іграшку та відвести його до умивальника. Але вихователь стримує своє нетерпіння: він розуміє, чому звичайно слухняний, спокійний Миколка став раптом таким упертим. - Який турботливий хазяїн у конячки! – говорить педагог, підходячи до хлопчика. – І напоїв її, і колеса почистив. Тепер постав у стайню, і не забудь дати їй сіна. Поки будеш снідати, і конячка поїсть. А за сніданком вихователь нагадає Миколці, що конячка чекає свого хазяїна, і це допоможе малюку не відволікатися від їжі. Так вихователь і спонукає малюка виконати вимоги, і підтримає його гру, і викличе бажання не затримуватися за столом.
3 ситуація. Вихователь каже: - Добре, будеш пити з тієї чашки. Тільки доведеться почекати поки Андрійко вип’є компот (перед ним стоїть чашка, яка сподобалася Ксюші). Я потім вимию цю чашку і дам її тобі. І тут капризуля має вибирати: пити компот із чашки яка стоїть перед нею, і йти гратися, чи чекати, поки звільниться вподобана чашка, але тоді залишитися без гри. Така перспектива навряд чи сподобається дитині. Робота з дітьми – творчий процес. Творчість вихователя виявляється і в умінні прогнозувати, який із прийомів дасть бажаний ефект, і в передбаченні реакції дитини, і в здатності індивідуалізувати педагогічні прийоми, зберігаючи їх методичну єдність. А це значить, що він має володіти умінням швидко вибирати засіб впливу на малюка залежно від особливостей його характеру та ситуації; визначати, коли і з якою дитиною бути м’яким чи суворим, коли й у яких випадках можливі винятки з узвичаєних правил, а коли такі відступи неприпустимі; уникати конфліктів з дитиною і розв’язувати їх між дітьми по справедливості.
5. Робота зі схемами.
1. Як пояснити те, що зображено на схемі? 2. Як можна назвати таку схему? 3. За яких умов вихователь може обирати таку схему? 4. Назвіть сильні та слабкі сторони цієї схеми. Отже можна зробити висновок, що заняття вихователь може проводити в пасивній, активній та інтерактивній формах. Всі вони мають сильні та слабкі сторони і їх вибір буде залежатиме від мети, яку ставить перед собою та дітьми педагог. Тож використовуйте ці форми проведення занять за призначенням. 6. Домашнє завдання «Що таке радість?». І останнє на сьогодні. Вашим домашнім завданням було представити поняття «Що таке радість?». До цього треба було поставитися творчо, знайти нестандартне рішення цього питання. Отже, це завдання показало, що кожен педагог – це творча індивідуальність і неповторність. Ми мали можливість побачити ваш творчий потенціал, вміння підходити до розв’язання питання нестандартно та цікаво. Дякуємо вам за це. На сьогодні все. До нових зустрічей!