Емоційні стани дітей .Психолог Погребняк А.В.
Емоції
Підготувала: психолог Погребняк А.В.
Почуття дитини дуже тендітні, недбале ставлення до них може зіпсувати їй все подальше життя. Батьки часто забувають, що діти до певного віку не вміють керувати своїми емоціями. Це такий же поступовий процес, як навчання читання, письма. Тому забороняти трирічній дитині природно виражати свої почуття просто марно. Вона ще не навчилася спокійно сидіти і тихо розмовляти.
«Агресивні» або «плаксиві» діти, як їх називають дорослі, неагресивні за своєю суттю , просто у них ще немає адекватного механізму переживання невдачі. Забороняючи тупати ногами, кричати і ламати іграшки, батьки заважають дитині видавати назовні негативні емоції. Це сприяє розвитку почуття невдахи, тілесної скутості, емоційної неадекватності. Але й не звертати уваги на це не можна: дитина повинна знати, що поруч є батьки, які її підтримають і все їй пояснять. Так само ненормально, якщо гнів стає єдиною емоцією, яка може привернути увагу батьків до дитини, і вона експлуатує це.
Потрібно пам'ятати, що у дітей бувають вікові кризи (2-3 роки, 6-7 років), під час яких вимагати від дитини слухняності та «ламати» її не тільки марно, але й небезпечно. Перша криза - це період усвідомлення дитиною своєї відокремленості від основного світу. Вона все заперечує, з усім сперечається, показуючи цим свою інакшість, - загалом, уперта і незручна. Але зламати її в цьому віці - означає зламати перший механізм сили.
А особливо незручні як раз здібні діти. Вони не беруть нічого з того, що їм нав'язують дорослі, без самостійного розмірковування. Те, що вони випереджають багатьох своїх ровесників у розвитку, тримає їх у стані постійного легкого стресу , тому вони можуть бути емоційно нестійкі. Коректне ставлення до дитячих емоцій - це щеплення від багатьох проблем, з якими вони зіткнуться в житті.